Танк з "Щитом". На що здатний радикально омолоджений радянський Т-72

У "коробці" на параді планується пройти та близько 250 одиниць техніки. Точний склад поки невідомий і приблизно можна буде зрозуміти лише після генеральної репетиції на вулицях столиці 22 серпня, але з повною упевненістю можна сказати, що в колоні буде один (або кілька) танків, які мають найсучасніші вітчизняні системи динамічного захисту "Щит". Мова йде про модифікації основного бойового танка Т-72АМТ від Київського бронетанкового заводу, що входить в концерн "Укроборонпром".

Вперше ця машина була представлена в серпні 2017 р. і з тих пір знаходиться на полігонах. Про прийняття на озброєння ЗСУ саме цієї модифікації нічого невідомо, але це в умовах найсуворішої секретності не показник.

Фахівці заводу першим ділом приділили величезну увагу захищеності машини, намагаючись якось компенсувати недоліки конструкції, закладені ще на етапі проектування. Мова йде про невдалому розташуванні автомата заряджання і ослаблених місцях в бронюванні.

Головною "родзинкою" безумовно, є, власне, сам "Щит-72" від "Мікротеку", який представляє з себе подальший розвиток комплексу "Ніж" і має досить вражаючі характеристики. Цікаво, що "Мікротек" розробив версії для всіх трьох типів танків, які складаються на озброєнні ЗСУ (Т-64, Т-72 і Т-80), проте відомо про встановлення тільки на Т-72.

Крім того, значно збільшено кількість елементів захисту - як власне блоків динамічного захисту, так і пасивною. Судячи з фото, киянам вдалося прикрити ділянки з ослабленою бронею як передньої, так і бічній проекції танка. Не забули і про противокумулятивных решітках, які відмінно зарекомендували себе в ході бойових дій на Донбасі, - ними прикрили моторно-трансмісійне відділення і задню частину вежі.

Так само кардинально підійшли і до інших елементів конструкції - так, з незрозумілої причини на танк поставили російський двигун В-84-1, при тому, що їх найближчі конкуренти - харків'яни - цілком успішно ставлять українські аналоги. Навряд чи таке рішення буде правильним в наших умовах, коли в армії на озброєнні три типи танків і п'ять типів танкових двигунів.

Та й прилади наведення - від російських і білоруських виробників. Цілком ймовірно, що спочатку цю модифікацію "пиляли" під зарубіжний контракт, тому і залишили всі ці анахронізми і для ЗСУ будуть внесені зміни.

Зате все інше цілком вкладається у філософію створення українських версій радянських танків - це і установлення ведучих коліс з гусеницями по типу Т-80, і заміна баштового кулемета на 12,7 мм кулеметну установку з дистанційним керуванням від танка Т-64БВ. Ну і, звичайно, повне оновлення радіообладнання - замість застарілих радянських радіостанцій встановлюють радіостанції турецької компанії Aselsan та "Либідь-К-2РБ", а також комплекти навігаційної апаратури ГЛОНАСС/GPS СН-3003 "Базальт" (виробництва ДП "Оризон-Навігація"). До речі, таке нововведення дозволяє досить ефективно застосовувати танки як у складі танкової бригади (командир будь-якого рангу може відстежувати танк в режимі реального часу), так і при взаємодії з мотопехотой. У минуле відійшли часи, коли танки діяли окремо, піхота - окремо, тепер запроваджено єдиний стандарт зв'язку.

Що стосується озброєння, то гармата залишилася стара радянська, але значною мірою покращили вогневі можливості за рахунок встановлення комплексу для застосування танкової керованої ракети "Комбат". Нагадаємо, що оригінальна версія Т-72А такої можливості не мала. Тепер же екіпаж може вражати цілі на відстанях до 5 км ракетою з напівавтоматичним наведення по лазерному променю. Тандемна бойова частина ракети має достатню непроникність (750 мм ДЗ), щоб знищити будь-який російський танк, включаючи Т-90.

Цей варіант танкового снаряда-ракети хороший тим, що фактично лазерний промінь світить у "хвіст" ракети і супротивник має небагато шансів поставити перешкоду. Виробництво ТУР "Комбат" було налагоджено в кінці 1990-х рр., обмежена партія надійшла у війська в 1999 р., а офіційно ракета була прийнята на озброєння в 2006 р.

Кількість вироблених ракет для ЗСУ невідомо: щонайменше 50 ракет було закуплено до кінця 2007 р., в 2008 р. було виділено $13 млн на закупівлю партії ракет. Виробництво відновлено з початком війни на Донбасі і зараз їх у військах кілька сотень. Так, тільки в 2015 р. в стройові частини поставлено 380 ракет.

Таким чином, можна говорити, що на сьогодні це один з найсучасніших варіантів модернізації Т-72 для вітчизняних збройних сил. І по всій видимості, він буде затребуваний - все-таки на момент розпаду Радянського Союзу Україна мала 1269 Т-72А і Б1. Хоча багато було розпродано за роки незалежності, однак і залишилося чимало. Тим більше, що навіть після закінчення війни на Донбасі Україні буде потрібна серйозна армія - сусід по карті адже нікуди не дінеться - і цілком ймовірно, ми не скоро прийдемо до одного типу танків на озброєнні ЗСУ. А значить і треба буде модернізувати парк своїх "сімдесят двійок".

Судячи з характеристиками, є у цієї модифікації та експортний потенціал - адже від танків Т-72 в найближчі десятиліття численні експлуатанти по всьому світу не збираються відмовлятися. А значить постійно буде необхідно "осучаснення".