Пристрасті по референдуму. Як Богдан підставив Зеленського з плебісцитом
Незважаючи на те що протягом своєї виборчої кампанії Володимир Олександрович намагався максимально нівелювати негативний ефект від своїх не надто вдалих антиукраїнських жартів про країну - актрисою порнофільмів (що йому більш-менш вдавалося), зусиллями нового глави АП Андрія Богдана проросійськість Зеленського знову засяяла яскравими фарбами.
Глава АП, нагадаємо, висловився в тому дусі, що питання про прямих переговорах з Росією по Донбасу потрібно винести на всеукраїнський референдум. Мовляв, питання відносин з Росією неоднозначний, а тому остаточне рішення має приймати не президент, щоб не розколювати суспільство, а саме суспільство. Що саме неоднозначного у питанні ставлення до країни-агресора, а чому суспільство не може розколотися без допомоги президента, Богдан не пояснив, тим не менш його посил громадськість прекрасно зрозуміла і відповідним чином відреагувала.
У Росії, хоч і не приховують останнім часом свого зневажливого ставлення до Зеленському, але не без задоволення помітили, що "головне, щоб був толк" в "нормалізації двосторонніх відносин". Тобто, щоб Україна погодилася на російський сценарій врегулювання ситуації на Донбасі, а якщо для цього потрібен референдум, то нехай проводять. При цьому російські ЗМІ активно нагадують, що Зеленський отже наділений владою і ніякої референдум для того, щоб покаятися перед Москвою, йому не потрібен.
Активізувалися, почувши слова про референдум, і українські проросійські сили. Так, Віктор Медведчук, який і сам великий любитель референдумів, почав агітувати Зеленського починати переговори з ЛНР і ДНР, мовляв, три чверті українців "за" і без будь-яких референдумів. Ватажок так званої ДНР Денис Пушилин Медведчука активно підтримав, заявивши, що говорити треба не з Росією, а з керівництвом "молодих республік", і він особисто до таких переговорів вже готовий.
Що ж стосується української патріотичної громадськості та опозиційних Зеленському політиків, то президента не просто жорстко розкритикували, звинувативши у свідомому крок до підриву нацбезпеки, але і влаштували щось на зразок обструкції. На сайті глави держави з'явилася петиція з вимогою до Зеленському подати у відставку, під якою менш ніж за добу підписалося понад 25 тис. українців, що зобов'язує президента якось відреагувати. На Банкову прорвалася група активістів, вимагаючи зустрічі з Зеленським та пояснень. Крім екс-президента Петра Порошенка, спікера Андрія Парубія, діючих народних депутатів главу держави розкритикували Святослав Вакарчук, з яким Зеленський нібито готовий входити в коаліцію в майбутньому парламенті, і навіть екс-президент Леонід Кравчук, відкрито підтримує молодого президента останнім часом. Щоправда, Леонід Макарович списав все на Богдана, мовляв, Зеленський тут ні при чому.
Що стосується Богдана, то той лише підсилили враження, заявивши про Майдан як про "негативне явище". У підсумку Зеленський, який позиціонує себе як об'єднувача країни і патріот, завдяки чому має популярність як на заході, так і на сході, став скочуватися в проросійську нішу екс-"регіоналів", що йому у світлі швидких дострокових парламентських виборів вкрай невигідно, тим більше що у західного виборця з'явилося своє "нове обличчя" в особі Вакарчука, який чітко заявив, що виносити на референдум питання національної безпеки, "коли противник веде проти нас не тільки гарячу війну, але про інформаційну, - небезпечно і безвідповідально".
Перспектива дуже швидко перетворитися із улюбленця всієї країни в улюбленця "вати" і сепаратистів, схоже, Зеленському до душі не припала, і він був змушений на наступний день прямо заявити журналістам, що жодних прямих переговорів з Росією не буде. Це дещо згладило ситуацію, але недостатньо. Сам Богдан поки не пояснив, що він мав на увазі, та й Зеленський ніяк не висловився про ідею Богдана, ні взагалі про якість логіки - виносити на всенародне обговорення подібні болісні питання.
Таким чином пара необережно сказаних главою АП слів вже зіпсувала Зеленському і його партії "Слуга народу" імідж перед достроковими парламентськими виборами. Правда, в те, що це лише необережна і необдумана вислів Богдана, віриться не дуже сильно, оскільки в ЗМІ з'явилася інформація, що командири військових частин отримали наказ з Генштабу вивчити настрої особового складу на предмет можливих переговорів з Росією. А якщо це так, то ідея з референдумом була озвучена цілком усвідомлено, більш того, йде практична підготовка до можливих переговорів з Росією. І хоча нова влада публічно пішла назад, повністю ризики перед країною це, звісно, не знімає.
При цьому не потрібно забувати, що технічно організувати всеукраїнський референдум практично неможливо. Поки всі подібні заяви - це лише зондування грунту. Закон про референдум, який діяв в роки президентства Януковича, скасовано, зараз діє закон часів Кучми, застосувати який на практиці дуже важко. Єдиний, кому вдалося такий референдум провести, був сам Кучма, але в нього були більші повноваження, ніж у сьогоднішнього президента, так і ситуація в країні була інша, і питання на референдум були винесені швидше приємні для пересічних громадян. Всі інші спроби організувати референдуми в Україні, які кілька разів робили і комуністи, і Юлія Тимошенко, і Медведчук, приводили хіба що до шуму в ЗМІ, без будь-яких юридичних наслідків.
Так що якщо Зеленський і справді розраховує використовувати всенародні волевиявлення у своїй політичній практиці, потрібно для початку прийняти новий закон про референдуми, для чого обрати новий парламент, сформувати нову коаліцію і уряд, і тільки потім приступати до підготовки відповідного закону. Тобто питання референдумів сьогодні абсолютно не на часі і не до місця.
Як бачимо, в середовищі українських популістів ідеї плебісцитів з приводу і без популярні вже давно, і Зеленський не став винятком. Поки вся його політична діяльність обмежується ретрансляцією в телевізор і зал парламенту тез з кухонь середньостатистичних українців, ці самі пересічні українці будуть висловлювати готовність через референдуми брати участь в управлінні країною, але коли справа дійде до практичної реалізації обіцянок, референдуми можуть вдарити по самому Зеленському. Адже якщо можна делегувати народу право вирішувати зовнішньополітичні питання, то він може захотіти вирішити таким чином питання про недовіру главі держави.
