Тарас Чорновіл: Якою "камандою проффесіоналів" Тимошенко хоче замінити бюджетний комітет ВР
Нікому, звичайно, такої розваги не бажаю, але сам іноді люблю послухати "ранкову розмінку" у вівторок зранку у Верховній Раді. Іноді це цікаво навіть з огляду не політології, а психології. Отже, виступи від фракцій.
Ляшко довівши, що він хоча й нечесний і непорядний, але ж не ідіот і вміє бути дуже гнучким. Або через старі й нові гріхи земля в нього під ногами горить, або вирішив не бруднитися цілковитою схожістю з Опозиційним блоком і залишив цю сумнівну "славу" для Тимошенко. Говорив про патріотичні питання, "боровся" за переселенців, навіть десь трошки подякував Президенту (у "бабусь Ляшка" - розрив шаблону!
Оппоблок був абсолютно прогнозованим - усе погано, "бюджетний геноцид", " ми не проти міжнародної співпраці, альо ж вимоги МВФ - це..." та купа іншого популізму й пересмикувань. Все, що вигідно критикувати, записуй, як негативи бюджету. Й нема значення, що в бюджеті нічого подібного і в натяках не знайте. Потім Гринів навів кілька прикладів таких маніпуляцій, але ж хто слухає "злочину владу" - всі ж фіксують у пам'яті лише побрехеньки від "видатних" лідерів опозиції. Кожен своїх, звичайно, а ті, що смороду співають за тією ж самою партитурою, то пусте...
Максим Бурбак від Народного Фронту, де вчасно відчули, що в країні починається відновлення, традиційно роблять спроби прив'язана зв'язати свою політсилу до всього адекватного, що робиться у владі. Цього разу - до бюджетного процесу. Та й нехай собі, добре, що працюють. Друга теза Бурбака більш конкретна, але теж очікувана - заклики нарешті проголосувати за спецконфіскацію. Далі був цілком прозорий натяк на ті, хто в Раді є російською агентурою.
Батьківщина, Оппоблок та ряд ворожих Нар-фронту позафракційних, хоч і не були названі, але аж світилися у виступі Бурбака. А хіба не так?
Воля Народу вже певний час демонструє мегаконструктивність - жодних випадів і критики. Всі тези на тему загроз від агресивної Раші та внутрішню проросійську фронду
Ігор Гринів від БПП також тривалий час уникає будь-яких звинувачень та політичних заяв. Піднявши тими: нарешті проголосувати застаріле питання про членство нардепів у комітетах, організувати їх нормальну роботу тощо. Ще зняв кілька фобій щодо бюджету й умокнувши Оппі-блоппі в їхні побрехеньки. Шкода, що не виступав після Тимошенко - там таке поле для спростувань!..
Біловол від Відродження теж був ультраконструктивний, хвалив параолімпійців, згадав деякі соціальні проблеми. Засвітився, щоправди, в стару лобістській тезі вітчизняних латифундистів, які отупіло борються проти створення цивілізованого ринку землі.
Березюк від Самопомочі традиційно намішав грішне з праведнім. Розділив виступ на три блоки. Перший - Мінськ: щось критикував, але що - зрозуміти важко. Альтернативою й панацеєю називає чергову "фішку" Самопомочі - Закон про окуповані території. Від приймемо цей закон і всі прблеми зникнуть, Раша відступить, гинути люди припинять... Самопоміч із заздрістю дивилася на Нар-Фронт, який знайшов собі "фішку" у вигляді спецконфіскації, а тепер створила таку ж "фішку" й для себе. Які б проблеми не піднімалися щодо сфери безпеки, єдина панацея - закон про окуповані території! Пан Березюк - лікар і розуміє, чого вартують "пігулки від усіх хвороб", які в 90-їх рекламували в усіх газетках. Альо ж реальність - ніщо, політтехнології - все! Закон приймати треба, але чув застереження щодо пропозицій Самопомочі, й це тільки одна невелика цеглинка у великій безпековій стратегії. Другий блок у Березюка - бюджетний. Тут вже намішано все накупу: легка (саме легка) критика бюджету, якісь проблеми з Трансгазом, дуже конкретно про ті, як треба знижувати податки й збільшувати видатки на цілком крнкретні субвенції прямі й проекти. І дуже розмито й неконкретизовано, що треба збільшувати доходи бюджету. У цій частині Березюк теж знайшов собі "фішку" - закрити діру на митниці. Там, правда, й без участі Самопомочі вже дещо робиться і розмір названої Березюком діри - це від сили десята частина того, що пан Березюк хоче додатково потратити. Посмішив пан Олег третім блоком: "...вперше зі сталінських часів переслідують і взяли в сміттєву облогу ціле місто. Це деспотія і репресії!" Я реготав. Заходів одного міста десять років тому пообіцяв створити сміттєпереробне підприємство й остаточно закрити проблему. Далі відкинув усі пропозиції й проекти, бо європейські фірми не захотіли враховувати його корупційні апетити. І коли нарешті прогнозовано рвонуло, нічого й далі не робить для зняття проблеми, альо кричить, що це змова проти нього. Мабуть місцеві активісти, які по всій країні блокують завезення до їхніх міст сміття від Садового, сидять на зарплаті в Адміністрації Президента...
