"Законопроєкт про розстріл військовослужбовців". Чому Рада перетворюється на "скажений принтер"

Примітна подія сталася у Верховній Раді. Громадський розголос змусив авторів законопроєкту №7351 відкликати його. Цей документ у соцмережах назвали "законопроєктом про розстріл військовослужбовців", і його вже встигла розпіарити кремлівська пропаганда з метою дискредитації нашої армії.

Тим часом "Слуга народу", "Батьківщина", "За майбутнє", "Довіра" та колишня ОПЗЖ збираються ухвалити законопроєкт №7383, який дасть нардепам право безперешкодно тікати за кордон без жодних відряджень. Утім, усе за порядком.

Вогонь по своїх

Проєкт №7351 був внесений до парламенту 5 травня "слугами народу" Мар'яною Безуглою, Георгієм Мазурашу та Олександром Федієнком. У своїй пояснювальній записці вони зазначили, що "головним завданням законопроєкту є всебічне посилення спроможностей припиняти кримінальні правопорушення, вчинені військовослужбовцями в умовах збройної агресії Російської Федерації". З цією метою вони запропонували внести зміни до статті 22-1 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України. У цій статті йдеться про дії командира (начальника) "з метою затримання військовослужбовця, який вчиняє діяння, що підпадає під ознаки кримінального правопорушення, пов'язаного з непокорою, опором чи погрозою начальнику, застосуванням насильства, самовільним залишенням бойових позицій та визначених місць дислокації військових частин (підрозділів) у районах виконання бойових завдань".

Наразі у цій статті статуту записано, що у таких випадках "у бойовій обстановці командир (начальник) може застосувати зброю чи віддати підлеглим наказ про її застосування, якщо в інший спосіб неможливо припинити кримінальне правопорушення, при цьому не заподіюючи смерті військовослужбовцю". Так от, автори проєкту №7351 запропонували викреслити слова "при цьому не заподіюючи смерті військовослужбовцю". І це означало не що інше як дозвіл командирам вести вогонь на ураження по своїх солдатах.

Як повідомив голова профільного парламентського комітету (з питань національної безпеки, оборони та розвідки) Олександр Завітневич, відповідно до доручення голови парламенту Руслана Стефанчука комітет на своєму засіданні 13 травня розглянув цей проєкт. За результатами обговорення комітет рекомендував Верховній Раді включити проєкт №7351 до порядку денного сесії та "за результатами розгляду у першому читанні прийняти за основу та в цілому". Тобто комітет не просто схвалив цей проєкт, а рекомендував прийняти його одразу у двох читаннях.

Під час воєнного стану засідання парламентських комітетів проводяться у закритому режимі. Тому не можна з'ясувати, хто з членів комітету був присутній на засіданні 13 травня і які аргументи "за" та "проти" там звучали. Залишається фактом, що проєкт уже був готовий до ухвалення на пленарному засіданні парламенту. І лише обурення в соцмережах та інтернет-медіа зуміло цьому запобігти. Згідно з інформацією на сайті Верховної Ради, 24 травня проєкт було відкликано.

Законодавча сверблячка

Це далеко не перший дивний законопроєкт, що виник під час воєнного стану. Можна згадати проєкт №7162-1 про "корекцію" тексту державного гімну в "переможному" напрямку. Його внесли 28 березня "слуги народу" Іван Юнаков та Георгій Мазурашу. Вони запропонували затвердити нові слова гімну. На їхню думку, перший куплет має звучати так: "Процвітає України, її слава й воля! Вже нам браття українці усміхнулась доля! Гинуть наші вороженьки, як роса на сонці, Бо пануємо ми, браття, у своїй сторонці".

Ну і далі у тому ж дусі. Тобто на нашій території йде повномасштабна війна, а ми маємо співати, що все чудово, Україна процвітає. А війна — це, виходить, нам "усміхнулась доля".

Це було настільки огидним, що був вимушений втрутитися Володимир Зеленський. "Хочу сказати кілька слів і тим політикам, деяким депутатам Верховної Ради України, які абсолютно не розуміють, що відбувається в серцях наших людей. Настільки не розуміють, що аж придумали змінювати національний гімн", — заявив він у відеозверненні в ніч проти 3 квітня. Він закликав цих депутатів "заспокоїти емоції" та припинити "виставляти себе дурнями". "Навіть якщо випадково за щось подібне проголосують, все одно мого підпису під такими законопроєктами не буде. Не витрачайте час", — наголосив він.

Здавалося б, цей скандал мав стати уроком. Але ж ні. Деякі депутати не змогли стримати законодавчу сверблячку. Не перераховуватимемо всі дивні законопроєкти, але згадаємо ще два, №7381 та 7383, які з'явилися 17 травня.

Перший із них запропонував запровадити норму про те, що можуть бути позбавлені громадянства України громадяни, які під час воєнного стану виїхали на територію агресора, а також військовозобов'язані, які виїхали за кордон та без поважних причин не повернулися назад протягом 30 днів або письмово відмовилися від призову (мобілізації) на військову службу.

У Конституції записано, що "громадянин України не може бути позбавлений громадянства". Представник Верховної Ради у Конституційному суді України Ольга Совгиря була змушена відреагувати. 21 травня вона публічно пообіцяла, що "законопроєкт №7381 про позбавлення громадянства за неповернення з-за кордону, зареєстрований у парламенті днями, розглядатися не буде".

