Ситнику показали на двері. Хто і як вибере нового директора НАБУ
Сьогодні починається запуск звільнення з посади директора НАБУ Артема Ситника. Заміну йому знайдуть західні партнери України
Верховна Рада прийняла в другому читанні і в цілому законопроєкт №5459-1 "Про внесення змін до деяких законів України для приведення статусу Національного антикорупційного бюро України у відповідність до вимог Конституції України". З дня набрання чинності цього закону (тобто на наступний день після його опублікування) має розпочатися формування комісії з проведення конкурсу на зайняття посади директора НАБУ і потім — сам конкурс.
Ситник буде продовжувати здійснювати повноваження директора НАБУ до моменту призначення нового директора НАБУ за результатами відкритого конкурсного відбору, але не довше терміну, на який його призначено. Ситник був призначений 16 квітня 2015 р. на семирічний термін, тобто його повноваження закінчуються 16 квітня 2022 р.
Закон прийнятий як раз з таким розрахунком, щоб встигнути провести конкурс за ті шість місяців, які залишилися до цієї дати. Фактично ми вдруге вступаємо в ту річку, в яку перший раз вступили сім років тому. Закон про НАБУ був прийнятий 14 жовтня 2014 р. І вже через пів року конкурс завершився. Ось і зараз можна сподіватися, що шести місяців вистачить на всю процедуру — від підписання закону і формування комісії до прийняття Кабінетом Міністрів рішення про призначення нового директора НАБУ.
Кабмін замість президента
Так, одна з головних відмінностей нинішньої процедури від тієї, що була сім років тому, полягає в тому, що з неї усувається президент. Нагадаємо, що 28 серпня 2020 р. Конституційний суд України визнав неконституційним президентський указ про призначення Ситника директором НАБУ. Потім 16 вересня 2020 р. КСУ визнав неконституційними положення закону про НАБУ, згідно з якими директора НАБУ призначає президент. Підставою для цих рішень КСУ стало те, що такі повноваження президента не прописані в Конституції.
Законопроєкт №5459-1 вирішує цю проблему: він передає повноваження призначати директора НАБУ уряду і йому ж підпорядковує НАБУ. Раніше в законі було записано, що НАБУ є "державним правоохоронним органом", а тепер він став "центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом".
Утім, західні партнери наполягли, щоб підпорядкованість НАБУ уряду була чисто формальною. У законі записано, що акти НАБУ не можуть бути скасовані Кабміном. Також Кабміну забороняється втручатися в діяльність НАБУ, зокрема в здійснення досудового розслідування і прийняття рішень, які стосуються конкретних кримінальних проваджень або впливають на них.
Запрограмований конфлікт
Ще одне важливе нововведення стосується конкурсу на посаду директора НАБУ. Сім років тому конкурс проводила комісія з дев'яти осіб: по три від президента, уряду і парламенту. Вона була створена з урахуванням вимоги, що її членами не можуть бути чиновники (особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування).
Зараз буде створена нова комісія з шести осіб. Всіх шістьох призначить Кабмін. З них трьох — на свій розсуд, з урахуванням вимоги, що це повинні бути не чиновники. А другу трійку Кабмін призначить на підставі пропозицій міжнародних та іноземних організацій, які протягом останніх трьох років надавали Україні технічну допомогу в сфері запобігання та протидії корупції. Для простоти формулювань будемо називати першу трійку кабмінівською, а другу — міжнародною.
Зрозуміло, що такий склад з самого початку програмує конфлікт всередині комісії. Вже є сумний досвід конкурсу на посади керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури та його заступника: через те, що дві частини конкурсної комісії ворогують одна з одною, САП вже майже 14 місяців (з 21 серпня 2020 р.) залишається без повноцінного керівника.
