Танковий кулак. Як Польща готується воювати з Росією

В останні роки країни Балтії і країни Східної Європи, які по суті перетворилися в "санітарний кордон" між путінською Росією і Заходом, не розраховуючи тільки на допомогу НАТО, реалізують дорогі проєкти модернізації своїх збройних сил.

Яскравий приклад — Польща. Буквально днями прем'єр-міністр Ярослав Качинський офіційно оголосив про те, що Варшава закуповує у США 250 основних бойових танків M1A2 Abrams, причому, за даними польських ЗМІ, в тому числі і найсучасніший варіант — SEP V3, який почав поставлятися в підрозділи армії США тільки в 2020 р.

Сума контракту, що включає логістику і навчання, а також боєприпаси і модернізовану інфраструктуру для обслуговування важких машин, становить $6 млрд (23,3 млрд злотих), які будуть виплачені поза рамками оборонного бюджету. Американські танки отримає перша Варшавська бронетанкова бригада, що базується в Весолі, і 19-та механізована бригада в Любліні.

Варто зазначити, що сьогодні польські збройні сили мають у своєму розпорядженні приблизно 250 танків Leopard 2A4 і 2A5 німецького виробництва, близько 300 радянських танків Т-72 і понад 230 танків PT-91 Twardy (місцевого варіанта Т-72М1 з поліпшеними датчиками і системою управління вогнем).

Польські військові аналітики вважають, що закінчення поставок американських танків дозволить вивести з експлуатації найстаріші варіанти Т-72 і PT-91, а частина машин буде модернізована за спрощеним варіантом T-72M1R.

Така кількість танків має сенс у випадку великої війни з Росією, адже поки Сполучені Штати і західноєвропейські країни зможуть перекинути танки і бойову техніку на східний фланг, саме польські збройні сили будуть змушені стримувати атаки російської армії в районі Сувалкського розриву — єдиного сухопутного моста з Європи в сторону Балтії.

Чудова броня, вогнева міць і сенсори "Абрамса" дозволяють йому перевершувати в лобовому зіткненні російські танки Т-72Б3 та Т-90А. Особливо перевага американця відчувається на великих дистанціях завдяки потужній 120-мм гарматі, сучасним оптичним та тепловізійним прицілам.

Не забуває Варшава і про інші напрямки: у 2022 р. на озброєння польської армії почне надходити протиракетна система Patriot (контракт на $4,75 млрд був підписаний у 2018 р.).

Крім того, в 2019 р. у рамках програми Homar поляки за $414 млн підписали контракт на поставку 18 ракетних систем HIMARS. Всього до 2023 р. армія отримає, крім пускових установок, ще дві навчальні, 36 пакетів коректованих ракет GMLRS Unitary з осколково-фугасними бойовими частинами (всього 216 ракет), 9 пакетів коректованих ракет GMLRS Alternative Warhead (всього 54 ракети) і 30 оперативно-тактичних ракет ATACMS M57 Unitary.

M142 HIMARS — це високомобільна ракетна система оперативно-тактичного призначення, яка була створена в кінці 1990-х корпорацією Lockheed Martin у партнерстві з BAE Systems і з 2003 р. виробляється серійно. Базовими боєприпасами для HIMARS є ракети типу MLRS з дальністю стрільби до 70 км. Крім того, у M142 є можливість для запуску однієї ракети типу ATACMS з дальністю ураження цілей до 300 км.

Окреме фінансування Варшава виділяє на озброєння військ територіальної оборони. До листопада поточного року буде реалізований контракт на $54,5 млн на отримання 60 пускових установок і 180 ракет FGM-148F протитанкового ракетного комплексу Javelin з логістичним та навчальним пакетом. Логістичний пакет включає контрольно-вимірювальні прилади, набори інструментів і запасних частин. Навчальний пакет включає вісім стаціонарних тренажерів EPBST, 17 масогабаритних макетів MSR і підготовку фахівців.

Новими ракетними комплексами будуть озброєні три бригади Військ територіальної оборони, які базуються в східній частині Польщі.

Нарешті, за інформацією міністра оборони Польщі Маріуша Блащака, підписаний контракт на поставку, починаючи з 2022 р. з Туреччини чотирьох авіаційних безпілотних комплекси Bayraktar TB2 (24 літаки). Контракт, крім обов'язкового логістичного та навчального пакета, включає офсетні компенсації. Це саме те, про що не вдалося домовитися нашим військовим — виставлення зустрічних вимог щодо інвестування частини коштів від суми контракту в військову економіку країни-імпортера.