Депутати на низькому старті

Цікаво, що автор проєкту №7381 Георгій Мазурашу — явний рекордсмен із законодавчого спаму останніх місяців — є і співавтором зареєстрованого того ж дня законопроєкту №7383, який дозволяє народним депутатам безперешкодно виїжджати за кордон без будь-яких дозволів, за паспортом громадянина України чи дипломатичним паспортом. Наразі, згідно з чинним законодавством, диппаспорт видається нардепу лише на термін виїзду у закордонне службове відрядження. А проєкт №7383 пропонує, щоб кожен нардеп отримував диппаспорт на весь термін своїх повноважень та тримав його у себе. При цьому проєкт забороняє вимагати у нардепа під час перетину ним держкордону будь-які документи, крім паспорта або диппаспорта.

Тобто для народу хотіли запровадити розстріл за дезертирство (для солдатів) та позбавлення громадянства за виїзд із країни (для військовозобов'язаних), а народним обранцям збираються дати право безперешкодно тікати за кордон без жодних відряджень. Ініціаторами проєкту №7383 записалися 60 нардепів із фракцій партій "Слуга народу" та "Батьківщина", груп "За майбутнє", "Платформа за життя та мир" (колишня фракція ОПЗЖ) та "Довіра". Першими у списку ініціаторів йдуть "слуга народу" Ігор Фріс, співголова групи "За майбутнє" Тарас Батенко, "слуга народу" Арсеній Пушкаренко, представник "Батьківщини" Сергій Власенко та "слуга народу" Олександр Федієнко.

Судячи із складу підписантів, ймовірність ухвалення законопроєкту дуже висока. Якщо, звісно, і цій ініціативі не перешкодить громадське обурення.

Синдром простих рішень

Звісно, можна бачити в цьому просто мозаїку депутатських фантазій. Але зараз триває повномасштабна війна, причому на всіх фронтах, включаючи інформаційний. І будь-яка наша дурна помилка може бути використана ворогом.

У психології відоме поняття "сутінкова свідомість". Цей стан може бути викликаний різними факторами, у т.ч. сильним стресом та великим страхом. Не виключено, що автори подібних ініціатив якраз перебувають у сутінковій свідомості.

Мотивом законодавчої сверблячки може бути і банальний дилетантизм. Війна — це привід проявити себе, а дилетантам властиво пропонувати "геніальні" теорії.

У вищезазначених законопроєктах простежується певна тенденція. Акцент ставиться на примусі, як у сталінські часи. Військовим загрожують розстрілами, цивільним – позбавленням громадянства. Та й пропоноване переписування гімну — це ж не тільки наруга над текстом, який став національним символом, а й фальсифікація дійсності в дусі "ми вже перемогли". Тобто ми бачимо пошук простих рішень, сподівання на диво — і водночас низький старт до втечі.

Тож якими б не були мотиви законодавчої сверблячки окремих депутатів, зараз важливо убезпечити країну від негативних наслідків. Насамперед необхідно переглянути, з урахуванням вимог воєнного часу, практику законотворчості.

Неодноразово вже висловлювалися підозри, що будь-які дивні законопроєкти — це пробні кулі. Але зараз — зовсім не на часі, щоб перевіряти громадську думку методом спроб та помилок. Якщо хочеться дізнатися реакцію людей — збирайте, будь ласка, фокус-групи, але не виносьте будь-яке своє марення на публіку. Адже люди зараз теж не цілком урівноважені психологічно, тому не потрібно додавати їм приводів для обурень.

А керівництву Верховної Ради, лідерам фракції та партії "слуг народу" було б непогано запровадити додаткове, внутрішнє (не публічне) сито для ініціатив окремих депутатів. Ми бачимо, що парламентські комітети не завжди справляються із цією функцією. Візьмемо законопроєкт №7351 "про розстріл військовослужбовців". Його автор Мар'яна Безуглая — заступник голови профільного комітету, голова підкомітету з запровадження цінностей та стандартів НАТО, міжнародного військового співробітництва та миротворчості. Але цей статус, на жаль, не зробив її фахівцем у військовій сфері. Те саме можна сказати і про голову комітету Олександра Завітневича, який не зумів прорахувати негативний ефект (у тому числі інформаційний) від самого факту схвалення такого проєкту.

Отже, потрібне додаткове сито. Наприклад, перш ніж реєструвати розроблені законопроєкти, варто провести обговорення та голосування у внутрішньофракційному чаті. Напевно, серед "слуг народу" вистачає людей з критичним мисленням. Також додатковим ситом могли б стати лідери парламенту та "слуг народу" (Руслан Стефанчук, Олександр Корнієнко, Давид Арахамія, Олена Шуляк). Як мінімум у них є можливості неформально донести до народних депутатів думку, що подання неякісних законопроєктів на реєстрацію може призвести до виключення з фракції. Можливо, слід уже зараз демонстративно покарати деяких надмірно активних, чия законотворчість вже завдала особливо помітної шкоди.

Але при цьому, звичайно, ні для кого не повинно бути винятків. Тобто не можна, щоб законопроєкти просувалися лише тому, що за ними стоять "заслужені люди", фаворити Банкової тощо. Наразі єдиним критерієм має бути ефективність з погляду підвищення обороноздатності та наступального потенціалу — на всіх фронтах, включаючи інформаційний.