Вчасна смерть. Болотов занадто заплутався під ногами лідерів ОРДЛО
У цю п'ятницю раптово і підозріло вчасно помер перший голова "Луганської народної республіки" Валерій Болотов. За повідомленнями соратників по сепаратистської боротьбі, смерть наздогнала колишнього "народного губернатора" в його будинку в Підмосков'ї, а причиною став серцевий напад.
Подібний варіант виглядає цілком правдоподібно, враховуючи нерідке для борців за "Новоросію" пристрасть до алкоголю і серйозні життєві потрясіння, які Болотов пережив за останні три роки. З іншого боку, смерть екс-глави "ЛНР" вибивається із загального ряду передчасно пішли соратників, адже всі попередні його колеги, правда більш низького рангу, начебто Дрьомова, Мозкового, Бетмена, Ципкалова і т. д. були вбиті.
Зрештою, чому б не помер Болотов, зробив це дуже вчасно, в першу чергу для свого головного опонента на невеликий ЛНРовской території Ігоря Плотницького.
Як тільки повідомлення про смерть першого голови "ЛНР" розлетілося по інтернету, все тут же стали тиражувати його останній пост в соцмережах про долі "молодих республік".
"Моя думка така, що перше, що потрібно зробити - це повернути кордони колишніх Луганської та Донецької областей до складу ЛНР і ДНР. Так само вважаю, що необхідно об'єднання республік. Питають, чи я хочу очолити об'єднані республіки? На даний момент вважаю найбільш підходящою кандидатурою Олександра Захарченко, т. к. він володіє ситуацією і користується авторитетом у людей", - написав Болотов 11 січня. Так що ці рядки цілком можна вважати своєрідним "політичним заповітом" першого голови ЛНР, і заповіт-це аж ніяк не на користь його наступника Плотницького.
Власне, відносини Болотова з Теслярським були відверто ворожими і перший голова ЛНР у своїх інтерв'ю, які досить часто давав в останній рік, не лінувався пройтися по фігурі Ігоря Венедиктовича, звинувачуючи останнього у всьому чому тільки можна було - від узурпації влади в "ЛНР" до здачі укропам стратегічно важливого об'єкта Счастьинской ТЕС.
Що стосується так званої спроби державного перевороту в ЛНР", яка нібито мала місце у вересні минулого року і була жорстоко придушена Теслярською, то Болотов і тут став на бік "змовників", що зовсім не дивно, так як більшість "організаторів державного перевороту" (загинув у катівнях Теслярської Геннадій Ципкалов, що проживає в Росії Олексій Карякін та ін) були людьми з першої команди Болотова.
В останні місяці свого життя Болотов активізувався в інформпросторі, просуваючи крім іншого ідею об'єднання ДНР і ЛНР, ніж до речі, не так давно відзначився ще один "емігрант з Новоросії" Ігор Гиркин. Правда, на відміну від амбітного "реконструктора", Болотов на місце нового глави Новоросії не претендував, просуваючи в царі "всієї Новоросії" донецького вождя терористів Олександра Захарченко.
Здається вкрай малоймовірним, що подібні ідеї - це особисті "прожекти" Болотова, тим більше, що відразу після втечі з "ЛНР" (в серпні 2014-го) на довгий термін, "заліг на дно". Швидше за все медіаактивність Болотова підживлювалася ким-то в Росії, пов'язаних з однією з "веж" Кремля і була частиною підкилимних ігор навколо "Новоросії".
Так що в раптовій смерті Болотова від серцевого нападу, крім головного луганського конкурента Ігоря Теслярської, були зацікавлені дуже багато учасників околодонбасских ігор. Та й сам Захарченко, який зовсім недавно розпинався в Криму про те, що об'єднання ДНР з ЛНР як мінімум не до часу, може сприймати спробу Болотова просувати його в одноосібні лідери об'єднаної "Новоросії" як "підставу" з метою нацькувати їх з Теслярським один на одного.
Від чого, зрештою, не помер перший голова ЛНР, багато в середовищі донбаських сепаратистів полегшено зітхнули і зі спокійною душею роздумують, що настав час запровадити Болотова в "пантеон Новоросії", поруч з Мозковим, Дремовым, Бэдновым і Мотороллой.