Танки та єгері. Навіщо на кордоні з Білоруссю формують нові бригади ЗСУ
Причому на відміну від практики 2014-2018 рр .. тепер вони формуються не з нуля, а переводяться з Корпусу резерву.
Цим самим вирішується велика кількість проблем - адже в більшості своїй резервні частини вже мають кістяк офіцерського та сержантського складу, закріплене зброю і техніку.
Спочатку в травні 61-ю бригаду резерву перевели в штат, причому її перепрофілювали - вона стала окремою єгерської. Місцем базування був призначений Новоград-Волинський (Житомирська обл).
Цікаво, що підрозділи бригади призначені для ведення бойових дій в лісовій та болотистій місцевості. І комплектуються тільки військовослужбовцями контрактної служби, які мають досвід бойових дій або досвід громадянської діяльності, родинної нової специфіці бригади (мисливці, єгері, працівники лісових господарств).
Зона відповідальності - очікувана: лісові райони від Житомирської до Чернігівської області, фактично вся північна кордон з Білоруссю.
Не можна не відзначити, що єгерської бригади не існує ні в одній армії на пострадянському просторі, і відомо, що при формуванні вигляду майбутньої бригади використовували фінський досвід, де подібні легкопехотные частини існують дуже давно.
Одночасно з єгерською бригадою Генеральний Штаб ЗСУ нарешті прийняв рішення і про формування 3-ої окремої танкової бригади. І знову-таки її просто перевели з Корпусу резерву, де вона існувала останні пару років. Її база - Гончарівське, а основний танк - Т-64БМ "Булат", виведені в 2015-2016 рр. з бойового складу 1-ї танкової. Техніка на постійній основі залишалися в Гончарівську. З боксів їх викочували тільки на час навчань різного рівня (для чого залучали резервістів, які підписували контракт на рік), після чого обслуговували і знову ставили на зберігання.
Одночасно танки партіями модернізували в Харкові до рівня Т-64БВ зразка 2017 року. Робіт було проведено дуже багато - так, підвищена потужність двигуна стандартного двигуна 5ТДФМА, встановлена за новою схемою система динамічного захисту "Ніж".
Крім того, на модернізованих "Булатах" встановлені тепловізійні прилади спостереження виробництва фірм "Тримен-Україна" і "UaRpa" для всіх членів екіпажу, а також нові цифрові радіостанції "Либідь К-2РБ" (фактично локалізована версія "Мотороллы").
Ще одним стандартним елементом модернізації бронетанкової техніки останнім часом стала установка навігаційного обладнання (пристроїв супутникової навігації типу СН-4215) виробництва державного підприємства "Оризон-Навігація". Відпрацьовані на бронетранспортерах БТР-3,4 і "Дозор-2" рішення припали до двору і на Т-64. Причому в зв'язці з цифровими радіостанціями СН-4215 може працювати в якості інформаційної системи, яка дозволяє обмінюватися оперативної навігаційної інформацією між різними об'єктами системи.
Якщо судити за повідомленнями прес-служби "Укроборонпрому", на модернізовані "Булати" також встановили покращену систему управління вогнем 1А43У з нічним прицільним комплексом, що дозволяє знищувати бронетехніку противника на відстані до 5 км
Судячи з уривчастих відомостей, 3-а окрема танкова бригада буде повновагою тактичною одиницею з трьома танковими батальйонами (а значить, і 94 танками по штату), бригадної артилерійської групи та необхідними службами забезпечення. Які саме САУ підуть, їм поки неясно - всі закуплені в Європі 2С1 "Гвоздика" польського виробництва пішли в Національну Гвардію. Цілком ймовірно, передадуть якусь матчастину однією з механізованих бригад, які зараз масово переоснащуються.
Місце базування нової танкової бригади поки невідомо, але з великою часткою ймовірності це буде Чернігівська область. Таким чином, дві відомі на сьогодні нові частини формуються в північних областях країни. І цілком очевидно, що вони повинні бути тим кулаком, який має підперти частини Державної прикордонної служби на кордоні з Білоруссю.
Вельми примітно і обраний час - нагадаємо, що до цього дня кордон з білорусами не викликала ніяких побоювань. Навіть навесні 2014 р. вся угруповання ЗСУ була спрямована "вістрям" проти російських частин у Брянській та Курській області, і саме звідти чекали агресивних дій.
З одного боку, зрозуміло, що північна межа вкрай невдала для наступу - суцільні ліс і болото, мало того, річка Десна не дозволяє швидко навіть чисто гіпотетично вийти на оперативний простір. З іншого боку, від кордону до Києва всього 150 км по трасі Е95.
І поки режим Лукашенко намагався балансувати на грані - одночасно перебуваючи у Союзній державі з РФ і надаючи серйозну допомогу Україні у зміцненні обороноздатності - все було нормально, і наші військові в прикордонних районах почували себе безпечно.
Однак зараз наше військово-політичне керівництво, по всій видимості, явно відчуло подих Кремля та його спрямованість на створення декоративного, а реального Союзної держави у вигляді поглинання Росією Білорусі.
Для старіючого Путіна і його команди це реальний шанс залишитися при владі і після 2024 р., коли він навіть за конституцією не має права займати посаду глави держави. А для Лукашенка це повний провал всієї його політики і незалежності.
Тому дуже недарма останнім часом він відверто намагається чинити опір натиску і навіть потроху налагоджує мости з Європою. Але він прекрасно розуміє, що в умовах, коли населення його країни знаходиться під сильним впливом російських ЗМІ, а вся економіка зав'язана на Москву, шанси зберегти незалежність у нього не дуже великі.
Мабуть, це розуміють (або, швидше за все, розуміли в минулому часі) і українські військові високого рангу, які спланували розгортання угруповання саме тут і зараз.
