Стратегія влади на 2016 рік: "Приват", Яценюк, перевибори

Проект змін до Конституції щодо децентралізації відклали на потім. Вчора до Конституційного суду звернулися 45 народних обранців, в основному члени фракції БПП. Суть їх обігу одночасно безглузда й смішна: депутати пропонують вважати "наступної чергової" не поточну сесію, а ту, що почнеться після 2 лютого. Таким чином, зміни в Основний Закон можна буде приймати до першого вівторка вересня. Ця історія нагадала одну з серій мультфільму "Качині історії", коли племінники скнари Макдака перевели стрілки годинника і поміняли день. Спочатку в це повірив дядько, а потім і весь світ. У підсумку все ледь не закінчилася катастрофою. Якщо на Банковій вважають, що українці не розуміють, навіщо це депутатське звернення, то глибоко помиляються. Таким чином, влада відклала ризики для іміджу Президента і його партії з-за провалу поправок про "особливості самоврядування в окремих районах Донецької і Луганської областей", які опоненти називають трьома словами — "особливий статус Донбасу". В кращому випадку до децентралізації тепер повернуться десь на початку липня, але, швидше за все, навіть не в цьому році.

Відкласти "статус" в довгий ящик, а мало хто сумнівається, що Конституційний суд прийме влаштовує владу рішення, дала можливість змінилася зовнішньополітична кон'юнктура. Якщо ви помітили в останні дні активно заговорили про прийняття закону про місцеві вибори на тимчасово окупованих територіях. Це сталося після несподіваного візиту Бориса Гризлова в Київ і після зустрічі в Калінінграді Вікторії Нуланд і Владислава Суркова. Російська сторона продовжує наполягати на тільки їй вигідних зміни в нашу Конституцію, але робить це все тихіше. Останні рухи з її боку були сприйняті як бажання вийти з конфлікту на Донбасі, залишилося підібрати формат, в якому Путін не буде виглядати переможеним. Вибори на окупованих територіях — один з таких форматів. Зрозуміло, що в нашому парламенті голосування за закон про таких виборах теж буде дуже складним, але, по-перше, знайти для нього 226 голосів простіше, ніж 300 за зміни до Конституції, а по-друге, ставити питання можна до тих пір, поки депутати не сторгуються.

Чи буде він виконаний? Тут включається інший механізм: на думку ряду товаришів на Банковій, час буде працювати проти Росії, оскільки ціни на нафту впадуть ще більше і Кремль вдасться притиснути до стінки. Однак проблема в тому, що вартість нафти залежить від багатьох причин, це — гойдалки, які здатні шатнуться і в іншу сторону. Крім того, провести відкриті вибори на окупованих територіях де-факто неможливо без вирішення проблеми амністії. Якщо в тамтешні місцеві ради пройдуть бойовики, це тільки погіршить ситуацію. Світ подібним способом — це поразка України. Але виглядає так, що сценарій виборів в ЛДНР прийнято за основний, оскільки дає можливість владі вирішити ряд тактичних завдань. Саме тактичних, оскільки на стратегію це зовсім не схоже.

Перша задача — приборкання олігархів, в першу чергу Ігоря Коломойського. Між ним і президентською командою сьогодні ні миру, ні війни. За інформацією "ДС", порадники глави держави продовжують підштовхувати його до посилення тиску на групу "Приват". Показово, що ім'я Коломойського не сходить і з вуст діячів так званого "антикорупційного форуму". Ініціатори тиску на Коломойського вважають, що Приватбанк необхідно злити з Ощадбанком і тим самим показати дніпропетровському олігарху, хто в домі господар. І таким чином нейтралізувати його політпроекти, в яких дехто на Банковій бачить небезпеку для Президента.

Вирішити проблему приборкання олігархів, особливо Коломойського, складно, поки у них і у прем'єр-міністра Арсенія Яценюка існують точки дотику. Тому друга тактичне завдання — відставка Яценюка. Поки це питання начебто відклали, говорять лише про зміни в складі уряду. Але існують причини, які можуть вже навесні знову вивести питання відставки Яценюка до порядку денного. По-перше, нас чекає чергове підвищення тарифів, паралельно з цим прогнозовано буде відбуватися падіння гривні. Ці процеси викликають нову хвилю невдоволення населення, яку будуть активно підтримувати "друзі" прем'єра як у парламенті, так і в інших коридорах влади. По-друге, навесні очікується черговий транш від МВФ. Без цих грошей зупинити негативні процеси в економіці дуже складно. Але питання в тому, що донори свято вірять — варто давати кредити тільки під цього прем'єра. До тих пір, поки не отримано транш, Яценюк точно зможе всидіти у своєму кріслі. Далі, наприклад в травні, "друзі" цілком здатні розправитися з главою Кабміну, звинувативши його в падінні економіки, зв'язки з олігархами. Так в чому завгодно, громадська думка вже давно готове до відставки чинного глави уряду.

Втім, такий хід подій не покращує ситуацію, а тільки посилює її. У тому числі б'є по кишенях громадян. Відставка Яценюка призведе до масштабної політичної кризи в країні, розвалу коаліції і дострокових виборів восени цього року. Поки політики будуть сперечатися, економіка продовжить своє падіння. Якщо стоїть завдання відсунути від влади Яценюка та його "Народний фронт", то розвиток подій за таким сценарієм, безумовно, цю задачу вирішує. Але що натомість? Рейтинг президентської партії теж, м'яко кажучи, невисокий. Тут, схоже, ставка робиться на Міхеїла Саакашвілі, якого сьогодні дозволяють робити все, щоб він набрав такий політичний вага, яким просто продавить для БПД перше місце на дострокових виборах. Навряд чи хтось сумнівається, що йому понад дозволено гастролювати з форумами країною, дозволено звинувачувати окремих діячів в "корупції". Простіше кажучи, дозволено все.

"ДС" неодноразово звертала увагу на те, що Саакашвілі можуть готувати на роль локомотива для президентської партії на випадок дострокових виборів. Що за це захоче екс-президент Грузії? Прем'єрство і половину списку. Але ці ризики, мабуть, вважають меншими, ніж чинний, дуже незговірливий парламент. Хоча далеко не факт, що за результатами дострокових виборів вдасться отримати в парламенті слухняну більшість. Навіть зовсім навпаки. Соратники Саакашвілі адже можуть і на інших "корупціонерів" почати показувати пальцями.

Можливо відібрати "Приват", звалити Яценюка та провести перевибори? Теоретично так, але на виході виходять нові ризики. Простіше кажучи, влада сама собі створює складності. Точно так само як з виборами на окупованих територіях. Чим раніше це стане зрозуміло, тим вище шанси, що різких і не до кінця осмислених рішень ніхто приймати не стане. Насправді нинішні політичні сили приречені домовлятися, торгуватися і ділитися. І вони це будуть робити. В іншому випадку ми увійдемо в затяжний політико-економічна криза з сумними наслідками і для країни, і для самого політичного класу.