Тарифний суд. Як Коломойський і Тимошенко підставляють Зеленського

Рішення Шостого апеляційного адміністративного суду, який 8 липня залишив у силі рішення Окружного адміністративного суду про незаконність постанови Кабінету Міністрів Володимира Гройсмана про підвищення тарифів на газ від 27 квітня 2016 р., стало справжнім подарунком для Юлії Тимошенко напередодні дострокових парламентських виборів.

Не скористатися таким подарунком Юлія Володимирівна, звичайно ж, не могла і тут же розпочала інформаційну кампанію про свою чергову видатної перемоги над "тарифним геноцидом" українського народу. Справа в тому, що позов, за яким Окружний адмінсуд ще в березні (якраз напередодні першого туру президентських виборів) визнав незаконним рішення про підвищення тарифів, був поданий особисто Тимошенко разом з її громадською організацією "Тарифна мобілізація". Так що у Юлії Володимирівни є всі підстави стверджувати, що це особисто вона домоглася визнання незаконними "грабіжницьких тарифів", що має стати непоганою політичною рекламою для "Батьківщини".

Однак практичні наслідки "тарифної перемоги" Тимошенко виходять за рамки одного лише політичного піару, оскільки судове рішення про незаконність тарифів відкривають ряд юридичних можливостей. Правда, треба обмовитися, що поки ці можливості тільки потенційні. По-перше, тому що суд відхилив апеляцію тільки Кабміну на рішення Окружного адмінсуду, і в уряду є можливість подати касаційну скаргу, по-друге, навіть після успішної для касації Тимошенко залишиться остання судова інстанція - Верховний суд.

Крім того, не потрібно забувати, що визнано незаконним недіюче на сьогоднішній день постанова Кабміну, прийняте в квітні 2016 р. і скасована 19 жовтня 2018 р., внаслідок прийняття наступного постанови про підвищення тарифів. Таким чином, діючі тарифи на сьогоднішній день цілком законні і рішення суду, якщо воно буде залишено в силі вищестоящими судовими інстанціями, не може бути прямою підставою для їх скасування. У той же час набрання судовим рішенням чинності відкриває можливість для перерахунку комунальних платежів, зроблених протягом двох років дії постанови.

Саме на цьому і робить зараз акцент Тимошенко, заявляючи, що тепер "кожен може піти до суду і відсудити собі гроші". Більше того, Юлія Володимирівна обіцяє громадянам у регіонах практичну допомогу в цьому питанні і закликає їх звертатися в регіональні відділення "Батьківщини", яка допоможе скласти позов до суду і повернути гроші. Про наслідки таких судових переділів комунальних платежів Юлія Володимирівна, зрозуміло, не згадує, але, враховуючи кількість домогосподарств і довгий термін дії "незаконних тарифів", остаточна сума втрат бюджету може обчислюватися мільярдами.

Але для лідера "Батьківщииы" сьогодні це не найголовніше, головний свій посил Тимошенко адресувала президенту Зеленському, закликавши того прямо зараз "накласти вето на всі постанови Кабміну" про підвищення тарифів, оскільки після рішення Апеляційного суду, він нібито має на це "повне законне право" і може таким способом знизити тарифи буквально "за один день".

Та цей заклик до президента тільки під час підходу до преси у Верховній Раді Тимошенко повторила кілька разів. При цьому Юлія Володимирівна кілька злукавила, повноваження глави держави і правда дозволяють Зеленському зупиняти дію актів Кабміну, але тільки з мотивів невідповідності цих актів Конституції і виключно одночасно з відповідним поданням у Конституційний суд. Так що це право президента дуже слабо може бути застосовне до питання тарифів на газ, а судове рішення за позовом Тимошенко взагалі ніяк не впливає на можливість заветувати постанову Кабміну.
Проте пересічному виборцю всі ці правові тонкощі здебільшого невідомі, і якщо Тимошенко буде часто повторювати свій заклик до Зеленському знизити тарифи, раз вже дві судові інстанції визнали їх незаконність, а президент цей заклик проігнорує, що цілком прогнозовано зважаючи на необхідність продовжувати співпрацю з МВФ, то у виборців може скластися враження, що саме Зеленський винен у тому, що тарифи і досі не знижені.

При цьому до виборів залишилося всього два тижні і Тимошенко, можна не сумніватися, буде використовувати тарифне рішення суду по максимуму, тим самим підвищуючи рейтинг собі і знижуючи його Зеленському. При цьому робитиметься це з усією повагою до глави держави і виключно з метою "підставити плече".

Але найцікавіше в історії з тарифними судами навіть не прагнення Тимошенко таким чином підставити Зеленського. Про небезпеку нав'язливого бажання Юлії Володимирівни допомагати молодому і недосвідченому президента говорилося й писалося вже багато. Враховуючи, що судові рішення по таким важливим і чутливим політичних питань, як комунальні тарифи, з дуже малою ймовірністю з'являються просто так, від любові суддів до соціальної справедливості, є підстави припустити, що отримати два вердикту суду в дуже зручний для себе час, безпосередньо перед виборами, Тимошенко допомогли люди, які мають серйозний вплив на суддівський корпус. А таких людей сьогодні в Україні не надто багато. Це в першу чергу глава офісу президента Андрій Богдан і його давній друг Андрій Портнов. І обидва ці людини мають свою історію відносин з олігархом Ігорем Коломойським.

Власне, і Окружний адмінсуд і Шостий апеляційний адмінсуд вже не один раз приймали рішення явно на користь Коломойського. Саме перший задовольнив позов про незаконність приватизації Приватбанку, а другий - відхилив апеляцію на це рішення. Все виходить на диво синхронно. Так що є деякі підстави припускати, що з отриманням корисних судових вердиктів Юлії Володимирівні допомогли Коломойський і його друзі. Як тут не згадати про зустрічі Тимошенко з олігархом ще до президентських виборів, про компліментах з вуст Ігоря Валерійовича на її адресу і про вкинутих у ЗМІ записах розмов.

Здавалося б, навіщо Коломойському давати в руки Тимошенко зброю проти свого ж протеже Зеленського? Справа, мабуть, в тому, що сьогодні називати нового президента "маріонеткою олігарха" не зовсім правильно. Вплив Коломойського на Зеленського і справді присутній, але і президента це вплив, швидше за все, деяким чином обтяжує, і він явно не проти звести його до мінімуму. Та й американці, у яких відношення до Коломойському далеко не позитивне, неодноразово давали Зеленському зрозуміти, що тому краще від олігарха позбутися.

Ну а Коломойському зовсім не з руки давати можливість Зеленському ставати занадто незалежним, що дуже може статися після дострокових парламентських виборів. Так що Ігор Валерійович кровно зацікавлений у тому, щоб у майбутньому парламенті правило не монобольшінство "Слуги народу", а було як можна більше "противаг" для президента, в тому числі і в особі схильної до співпраці Тимошенко. Так що цілком ймовірно, що Коломойський цілком усвідомлено допомагає Юлії Володимирівні, даючи їй можливість (наскільки це вийде) збивати рейтинг Зеленського.

Власне, всі останні дії людей з оточення Зеленського, пов'язаних з Коломойським, виглядають не надто корисними для рейтингу президента. Тут і скандальні заяви про Богдана російською мовою, і інтерв'ю самого Коломойського про "громадянський конфлікт" на Донбасі, і рішення судів про реєстрацію кандидатами в депутати Клюєва і Шарія, за якими цілком може стояти Портнов. Схоже, "Слуга народу" і як президент і як партія, опинився на цих виборах під вогнем і чужих, і своїх.