Не тільки Рябошапка. Для кого в Зеленського реформують Генпрокуратуру
У прийнятому Радою сьогодні законі про реформу ГПУ повноваження генпрокурора помітно розширюються, в той час як сама Генпрокуратура взагалі ліквідується як структура. Замість неї буде створено Офіс генпрокурора.
Регіональні відділення прокуратури будуть перейменовані в офіси регіональних прокурорів, а місцеві — в окружні прокуратури. Справа тут не тільки в зміні "фасаду", як може здатися на перший погляд, а в улюбленому українською владою способі рятування від непотрібних людей, перейменовуючи різні структури під виглядом реформування.
Найяскравіший приклад — перетворення управлінь в міністерствах та агентствах в департаменти, які з приходом потрібної людини в керівництво знову ставали управліннями. При цьому реорганізація стосується всіх працівників підрозділу, яких звільняють, а потім набирають в "нову" структуру. Саме таким шляхом влада піде і при майбутню реформу Генпрокуратури.
Але тільки для кадрових чисток змінювати усталену назву, зрозуміло, не потрібно. Заміна ГПУ на Офіс генпрокурора перетворює, як мінімум у свідомості громадян, правоохоронний орган у канцелярію по обслуговуванню роботи генпрокурора. Про що, власне, в своїх висновках заявили в Головному науково-експертному управлінні ВРУ.
Перший висновок стосувався пропозиції про перейменування Генеральної прокуратури України в Офіс генерального прокурора, яке, на думку експертів, юридично необґрунтовано.
Як вважають експерти, термін "офіс" не має нічого спільного зі сферою правосуддя і системою державних органів в Україні. А відповідно до Конституції україни прокуратура в Україні діє як єдина система, що здійснює свої правоохоронні функції. Хоча дану систему і очолює генеральний прокурор, однак не можна поставити знак рівності між генпрокурором і прокуратурою в цілому. Однак, якщо для позначення вищого органу в системі прокуратури України використовувати термін "Офіс генерального прокурора", створюється враження, що всі інші структурні підрозділи та керівники цього органу мають лише функції по забезпеченню діяльності генпрокурора.
При цьому повноваження самого генпрокурора планують помітно розширити, зокрема, в питаннях підбору кадрів в нову структуру і контролю за ними. Для цього законопроект передбачає призупинити повноваження Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії і Ради прокурорів, створених за вимогами міжнародних експертів. Ці підрозділи займаються усіма кадровими питаннями, якими раніше відали керівники обласних та Генеральної прокуратур, крім того, вони привертають прокурорів до дисциплінарної відповідальності.
Тобто існуюча система добору кадрів ліквідується, а функції КДК і Ради прокурорів беруть на себе кадрові комісії, якими в ручному режимі керувати генпрокурор. Примітно, що кваліфікаційний іспит "слуги" хочуть скасувати, як і спецпідготовку нових прокурорів у Академії прокуратури, яку перетворюють на Тренінговий центр. Новий генпрокурор, звичайно, обіцяє, що після реформи буде повернення до практики застосування дисциплінарної комісії та прокурорського ради, але коли це буде — невідомо.
Але кадрами додаткові повноваження генпрокурора не обмежуються. У сфері його компетенції серед іншого тепер будуть і такі питання, як стратегія розвитку прокуратури; територіальна юрисдикція, реорганізація та ліквідація обласних та окружних прокуратур, визначення їх структури і штатів; створення спеціалізованих прокуратур на правах структурного підрозділу Офісу генпрокурора, на правах підрозділів обласних прокуратур на правах підрозділу окружних прокуратур; затвердження порядку вимірювання і регулювання навантаження на прокурорів; затвердження системи оцінки якості роботи прокурорів та ін.
Крім того, в рамках реформування ГПУ намічена загальна переатестація співробітників, прописана в прикінцевих положеннях в законі, що можна використовувати для серйозної чистки прокуратури на всіх її рівнях - від найвищих до найнижчих.
При цьому загальна чисельність працівників системи прокуратури буде скорочена відразу на третину — з 15 до 10 тис. осіб. Зараз, виходячи з кількості зареєстрованих виробництв, навантаження на одного прокурора лише у місцевих прокуратурах Києва сягає близько 600 виробництв в рік, що чимало. А після запланованого скорочення ця навантаження зросте, відповідно, ще на третину.
Серед інших важливих реформ варто відзначити ліквідацію як такої Військової прокуратури, що, крім іншого, вдарить і по держбюджету. На думку фахівців Міністерства фінансів, 680 військових прокурорів, навіть залишаючись на роботі в прокуратурі, повинні бути звільнені з військової служби, маючи право на компенсаційні виплати до 700 млн грн, які, до речі, не закладені в бюджет цього року. А якщо врахувати ще й інші нюанси, очевидно, що реформа прокуратури обійдеться державі в копієчку. В яку саме, поки невідомо. Адже, за словами представниці Мінфіну на фінальному засіданні правоохоронного комітету з обговорення проекту цього закону, жодних розрахунків бюджетних коштів, необхідних для впровадження цієї реформи, Генпрокуратура поки не надала.
У той же час Рябошапка вважає необхідним залишити певний рудимент Військової прокуратури підрозділ, яке здійснювало процесуальне керівництво у злочинах проти порядку несення військової служби. Але повноваження цієї структури будуть обмежуватися географічно — зоною проведення операції Об'єднаних сил на сході України.
Також після впровадження реформи ГПУ остаточно втратить функцію слідства, і в ГБР будуть передані ті резонансні справи, які все ще розслідуються Генпрокуратурою. В першу чергу мова йде про "справи Майдану".
У цілому після впровадження реформи в життя генеральний прокурор стане куди більш важливою політичною фігурою в країні, ніж це було в останні п'ять років. По суті, керівник Офісу генпрокурора буде мати можливість у ручному режимі керувати всією прокуратурою (адже встановлені запобіжники, які обмежували владу генпрокурора, "призупинені" на невизначений час), що, відповідно, призведе до збільшення впливу генпрокурора і на піднаглядні силові органи. Відносно незалежним і далі залишиться спеціальний антикорупційний прокурор, але нові повноваження генпрокурора створювати і ліквідувати спеціалізовані прокуратури теоретично можна буде використовувати і проти нього. Наприклад, створивши якусь спеціалізовану структуру з нагляду за САП. У нинішньому Офісі президента, як відомо, вистачає людей, здатних на тонкі юридичні гри.
Таким чином, політична вага нинішнього генпрокурора Руслана Рябошапки помітно зросте, але далеко не факт, що реформа, яку він просуває, робиться саме під нього. Цілком може бути, що через кілька місяців оновлена посаду генпрокурора буде передана новому людині. По-перше, не потрібно забувати, що Рябошапка професійний чиновник і в команді Зеленського з'явився безпосередньо перед виборами. Тобто до старих перевірених друзів на кшталт Богдана або братів Шефиров він не належить. Більш надійним для Зеленського виглядає передати збільшені повноваження генпрокурора довіреній особі. По-друге, далеко не факт, що боротьба з корупцією, якої в першу чергу чекають виборці Зеленського від генпрокурора, буде досить успішною. Цілком можливо, що через кілька місяців Зеленському знадобиться громовідвід і їм цілком може стати генпрокурор Рябошапка. А при наявності слухняного монобольшинства в Раді заміна генпрокурора стане для Зеленського справою техніки.
