Суддівське відплата. Чим обернеться Зеленському антиконституційна судова реформа
Хоча ця історія виглядає заплутаною, але суть її можна розповісти в трьох реченнях.
Ставши президентом, Володимир Зеленський захотів отримати контроль над судовою системою і для цього він провів через парламент закон, який дозволяє прибрати з Верховного суду найменш слухняних Банковій суддів.
Пленум Верховного суду обурився і звернувся до Конституційного суду України (КСУ).
КСУ визнав низку положень судової реформи Зеленського неконституційними, завдяки чому Верховний суд залишається непідконтрольною Банковій і зможе відплатити Зеленському різними варіантами витонченої помсти.
Що конкретно вирішив КСУ
11 березня КСУ своїм рішенням № 4-р/2020 визнав не відповідними Конституції україни (є неконституційними), ряд пунктів розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" закону №193-IX "ПРО внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" і деяких законів України щодо діяльності органів суддівського управління", який був ініційований президентом Зеленським 29 серпня і прийнятий Верховною Радою 16 жовтня 2019 р., а також ряд внесених цим законом змін до законів "Про судоустрій і статус суддів" та "Про Вищу раду юстиції".
Згідно з рішенням КСУ, застосуванню підлягають відповідні положення законів "Про судоустрій і статус суддів" та "Про Вищу раду юстиції" в старій редакції, що діяла до внесення змін законом №193-IX. Також КСУ рекомендував парламенту невідкладно привести закони "Про судоустрій і статус суддів" та "Про Вищу раду юстиції" у відповідність з цим рішенням КСУ.
Відзначимо кілька головних моментів. Насамперед визнана неконституційною ч. 1 ст. 94 Закону "Про судоустрій і статус суддів", встановила, що до складу Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (ВККСУ) входять 12 членів, які призначаються Вищою радою правосуддя (ВСП) за результатами конкурсу строком на чотири роки.
Конкурс на посади членів ВККСУ був призначений ВСП 12 грудня 2019 р. Тепер цей конкурс виявився неконституційним. Відновлюється чинність попереднього порядку формування ВККСУ.
Також визнані неконституційними п. 5, 6, 7 розділу II закону №193-IX, які описували придуману на Банковій процедуру чищення Верховного суду, в результаті якої з нинішніх 193 верховних суддів повинно було залишитися тільки 100. Зокрема, п. 5 вимагав, щоб ВККСУ протягом двох місяців з дня формування її нового складу провела відбір верховних суддів, з числа наявних верховних суддів "за критеріями професійної компетентності, етики і чесноти". Згідно п. 6 дата припинення роботи верховних суддів, які не пройшли відбір, повинна була бути зазначена в рішенні ВСП. Пункт 7 свідчив, що верховні судді, які не пройшли відбір, могли бути переведені в нижчестоящі апеляційні суди "з урахуванням рейтингу, сформованого за результатами відбору".
Таким чином, тепер вся ця чистка Верховного суду скасовується. Всі 193 нинішніх верховних суддів залишаються на своїх посадах.
Це підтверджується ще і тим, що визнана неконституційною ч. 1 ст. 94 Закону "Про судоустрій і статус суддів", встановила, що "до складу Верховного суду входять судді у кількості не більше 100". До судової реформи Зеленського ця стаття обмежувала кількісний склад Верховного суду 200 суддями. Рішення КСУ повернув до дії цю стару формулювання.
Крім того, цілком визнана неконституційною ст. 28-1 Закону україни "Про Вищу раду юстиції", засновує комісію з питань доброчесності та етики при ВСП. До складу цієї комісії повинні були увійти три члена ВСП і три особи з числа міжнародних експертів, запропонованих міжнародними організаціями, з якими Україна співпрацює у сфері запобігання і протидії корупції відповідно до міжнародних договорів України. Саме ця комісія повинна була оцінювати відповідність кандидатів до складу ВККСУ "принципами добропорядності та етичних норм судді".
Також визнані неконституційними п. 9, 10 розділу II закону №193-IX, які описували участь цієї комісії в контролі над Верховним судом і в запланованої чищенні ВСП. Пункт 9 наділяв цю комісію повноважень протягом шести років з дня набрання чинності закону №193-IX залучати верховного суддю до відповідальності. А п. 10 зобов'язував цю комісію протягом 30 днів з дня її утворення перевірити членів ВСП (крім голови Верховного суду), призначених (обраних) на посаду до набрання чинності закону №193-IX, "на відповідність критеріям доброчесності, етичних стандартів судді". За результатами цієї перевірки комісія могла прийняти рішення про звільнення членів ВСП.
Відзначимо, що комісія з питань доброчесності та етики залишилася нестворену з причини того, що жодна міжнародна організація не захотіла подавати свої кандидатури міжнародних експертів. Ці організації підозрювали, що їх хочуть втягнути в щось непристойне, і, як бачимо, КСУ підтвердив їхні підозри.
Що буде далі
Поспішать парламентські "слуги народу" виконувати рішення КСУ - це, загалом-то, не важливо. Судова реформа Зеленського вже скасовано. Закони "Про судоустрій і статус суддів" та "Про Вищу раду юстиції", згідно з рішенням КСУ, діють у старій редакції, що існувала до реформи.
Тепер вся вертикаль судової системи знає, що Верховний суд з допомогою КСУ завдав судової реформи Зеленського нищівної поразки. Спроба Банковій поставити Верховний суд під свій контроль провалилася, але навряд чи верховні судді цю спробу простять і забудуть.
Чи захочуть вони помститися? Не будемо гадати, а просто нагадаємо три ймовірні напрямки помсти.
По-перше, Верховний суд повноважний приймати остаточні вердикти щодо президентських указів і розпоряджень, а також за постановами та розпорядженнями уряду, актами міністерств, відомств, обласних держадміністрацій і т. д., якщо ці укази та інші акти будуть оскаржуватися будь-якими юридичними або фізичними особами.
По-друге, Верховний суд може бути останньою інстанцією у господарських спорах, однією із сторін яких є компанії бізнесменів, пов'язаних із Зе-командою.
По-третє, Верховний суд може пильно звертати увагу на помилки і недоліки, допущені в ході судових процесів прокурорами, які мають тісні зв'язки з Банкової.
І навіть якщо ніяких видимих проявів помсти верховних суддів за цими трьома напрямками не буде, є ще один напрямок - міжнародне.
Пропихивая свою судову реформу через парламент, Зеленський демонстративно ігнорував західні посольства та міжнародні організації, які наполегливо радили йому відмовитися від цієї затії. В результаті Зеленський заробив собі імідж правителя, що зробили замах на незалежність судової системи. Причому це не перебільшення - на Заході такі спроби викликають дуже сильне неприйняття, оскільки немає сенсу допомагати інвестиціями та кредитами державам, де суди підконтрольні правлячому режиму.
І ось тепер, хоча судова реформа Зеленського скасована, імідж диктатора-посягателя у Зеленського залишився. Тому представників Заходу буде жваво цікавити питання, чи зберігається тиск Зеленського на судову систему в тому, що це тиск було, ніхто на Заході не сумнівається). І від верховних суддів залежить, якою давати відповідь.