Західні партнери врахували цей досвід. У липні були прийняті закони, які вводять нові моделі конкурсів для формування Вищої кваліфікаційної комісії суддів України та відбору членів Вищої ради правосуддя. В обох цих конкурсах міжнародна трійка отримує вирішальний голос. І ось зараз вводиться аналогічна модель конкурсу на посаду директора НАБУ.
Конкурсна комісія вважається повноважною у випадку затвердження її в повному складі. Рішення комісії вважається прийнятим, якщо за нього на засіданні комісії проголосувало не менше чотирьох членів, у тому числі не менше двох міжнародних членів. У разі, якщо голоси розділилися порівну (три на три), проводиться повторне голосування. Якщо повторні голосування протягом 24 годин після першого голосування не дають результату, тобто зберігається нічия (три на три), тоді вважається прийнятим рішення, за яке проголосувало не менше двох міжнародних членів.
Отже, міжнародна трійка (або два міжнародних члени плюс один кабмінівський) зможе диктувати рішення комісії, маючи тільки половину голосів. А решта три члени гратимуть роль статистів. Навіть якщо кабмінівська трійка взагалі вирішить саботувати роботу комісії, міжнародна трійка зможе сама засідати і приймати рішення від імені всієї комісії (тільки потрібно буде дотримуватися норму про 24 години між першим і остаточним голосуванням).
Втішні бонуси для Зеленського
Конкурсна комісія зобов'язана відібрати трьох найбільш гідних, на її думку, кандидатів. Далі в п'ятиденний термін прем'єр-міністр повинен вибрати з них одного і внести його кандидатуру на затвердження урядом. Фактично це — втішний бонус для Володимира Зеленського. Зрозуміло, що прем'єр буде погоджувати свій вибір з президентом. Зеленський зможе вибрати з трьох кандидатів того, кого вважатиме найбільш лояльним і найменш небезпечним.
Примітно, що уряд не зможе розіграти виставу перед західними партнерами і зірвати призначення директора НАБУ. Відповідно до прийнятого закону, якщо Кабмін не прийме рішення про призначення на посаду директора НАБУ особи, зазначеної в поданні прем'єр-міністра, то прем'єр невідкладно вносить на розгляд у Кабмін всі три кандидатури. І тоді буде вважатися призначеною на посаду директора НАБУ особа, яка під час рейтингового голосування отримає найбільшу кількість голосів членів Кабміну.
Уранці 19 жовтня, перед розглядом законопроєкту №5459-1 у Верховній Раді, представництво Євросоюзу в Україні підкреслило важливість цього закону. "Важливо, щоб український парламент сьогодні схвалив зміни до законодавства щодо НАБУ, які передбачені законопроєктом 5459-1. Це гарантує незалежність і ефективність НАБУ, що критично важливо для досягнення помітних результатів у боротьбі з топ-корупцією. ЄС розраховує на відданість Верховної Ради цій боротьбі", — наголошується в повідомленні представництва ЄС.
Парламент цілком прогнозовано показав високий результат. Законопроєкт №5459-1 підтримали 304 народних депутати, в тому числі майже в повному складі "слуги народу" (228 з 243), "Європейська солідарність" (26 з 27), "Довіра" (17 з 20) і "Голос" ( 16 з 20). Група "За майбутнє" дала 10 голосів (з 21), позафракційні — сім (з 21), у т. ч. спікер Руслан Стефанчук і його перший заступник Олександр Корнієнко. Жодного голосу не дали ОПЗЖ і "Батьківщина" — теж цілком прогнозовано, оскільки ці дві фракції демонстративно борються з "зовнішнім управлінням".
Можна очікувати, що прийняття закону підвищить шанси Зеленського отримати кредити від МВФ і Євросоюзу, та й зміцнити відносини з Вашингтоном. І це теж можна вважати втішними бонусами. А наскільки незалежним від Банкової буде новий директор НАБУ і чи зможе він принести серйозні неприємності Зеленському, його оточенню і "слугам народу" — про це гадати занадто рано.