А далі слово знову отримав опозиційний блок, альо його позицію висловлювала найдорожча Барбі світу пані Тимошенко. Чи, може, це була позиція "патріотічної" Батьківщини? Бо особливої різниці в основних тезах я не побачив. Вілкул був трошки кращим оратором і не зривався на істерику, Юля більш емоційна, але все змішала в якийсь словесний фарш та ще звично кілька разів не вкладалася в регламент і доданий час.
Серед усього цього словесного поно... словесного потоку (так буде культурніше) виділю хіба пару цілком завершених думок:
Найперше це дуже чітка заява, що український уряд та МВФ розробили й втілюють спільну сплановану стратегію ліквідації української держави та народу. Я, коли ще був нардепом, мав нещастя засідати в Раді разом із комуністами й навіть із божевільною Вітренчихою. Так от, комуністи на фоні Тимошенко - це європейські ліберали, а Вітренко нервово палити на узбіччі. Такої ахінеї в стилі північно-корейської пропаганди у нас крім Юлі ніхто ще не озвучував. Їй що, під час пластики замість зморщок звивини розгладили? До речі, Юля забула, що коли вона двічі була прем'єр єром і раз віце-прем'єр єром, то про МВФ говорила щось цілком протилежне й бігала туди та випрошувала гроші й підписувала все, що їй пропонували, навіть не читаючи... Далі вже йшов стандартний набір фраз про знищення фермерів (найстрашніший удар по фермерству - це знищити іпотечне кредитування через ваше, пані Юлі, блокування ринку землі). Про недопустимість ринку землі Юля цього разу теж не забула. Потім знов критика МВФ, "тарифний геноцид" тощо.
Вдруге цього тижня Юля так захопилася критикою чинної влади, що почала вихваляти Януковича. На фоні жорсткої протидії голосуванню закону про спецконфіскацію це починає викликати обґрунтовані підозри. А фраза стосувалася того, що уряд при Януковичі виконував (!) усі вимоги закону щодо мінімальної зарплати, а нині все неймовірно гірше. Альо це відверта брехня в обох складових тези.
Ще одна теза, яка поріднила Батьківщину з Оппоблоком - це постійне апелювання до "успіхів" Януковича й Азарова у 2013 році, тобто до моменту "антиконституційного захоплення влади фашистською хунтою". Юля розвинула тезу оппоблоківців і запропонувала всі показники бюджету перерахувати в доларах і порівнювати саме з 2013 роком. Сама ж і навела кілька висмикнутих порівнянь. Від тільки забула сказати, що за цей час її друг і партнер Путін почав війну проти України й вже понад два роки цілеспрямовано діє на руйнацію країни... А ви часто останнім часом чули від Юлі щось про рашистан та путлєра негативне? Так отож...
Ще Тимошенко традиційно пропонувала в роботі над бюджетом замінити профільний комітет підмінити якоюсь "камандою проффесіоналів" тощо, але це вже дрібнички...
Для чого я тут публікую цей довгий текст? Та для того, щоб показати, що за політиками просто треба трошки поспостерігати, смороду дуже красномовні у своїх фразах або у тому, що раптом починають замовчувати. Вони настільки зневажливо ставляться до нас із вами, що під час отаких виступів частенько забувають "фільтрувати базар" і розкривають чимало того, що будуть приховувати під час виборів.
Пару разів уважно їх послухаємо й, може, не зробимо чергової фатальної помилки...
