Дивні навчання. Навіщо Росія проводить репетицію війни з Україною в Каспійському морі

Зрозуміло, що після анексії Криму вони всі дуже масштабні і влітку 2014 р. завершилися участю декількох батальонно-тактичних груп в боях на території України.

Не став винятком і нинішній рік. Причому, що цікаво, російське військове командування вирішило провести одразу два масштабних маневру, які в повній мірі відображають нинішню "оборонну" концепцію країни.

Спочатку, з 16 по 21 вересня, пройде стратегічне командно-штабне навчання "Центр-2019", в якому задіють близько 128 тис. військовослужбовців, понад 20 тис. одиниць техніки і озброєння. Воно буде міжнародним - стверджується, що в практичній частині візьмуть участь військові з Казахстану, Киргизстану, Таджикистану, Узбекистану, Індії, Китаю і Пакистану. І спрямоване насамперед проти уявної "загрози ісламського екстремізму". Правда, в легендою навчань умовний противник чомусь розміщений на південно-заході, а не на південно-сході. Чи в російській армії погано з географічними знаннями, то це такий "реверанс" в сторону України. Ми, мовляв, пам'ятаємо, хто для нас зараз головний супротивник.

У навчаннях будуть задіяні одразу вісім полігонів на центрально-азіатському напрямку, включаючи, наприклад, один з найбільших полігонів ВКС і ППО "Ашулук". Не обійдеться і без морської складової, благо "під боком" досить проблемне у правовому полі Каспійське море.

Однак для нашої безпеки набагато більшу небезпеку представляють інші вчення - російсько-білоруські "Щит Союзу-2019", які пройдуть з 13 по 19 вересня. І хоча масштаби їх більш скромні, ніж "Центр-2019": всього до 8 тис. військовослужбовців від Росії та понад 4 тис. від Республіки Білорусь, однак вони мають досить відверту антиукраїнську спрямованість. Адже, як зазначається на офіційному сайті "Щит Союзу-2019", в ході маневрів "буде вирішуватися широкий спектр завдань: від прикриття державного кордону та боротьби з незаконними збройними формуваннями до ведення оборонних дій та стабілізації обстановки".

Мало того, буде задіяно досить велику кількість бойової техніки: до 950 одиниць, включаючи понад 230 танків, 240 артилерійських систем, а також до 70 літаків, при цьому російська сторона виділить близько 200 танків, 360 броньованих машин, до 190 систем залпового вогню, знарядь і мінометів і 55 бойових літаків і вертольотів.

Необхідно також зазначити, що вчення планові і проводяться раз на два роки почергово на території обох країн. Минулі навчання "Захід-2017" були досить масштабними, проводилися на території Могилевської області Білорусі і в результаті призвели до розміщення в країнах Балтії додаткового контингенту НАТО.

Нинішні будуть проводитися далеко від кордонів як України, так і ЄС - в Нижегородській області. Проте головне призначення залишається - відпрацювання взаємодії різних видів збройних сил обох держав. І цілком очевидно, що спрямованість далеко не оборонна, адже навіть в самій РФ війну з НАТО розглядають як гіпотетичну, і, судячи з усього, генерали прекрасно віддають собі звіт, що в цьому випадку у російській армії особливих перспектив немає. А значить, залишається тільки одне - відпрацювання повномасштабного вторгнення в Україну.

Що ж у відповідь відпрацьовують наші Збройні сили? Судячи з останніх років, не без участі радників НАТО наші військові зосередилися на двох речах - відпрацювання дій систем ППО по відображенню першого ракетно-бомбового удару і оборонні бої рівня батальйону і бригади.

Судячи з кадрів "з полів", ракетники відпрацьовують насамперед заняття запасних позицій, а також роботу з непідготовлених майданчиків поза пунктами базування. Насамперед це стосується зенітно-ракетних комплексів середньої дальності С-300, які складають основу нашої ППО.

Що стосується оборонних дій, то тут навчальні завдання набагато більш різноманітні - від оборони узбережжя до боїв у місті. Причому, що цікаво, по мірі насичення військ різними "девайсами" типу тепловізорів і приладів нічного бачення зараз велика увага стала приділятися відпрацювання дій у нічний час. Тут і висадка парашутного десанту з вертольотів, і навіть форсування водних перешкод.

Не можна не сказати, що вкрай обмежено, але відпрацьовуються і наступальні дії. Причому це в основній своїй масі все ж форсування річок (що цілком природно, враховуючи наявність в зоні протистояння на Донбасі двох річок Сіверський Донець і Кальміус), відпрацювання дій ударно-штурмових груп, висадка повітряного десанту (причому не тільки з вертольотів, але і транспортних Ан-26 та Іл-76).

Дуже характерна і географія такого роду навчань. Насамперед це кордон з Білоруссю, Чернігівщина, Харківщина та, ясна річ, зона боїв на Донбасі і адміністративна межа з окупованим Кримом. У напрямку невизнаного Придністров'я нині відпрацьовується тільки банальне перекриття кордону без серйозних оборонних заходів. І це цілком відповідає сформованій ситуації - Росія не має можливості швидко наростити свою угруповання тут, а армія Придністров'я являє собою вкрай жалюгідне видовище і не може представляти небезпеку для наших південних кордонів.

В цілому можна говорити про те, що вчення різного рівня були і залишаються основою підготовки військ. І від якості їх проведення та кількості залежить загальна боєготовність армії в цілому. Тому цілком природним є виділення частини коштів саме на такого роду діяльність.

Поки наші Збройні сили діють за планами оборони та проведення навчань, затверджених ще головнокомандувачем Порошенко і його начальником Генштабу Муженко, проте вже на наступний навчальний рік армія отримає нові вказівки. І від того, які навчання будуть заплановані і в якому обсязі, буде добре видно, змінився загальний вектор розвитку Збройних сил і оборонна політика держави в цілому.