Гра проти президента. Чого хочуть домогтися Турчинов і Аваков відставкою Муженко
На тлі зведень з Вінницької області не залишилася непоміченою інформаційна атака, яку влаштував міністр внутрішніх справ Арсен Аваков на начальника Генерального штабу Віктора Муженка. Саме останнього Аваков і його соратники вважають головним відповідальним за диверсію в Калинівці, і саме його голови вони почали навперебій вимагати менш ніж за добу після початку пожежі і вибухів.
Найбільш артикульовано вимога аваковцев висловив радник міністра внутрішніх справ Антон Геращенко, який заявив, що відповідати за це повинен не який-небудь "фунт" або "стрілочник", а персонально голова Генерального штабу і його заступник, який відповідає за збереження військових складів. "Виступаю з пропозицією до комітету з питань національної безпеки і оборони на найближчому засіданні розглянути питання про звернення до Верховному Головнокомандувачу президентові України Петра Порошенка з пропозицією відправити у відставку главу Генерального штабу Віктора Муженка та його заступника", — заявив Геращенко, додавши, що було б також непогано, якби Муженко перевірили і народні депутати, та й взагалі, його місце повинен зайняти "молодий і відповідальний офіцер Збройних сил".
До цієї заяви тут же підключилися народний депутат від "Народного фронту" Юрій Береза, ще один радник глави МВС Зорян Шкіряк та одіозний голова Соціалістичної партії Ілля Ківа. Всі вони майже синхронно проїхалися по Муженко, а Береза навіть натякнув, що той повинен відправитися не тільки у відставку, але і в місця не настільки віддалені. Ну а про те, що всі ці люди дуже близько пов'язані з Арсеном Аваковим, здається, зайвий раз нагадувати не потрібно.
Враховуючи узгодженість і одночасність атаки на Муженко, можна не сумніватися, що атакуючі спробують розвинути наступ найближчим часом, як немає сумніву і в тому, що гра проти Муженко — це ініціатива особисто Авакова. Однак, схоже, цю ініціативу вже підтримали його високі партійні соратники. Так секретар РНБО Олександр Турчинов заявив, що Відповідальність за пожежу на складах боєприпасів у Калинівці Вінницької області несе вся вертикаль керівництва оборони країни, починаючи від начальника Генерального штабу. "Для мене принциповою - про це я говорив на засіданні військового кабінету - є відповідальність. Починаючи від начальника Генштабу і по всій вертикалі тих, хто відповідає за оборону нашої країни", - зазначив Турчинов. Цікаво відзначити, що за оборону нашої країни відповідають ще й міністр оборони Полторак, а також головнокомандувач Петро Порошенко. Однак, із дипломатичних міркувань Турчинов не став підніматися вище Муженко. До речі, і сам Турчинов з посади деяким чином відповідає за оборону нашої країни.
Для чого ж Аваков почав, а Турчинов продовжив напад на Муженко? Вже давно складається враження, що Аваков почувається у своєму кріслі дещо невпевнено і тому постійно маневрує на межі опозиційності, що досить дивно для керівника силового відомства. До речі, Він — єдиний, крім Порошенко, український політик, який володіє контролем над силовиками, причому над дуже пристойною силою. У його підпорядкуванні, як відомо, не тільки Національна поліція і прикордонники, що саме по собі чимало, але й Національна гвардія. А це реальна військова сила — 50 тис. особового складу, дуже непогано озброєну, в тому числі і важким озброєнням.
І хоча Порошенко поки що жодного разу публічно ніяк можливу конфронтацію з Аваковим не означав, Арсен Борисович, мабуть, відчуває, що є для президента якщо не прямим політичним суперником, то хоча б конкурентом на його "силовому полі" або потенційно таким може бути. А тому Він постійно намагається посилити свої позиції, по можливості послабивши позиції Верховного Головнокомандувача.
Відразу ж після створення Національної гвардії і підпорядкування її МВС Аваков приділяв цьому військовому формуванню особливу увагу. Один час у військах ходили незадоволені розмови про те, що, мовляв, все нове і краще озброєння і обмундирування отримує якраз Нацгвардія, а ВСУ задовольняється старими радянськими запасами та подарунками від волонтерів.
Власне, Нацгвардію і входить в неї полк "Азов", який є не тільки збройним підрозділом, але і має у своєму розпорядженні "дочірньої" політичною силою "Національним корпусом", ЗМІ неодноразово називали особистою армією Авакова. Це, звичайно, сильне перебільшення, тим не менш політики з оточення Авакова на акціях націоналістичної опозиції ("Національний корпус", "Свобода" і "Правий сектор", як відомо, заявили про об'єднання) з'являлися, а деякі зв'язки глави МВС з Андрієм Билецким, як не крути, існують.
