Сторчианцы проти брауністів. Чому Порошенко вирішив повернутися в сторчианство

На цьому тижні скандальна тема вибору аудитора для НАБУ між американцем Робертом Сторчем і британцем Найджелом Брауном отримала досить очікуване продовження і зовсім несподіваний розвиток.

Після того, як 23 лютого в парламенті так і не знайшлося достатньо голосів за провладного кандидата Брауна, якого висували "Народний фронт" і БПП, ні за Сторча, схваленого антикорупційним комітетом і підтримуваного опозицією в особі "Самопомочі" і єврооптимістів, стало очевидно, що питання з аудитором цілком може надовго зависнути. Занадто вже страшну "зраду" побачили в подіях опозиціонери і полуоппозиционеры (єврооптимістів з фракції БПП повноцінної опозицією називати складно) і вчепилися кандидатів на всю міць своїх опозиційних зубів.

Далі голова профільного антикорупційного комітету, "самопомічник" Єгор Соболєв доклав усіх можливих зусиль, щоб заблокувати розгляд провладної кандидатури Брауна в своєму комітеті, однак комітет зібрався і без голови, щоб рекомендувати сесійній залі ще раз розглянути обидві кандидатури. Тим не менше на найближчому засіданні парламенту відбулося повторення голосування від 23 лютого - жоден з кандидатів так і не набрав заповітні 226 голосів. За провладного Брауна проголосували 200 народних обранців, а за опозиційного Сторча і того менше - 178.

Друге провальне голосування спровокувало у прихильників Сторча чергове загострення "зради". Все той же Єгор Соболєв після традиційних просторікувань про маніпуляції і шахрайстві пустився лякати владу Автомайданом, який де вже їде до Верховної Ради.

Хоча, здавалося б, причому тут Майдан, якщо ні сторчианцы, ні браунисты не в змозі ні зібрати достатню кількість голосів під свого кандидата, ні домовитися один з одним.

А тим часом у Кабінеті Міністрів вже третій день йшов процес відбору свого кандидата в аудитори НАБУ, але розраховувати, що зусиллями уряду може бути запропоновано третій - компромісний кандидат, не доводиться. Незадовго після другого провального голосування все перевернулося з ніг на голову, що в українській політиці останнім часом не рідкість.

У кулуарах парламенту заговорили, що президент Порошенко передумав, і тепер він відмовляється від Брауна, висуває Сторча кандидатом в аудитори НАБУ. За інформацією наших джерел, така разюча зміна в позиції глави держави відбулася не тільки після того, як двічі не вдалося зібрати голоси під Брауна, політичного скандалу і автомайданных загроз, але і після серйозного предметної розмови з посольством США.

Як виявилося, Держдеп своїх не кидає. Правда, Держдеп в історії з Сторчем може опинитися за великим рахунком і не надто причетний. Новий держсекретар США з команди Трампа - Рекс Тіллерсон, кажуть, не дуже поки що користується авторитетом у середовищі американських дипломатів, а тому посольство може лобіювати Сторча і без схвалення з самого верху. Нагадаємо, що Сторч, грубо кажучи, належить до команди Обами, а не Трампа, але його погоджували ще до зміни влади в Білому домі. Зараз у верхах США панує неабиякий безлад, і Трамп веде багатовекторну боротьбу, зокрема, і зі старими кадрами в Держдепі. А нинішній посол США в Києві якраз представляє стару гвардію, яка не надто шанує Тіллерсона і може дозволяти собі певну самодіяльність.

Таким чином, маємо повторення в мініатюрі ситуації з блокадою Донбасу. Якщо з ситуацією не вдається впоратися, то можна як мінімум спробувати її очолити і тим самим довести все до абсурду, щоб вже ніхто нічого не зрозумів.

Власне, Сторч в якості кандидата в аудитори НАБУ з'явився в Україні ніяк не без відома Адміністрації президента, але коли виявилося, що він "заспівав" з давно вже спевшимися НАБУ і єврооптимістами, на горизонті з'явився Браун, але тепер, схоже, все повернулося на круги своя.

Насправді ж все що відбуваються - це театр абсурду з явно перебільшеними масштабами "зради". І за цим яскравим, але мало осмисленим поданням втрачається суть. За великим рахунком різниця між Брауном і Сторчем вкрай невелика. Просто перший в якості аудитора явно буде критикувати НАБУ, а другий підігравати політичним іграм цієї антикорупційної структури. Але і перший, і другий навряд чи зможуть суттєво вплинути на якість роботи бюро, якому за два роки існування похвалитися особливо нічим.

Станом на зараз НАБУ може записати собі в актив хіба що справа Олександра Онищенка, та й то досить умовно. Останній успішно втік з країни і розхитує ситуацію з-за кордону. Було ще справу судді-баночника Чауса, але той, по-перше, теж утік, а по-друге, він для НАБУ не надто велика риба. Всі інші ініційовані бюро гучні справи успішно розвалилися або розвалюються. Тут і справа Миколи Мартиненка, де взагалі немає складу злочину, і справа Михайла Охендовського, в якому дві експертизи з протилежним результатом анігілюють один одного, і свіже справа Романа Насирова, де також великі проблеми зі складом злочину.

Політичні партнери НАБУ в особі єврооптимістів зараз валять все на погані українські суди і відсутність антикорупційного суду, але будь суду потрібні докази, зібрані слідством, і головна проблема НАБУ саме з цим, а не з судами. Навіть самий антикорупційний суд у світі навряд чи зможе посадити когось, не маючи ніяких доказів.

Так що критикувати бюро є за що, і така критика, вибери парламент "недоброзичливця НАБУ" Брауна, могла б виявитися певною мірою корисною, хоча навряд чи якось серйозно поліпшила б роботу бюро. Якщо ж врешті-решт переможе Сторч, що зараз бачиться найбільш вірогідним варіантом розвитку подій, НАБУ і єврооптимісти отримають в його особі адвоката, який буде намагатися довести, що детективи бюро працюють добре, а у відсутності результату винен хто завгодно, але не вони. Ось, власне, і вся нехитра дилема.

Тільки дивує в цій ситуації президент, який вирішив піти на поводу у єврооптимістів, щоб не "дратувати народ". З одного боку, НАБУ з схвалення Сторча продовжить валити рейтинг президента і піднімати рейтинг своїх політичних попутників (невдачі НАБУ - мовляв, "молоді хлопці" роблять все що можуть, а от влада не дає їм розгулятися, суди у нас не антикорупційні - будуть витончено записані їм в актив, а Адміністрації президента - в пасив), а з іншого - у Трампа можуть не зрозуміти авансів з АП у бік члена команди Обами.