Сюрпризи для агресора. Головні розробки українських зброярів в 2019 році
Тому, прогулюючись по традиційної XVІ Міжнародній спеціалізованій виставці "Зброя та безпека - 2019", яка пройшла в Києві на початку жовтня, складалося враження, що іноземні зброярі привезли більше новинок, ніж наші. Тим не менш, досить перспективні зразки зброї та військового обладнання за цей рік були.
Насамперед варто відзначити дослідний зразок універсальної керованої ракети РК-10 від ДП "ГККБ "Промінь" зі змінними бойовими частинами. У складі комплексу призначена для ураження нерухомих і рухомих сучасних броньованих цілей, оснащених динамічним захистом, катерів, малогабаритних кораблів і повітряних маломаневренных цілей.
Як стверджують розробники, нова ракета наводиться на ціль лазерним променем з супроводом мети в автоматичному режимі. Зараз вона представлена у двох варіантах - у вигляді протитанкової Р-10-До з тандемною кумулятивною бойовою частиною у складі вертолітного комплексу і зенітної Р-10-ОФ з осколково-фугасної бойовою частиною.
Якщо судити з представлених характеристик, то при загальній масі в 38 кілограм її максимальна дальність стрільби складає 10 000 метрів. Причому найбільший інтерес представляє саме зенітний варіант, так як раніше "Промінь" не займався ракетами цього класу.
Насамперед зазначимо, що використання лазерного наведення дозволяє відмовитися від розробки головки самонаведення і дуже сильно здешевлює сам проект. Такий принцип не новий - він використовується дуже давно у світовій практиці. Типовий приклад - шведський ПЗРК RBS-70 або російський комплекс ЗРК ближньої дії "Сосна". При цьому зазначимо, що на початковому етапі обов'язково повинен бути стійкий радиокомандный канал, а наведення по лазеру використовується тільки на кінцевому етапі.
Такі ракети можуть застосовуватися в пасивному режимі, що робить практично неможливими атаки противорадиолокационными ракетами або іншими засобами протидії. А в умовах повної переваги противника в повітрі це якість є однією з умов ефективного застосування такого зенітно-ракетного комплексу.
Що стосується найближчого майбутнього, то очевидно, що ракета - це всього лише перший крок у створенні вітчизняного мобільного зенітно-ракетного комплексу ближнього радіусу дії на заміну "Стріли-10". При цьому його можливості будуть залежати насамперед від можливостей оптико-електронної системи, яка повинна забезпечувати виявлення, автоматичний захоплення, супровід, а також вимірювання кутових координат і дальності цілі.
Розглядати вертолітний варіант комплексу досить складно, так як наведення по променю вимагає сталого контакту оператора з метою. А в умовах щільного насичення поля бою зенітними засобами зайві секунди в зоні ураження досить критичні для екіпажу вертольота.
Зате ракета Р-10-До просто відмінна зброя для безпілотника: потужне, надійне і що найголовніше - недороге. Тому не буде нічого дивного, якщо її отримають ті ж турецькі Bayraktar TB2 або інші перспективні апарати вітчизняної або спільної розробки.
Ще однією "зіркою" виставки став бронетранспортер "Отаман-3" від приватного виробника "Практика". Хоча повністю нової цю розробку назвати все-таки не можна: роботи над проектом почалися ще в 2016 р. Проте новий варіант вже досить близький до того моменту, коли його можна буде передавати на випробування.
У представленому вигляді бронетранспортер з лінійки "Отаман" виглядає досить цікаво і має ряд очевидних позитивних особливостей порівняно з конкурентами (так сказати традиційними БТР-3 і БТР-4). Так, в основі проекту лежать відпрацьовані і перевірені ідеї: передньомоторна компонування (завдяки чому відсік десанту розташований ззаду, що створює захист корпусом бронетранспортера при виході десанту на полі бою), наявність повноцінної протимінної захисту, високий рівень захисту і великий запас вантажопідйомності.
До речі, вперше широкій публіці машина була представлена у збройному варіанті - з бойовим модулем вітчизняного виробництва БМ-7 "Парус" (який, до речі, використовується і на БТР-4, що дає широкий простір для уніфікації). І ще - "Практика" позиціонує свою розробку як базу для цілого сімейства модифікацій для Корпусу Морської Піхоти ВСУ: "лінійний" бронетранспортер, машина вогневої підтримки (у т. ч. мінометної), санітарний автомобіль, штабний автомобіль і пр.
І ще БТР може похвалитися вельми сучасної та високотехнологічної "фичей" - "прозорою кабіною" від компанії Limpid. По суті, бронетранспортер оснастили набором зовнішніх відеокамер, сигнал з яких обробляється і видається на екрани шолома водія або командира. За рахунок чого забезпечується круговий огляд простору навколо бронемашини.
Наскільки ця система виявиться живучою на полі бою можуть показати тільки державні випробування. В цілому ж дана машина може мати всі перспективи прийняття на озброєння ЗСУ - тим більше на тлі проблем з поставками у війська прямих конкурентів. Важливо й те, що армія категорично потребує оновлення парку колісних Бтрів і за п'ять років війни в цьому напрямку зроблено не дуже багато.
З іншого хотілося б зупинитися ще на радіолокаційної станції 90К6Е від КП "Науково-виробничий комплекс "Іскра". Цей мобільний 3D радіолокатор кругового огляду з транзисторним передавачем призначений для виявлення цілей, що летять на низьких, середніх і великих висотах.
Наша військова промисловість традиційно дуже сильно в цьому напрямку і з великою часткою ймовірності нова РЛС не тільки надійде на озброєнні вітчизняних збройних сил, але й буде мати серйозний експортний успіх.
В цілому ж можна говорити, що для військової промисловості 2019 р. став таким собі "прохідним", проте необхідним етапом. Адже дуже багато і приватні, і державні підприємства можуть похвалитися дуже пристойними сучасними зразками озброєння і техніки, які, однак існують тільки в єдиному екземплярі. А мало уявити натурний або дослідний зразок, дуже важливо пройти етап державних випробувань, доопрацювати під потреби військових і запустити його в серію.