Тут же варто згадати, що Аваков регулярно ініціює законопроекти, що розширюють повноваження своїх силових підрозділів. Так було зі скандальним законом про презумпцію правоти поліцейського і з недавньою ініціативою про нові повноваження для Нацгвардії при розгоні демонстрацій.
Також не залишилася непоміченою і досить відсторонена позиція Авакова та підпорядкованих йому прикордонників під час недавнього "прориву" через кордон Міхеїла Саакашвілі. З останнім особисто у Авакова неприязні відносини, всі пам'ятають знамените "бе-бе-бе", однак не можна не відзначити, що прикордонники не дуже перешкоджали "прориву" Саакашвілі в країну, а Аваков особисто підтвердив, що "вивів поліцейських і прикордонників з політичного процесу".
Нинішня "атака на Муженко", швидше за все, явище того ж порядку. Тут Арсен Борисович, по-перше, піариться як викривач Муженко, якому, варто нагадати, ставиться в провину далеко не тільки Калинівка та інші катастрофи на військових складах, але куди більш неприємні речі — Илловайск, Дебальцеве, здача Донецького аеропорту і навіть збитий над Луганськом Іл-76, а по-друге, Аваков послаблює конкуруючий політичний і силовий блок, в тому числі і президента Порошенко і, нарікаючи на армію, відводить увагу від недоліків в роботі Нацполициии, ну і по-третє, якщо з подачі Авакова Муженко буде відправлений у відставку, Арсен Борисович зможе вважати себе чи не найвпливовішим силовиком. Всі ці моменти вигідні і "Народного фронту" в цілому, і Турчинову, зокрема, оскільки переговори про об'єднання з БПП, судячи з усього йдуть туго, ніхто не обіцяє "фронтовикам", що-небудь конкретне з прицілом на парламентські вибори-2019, які вони поодинці з тріском програють. А тому пошантажувати Порошенко нагнітанням ситуації навколо Муженко в самий раз. Ситуація, до речі, розвивається так, що у Авакова і "Народного фронту" є деякі шанси домогтися відставки Муженко і його заміни на "молодого офіцера", може бути, навіть більш зручного для "фронтовиків".
Поки про відставку Муженко говорили виключно "фронтовики", нехай і хором, все це можна було б вважати лише особистою думкою кількох людей. Але слідом за ними про відповідальність керівництва Генштабу заговорили вже на новому рівні. Так, на наступний день після заяв аваковцев військовий прокурор України Анатолій Матіос прямо сказав, що ніяких диверсантів не було, все це халатність військових і відповідальність за катастрофу в Калинівці несе Генштаб. І хоча Анатолій Васильович в даному випадку просто відводить удар від себе (він як глава Військової прокуратури мав здійснювати нагляд за тим, як охороняють склади) і від СБУ, яка прогавила диверсантів, незважаючи на проведення в день підпалу "антитерористичних навчань" (Матіос — виходець саме Служби безпеки), його слова влилися в загальний антимуженковский гул.
У той же час в СБУ абсолютно впевнені, що склад диверсанти підірвали. Як заявив співробітник Головного управління розвитку і супроводу матеріального забезпечення ЗСУ Сергій Місюра, напередодні вибухів СБУ затримала у Вінниці кілька диверсійних груп, але одна з цих груп таки змогла направити безпілотник і підірвати склад. Правда, затриманих диверсантів суспільству так ніхто не продемонстрував, що додає цій історії ще більше питань. Втім, важливо інше - СБУ та прокуратура, які замкнуті на президента, схоже, теж не проти підіграти "фронтовикам" (хоч і суто своїм корпоративним причин) у нападках на особу президента - Муженко. А це вже тривожний дзвіночок для Петра Олексійовича.
Як бачимо, ситуація навколо пошуку винних у катастрофі в Калинівці загострюється, і у Муженко є всі шанси стати сакральною жертвою цієї історії. Як не крути, а саме керівник Генштабу несе відповідальність за все, що відбувається у ввіреному йому господарстві, і претензії до нього завжди будуть обґрунтовані. Судячи з усього, Порошенко главу Генштабу цінує і відставки його не хоче, тим не менш, якщо інформаційний шум навколо Калинівки буде наростати, президент цілком здатний пожертвувати генералом, як у свій час він зробив також особисто відданим йому Валерієм Гелетеєм. У цій ситуації Порошенко виграє тактично. Як, наприклад, у випадку з блокадою Донбасу - не зважившись розігнати "блокадників", президент сам "очолив" блокаду. Однак, як і в епопеї з блокадою, президент програє стратегічно - противники бачать, що він дав слабину і розуміють, що при належному натиску вони можуть вибити з нього багато. До речі, це відчуває той же Саакашвілі, який нахрапом повернувся і тепер вільно подорожує по Україні. І кожна поступка президента опонентам зменшує довіру до нього серед його ж оточення, веде владну вертикаль до більшої ентропії і в цілому зменшує президентський політичну вагу.