Суд над сином Авакова. Чому Ситник програв перший раунд
Частина рюкзаків, закуплених для потреб Нацгвардії в зоні АТО, була пошита в установах виконання покарань за 60-130 грн. Про це під час судового засідання, на якому вирішувалася доля третього фігуранта справи про рюкзаках Володимира Литвина, заявив представник САП. Нагадаємо, у клопотанні антикорупційної прокуратури зазначено, що рюкзаки закупили за 2799 грн. Всього набули такої амуніції на 14,4 млн грн. Як встановила експертиза, пошиття рюкзаків обходиться в 555 грн. Тобто інформація про пошиття рюкзаків зеками була оприлюднена між іншим, хоча, насправді, це фішка, яка повинна була б впливати на думку суду. Інакше кажучи, в НАБУ і САП вийшло, як у прислів'ї - "вміла баба готувати, та не вміла подавати". Це свідчить про одну з головних проблем вітчизняних антикорупційних органів - у них відсутні якісні спікери і стратегія роботи з громадськістю, пише "ДС" з посиланням на Depo.ua.
НАБУ і САП часто звинувачують у надмірному піарі, що недалеко від істини. Але біда в тому, що він сухий, не яскравий, і тому Ситник з Холодницким програють війну з корупцією ще і в медіа. Останні кілька днів до епопеї з сином Авакова прикута максимальну увагу суспільства, і цей фактор антикорупційні органи повинні використовувати на повну котушку. Зате зараз вони можуть сказати лише одне: Солом'янський суд, випустивши фігурантів справи про рюкзаках під особисте зобов'язання, підтвердив необхідність створення антикорупційного суду. У відповідь почують сильні аргументи: не судив суддя Бобровник, тому рішення не на користь НАБУ, і взагалі - доказова база слабенька, прокурорам треба краще готуватися. Додамо, що прокурорів перед подібними слуханнями необхідно муштрувати відповідних фахівців, щоб ті не виглядали в суді, як з хреста зняті. Нехай їм хоча б фільми про американських судах покажуть, чи що.
Та й самі Ситник з Холодницким нудні в камерах. Кажуть правильно, але це не чіпляє, не залишає яскравого спогади у слухача і глядача. Таких історій, як з Насировим, який сам підіграв НАБУ неадекватною поведінкою, багато не буде. А може, після тієї клоунади і взагалі не буде. Ми до того, що паралельно з підготовкою підозр і звинувачень в суді потрібно проробляти медіасупровід, необхідні спікери, які користуються довірою в суспільстві, необхідні, зрештою, такі речі, як інформація про зеків, які шили рюкзаки.
Інша проблема, про неї вже згадувалося вище, - слабка доказова база. Для того щоб засудити топ-корупціонера, у прокуратури повинні бути залізобетонні аргументи. У всіх справах, з якими антикорупціонери ходили в суд, кульгають докази. З-за цього фігуранти і армія їх адвокатів переламують ситуацію собі на користь. Можна згадати справу Розенблата та Полякова: їх захисники небезпідставно звинувачують НАБУ у незаконності отримання доказів. Тобто всі бачили відео, на якому чоловік, ну дуже схожий на Розенблата, але питання до того, як це відео записувалося. Те ж стосується Полякова, який звинувачує НАБУ в незаконності прослуховування його розмов.
Тобто приходить прокурор САП в суд, коли той буде розглядати бурштинове справу по суті, а суддя скаже: хлопці, так це ви порушили закон, а не Розенблат з Поляковим. І ці двоє депутатів мають значні шанси начепити на себе якщо не німби святих, то образи мучеників точно. Точно така ж ситуація з відео у справі Авакова-молодшого. Всі могли бачити, як особи, схожі на Олександра Арсеновича і г-на Чоботаря, обговорюють цікаву тему. Однак, хто це відео записав і як воно опинилося в мережі? Або воно технічно не змонтовано і хто ставив "жучки" в кабінеті Чоботаря? На ці запитання доведеться відповідати в суді обвинувачеві.
У справі про рюкзаках є інші сумнівні речі. Нагадаємо: у липні Окружний адміністративний суд Києва визнав законними дії посадових осіб МВС при закупівлі в лютому 2015 р. так званих "рюкзаків Авакова" і відмовив позивачу ТОВ "Ібіс" у скасуванні результатів відповідних конкурсних торгів. Тобто було судове рішення, яким переможця тендеру вивели з-під підозри. Подібні нюанси є у всіх резонансних справах НАБУ. Десь альтернативні експертизи, що суперечать даним антикорупціонерів, де-то справи, порушені проти самих детективів, як, наприклад, історія з Андрієм Калужинским, якого підозрюють у вимаганні з Олександра Онищенка показань на третю особу, десь звинувачення у політичної мотивації переслідування і т. д. Це до того, що влаштувати у підозрюваних маски-шоу легко, а от посадити їх - завдання надзвичайно важке. Так не тільки в нас, скрізь справи про корупцію тягнуться довго і болісно. Тому краще нашим антикорупційним органам вчитися на чужих шишках.
І все ж Авакову не слід занадто радіти з-за вчорашнього рішення суду. НАБУ програло битву, але справжня війна для Арсена Борисовича попереду. В медіа, до речі, міністр також не виходить переможцем. Справа про рюкзаках буде тягнутися ще довго, і все це час Аваков буде боротися з Ситником і Холодницким за мізки громадян. І від того, хто виграє це змагання, залежатиме імідж всіх трьох фігурантів та інститутів, які вони представляють.
