Судова реформа розблокована: Рада суддів обрала кандидатів в Етичну раду, але є питання
Рада суддів України обрала кандидатів в перший склад Етичної ради за своєю квотою, таким чином розблокувавши судову реформу. Утім, два з чотирьох обраних кандидатів мають "сумнівну репутацію"
За підсумками голосування Ради суддів в суботу, 23 жовтня, четверо кандидатів з восьми отримали понад 16 голосів підтримки.
До рейтингового списку кандидатів після голосування вийшли суддя Верховного суду в Касаційному кримінальному суді Лев Кишакевич з підтримкою в 26 голосів членів Ради суддів, суддя Київського апеляційного суду Юрій Трясун - 24 голоси, суддя Східного апеляційного господарського суду у відставці Володимир Сіверін - 20 голосів, також 17 голосів підтримки отримала суддя Верховного суду в Касаційному адміністративному суді Тетяна Чумаченко.
За результатами таємного голосування обраними кандидатами до Етичної ради за квотою ради суддів стали Кишакевич, Трясун, Сіверін, Чумаченко.
Після оголошення результатів таємного голосування і отримання рейтингового списку голосування Рада суддів ухвалила рішення направити список кандидатів на затвердження до Вищої ради правосуддя.
У засіданні в суботу брали участь 30 представників органів суддівського самоврядування, в бюлетені для голосування були включені 8 кандидатів до Етичної ради.
За даними ЦПК, щонайменше двоє з делегованих Радою суддів кандидатів до Етичної ради "мають сумнівну репутацію та очевидно не відповідають критеріям доброчесності". Так, Трясун пройшов "фейкове" кваліфікаційне оцінювання в листопаді 2016 року, яке не передбачало участі громадськості та звільнення недоброчесних суддів. Таке оцінювання тоді пройшли всі судді апеляційних судів Києва.
Відповідно до декларації родинних зв’язків судді за 2016 рік, його рідний брат, Трясун Павло Ростиславович, щонайменше з 2012 року обіймав посаду командира полку міліції особливого призначення "Беркут" у Київській області.
Крім того, антикорупціонери нагадують, що у 2016 році Трясун в складі колегії суддів звільнив з-під варти "беркутівця" Олександра Бєлова, обвинуваченого у вбивствах на Кріпосному провулку в Києві 18 лютого 2014 року.
Водночас Сіверін під час співбесіди "продемонстрував неспроможність логічно формулювати думки на належному для судді рівні".
За інформацією Фундації DEJURE, суддя неодноразово ухвалював свавільні рішення. Крім того, керівник апарату суду скаржилась на те, що як голова суду Сіверін нібито здійснював тиск на працівників суду та підбурював їх вчиняти дії за межами повноважень, зокрема, втручатись в автоматизовану систему розподілу справ.
Відзначимо, Рада суддів майже два місяці ігнорувала пряму норму Закону, не делегувавши своїх представників до Етичної ради, що блокувало судову реформу.
Нагадаємо, вчора тимчасово повірена у справах США в Україні Крістіна Квін і посолка Великої Британії Мелінда Сіммонс заявили, що провал судової реформи може мати серйозні наслідки для інвестицій та євроатлантичної перспективи України.