Особиста армія Зеленського. Як у МВС забиратимуть Національну гвардію

Як тільки Верховна Рада призначила нового міністра внутрішніх справ, Володимир Зеленський тут же став будувати плани по розділу системи МВС. Про це щиросердно зізнався голова парламентської фракції "слуг народу" Давид Арахамія в ефірі телеканалу "Україна 24".

Нагадаємо, що на даний момент МВС підпорядковані Національна гвардія, Національна поліція, Державна прикордонна служба, Державна міграційна служба та Державна служба з надзвичайних ситуацій. І ось зараз, за словами Арахамії, одним із головних завдань нового міністра Дениса Монастирського буде поділ цієї системи.

"У нас як у правлячої коаліції є план інституційний про те, що такі великі міністерства треба розбивати на кілька інстанцій. Нацгвардія повинна бути роз'єднана з поліцією, і прикордонна служба також", — підкреслив Арахамія. Він додав, що прикордонну службу "точно" заберуть у МВС, а по міграційній службі — "питання відкрите".

Страх перший: Монастирський

На перший погляд, тут все ясно. Поки міністром був Арсен Аваков, він і підбирав людей на керівні посади в системі МВС. А зараз Зеленський отримав можливість поставити на чолі всіх цих інституцій своїх людей. І вся реформа затіяна саме для цього.

Однак при найближчому розгляді ця версія виявляється неправдоподібною. Справді, щоб поставити своїх людей на чолі Нацгвардії і Держприкордонслужби, зовсім не обов'язково виводити ці органи із системи МВС. Нинішні керівники цих органів — командувач Нацгвардії генерал-полковник Микола Балан та голова Держприкордонслужби генерал-майор Сергій Дейнеко — призначені указами Зеленського. І якщо Зеленський захоче замінити їх на якихось інших людей, він зараз може зробити це, не питаючи нічиєї згоди. Досить просто поставити Монастирського перед фактом: хочу — і все, не згоден — пиши заяву про відставку, знайдемо замість тебе іншого міністра.

Ну і взагалі Монастирський повинен бути досить слухняний Зеленському, щоб погодитися на будь-які кадрові рішення в системі МВС, які запропонує Банкова. Так що саме зараз спроба розвалити систему МВС виглядає нелогічною. Вона була б логічною раніше як спосіб послабити Авакова, який є самостійним гравцем. Але навіщо послаблювати Монастирського, який всього лише солдат Зе-команди?

Перший висновок, який можна зробити, полягає в тому, що Зеленський не довіряє Монастирському. Тут можуть бути різні мотиви. Наприклад, на Банковій можуть побоюватися того, що Монастирський, маючи в своєму підпорядкуванні ряд великих силових відомств, уявив себе незалежним політиком і захоче зіграти в якусь свою гру. Не можна виключати також страх Банкової, що Монастирський може не захотіти грати в гру Зеленського, якщо вона стане занадто ризикованою. А люди, підлеглі Монастирському, навіть якщо вони ставленики Зеленського, можуть не послухатися наказів з Банкової, якщо МВС займе іншу позицію.

І ось тут саме час задуматися: яку ризиковану гру планує Зеленський, що навіть лояльний до нього Монастирський може не захотіти в неї зіграти? До якого "часу Х" готується Банкова?

Страх другий: Нацгвардія і вулиця

Подивимося насамперед на те, як Зеленський може використовувати Національну гвардію. Ще 29 серпня 2019 року він подав до Верховної Ради законопроєкт №1007, який мав на меті вивести Національну гвардію зі структури МВС і підпорядкувати її особисто президенту. Зеленський визначив цей проєкт як невідкладний, однак проти поділу МВС виступив Аваков, і проєкт №1007 так і залишився непроголосованим. Втім, Зеленський його не відкликав. А 2 лютого 2021 року він був включений до порядку денного п'ятої сесії. Тепер, мабуть, перейде "у спадок" до порядку денного шостої сесії. У цьому можна буде переконатися 7 вересня, коли парламент відновить роботу після канікул.

Можливий і варіант розчленування Нацгвардії. У вересні 2019-го Офіс президента, побачивши опір проєкту №1007, запропонував компромісну ідею — розділити Національну гвардію на три частини: під керівництвом МВС, Міноборони і президента.

"Національна гвардія — це сукупність різних підрозділів. Ми вважаємо, що частина Національної гвардії може і повинна залишитися в МВС. Частина бойових підрозділів, що беруть участь у військовому конфлікті на сході, повинна бути передана до структури Міністерства оборони або Генерального штабу. А частина підрозділів — безпосередньо президенту", — розповідав тодішній керівник ОП Андрій Богдан.

З Богданом на Банковій давно розпрощалися, але плани його не забули. Тим більше що народилися вони не на порожньому місці. За часів Кучми паралельно існували Нацгвардія, підпорядкована президенту, і внутрішні війська МВС. Але сам Кучма вважав це зайвим, потреби в особистій армії він не відчував, і в січні 2000 р. Нацгвардія була розформована. У березні 2014 року вона була створена знову на базі внутрішніх військ МВС і підпорядкована МВС. Тобто це зовсім не та Нацгвардія, яка була у Кучми. А Зеленському, схоже, хочеться мати саме свою особисту армію — так би мовити, останній захист на крайній випадок.

Арахамія каже, що питання про те, кому перепідпорядкувати Національну гвардію, — "дискусійне". У будь-якому випадку можна очікувати, що Зеленський зажадає, щоб вся Нацгвардія або якась частина її підрозділів, яка з неї буде виділена, підпорядковувалася безпосередньо йому.

Зеленський легко доб'ється ухвалення відповідного законопроєкту (№1007 або якогось нового, який буде написаний за час канікул). Голоси в парламенті у нього є.

Звичайно, тут можна заперечити — навіщо, мовляв, Зеленському особиста армія, від кого йому захищатися? Ну вийдуть пару тисяч чоловік на пару годин під ОП або Верховну Раду — хіба це може когось налякати? Але у Зеленського може бути інший розрахунок, наприклад, виглядати страшним — щоб себе убезпечити. Тобто наявність особистої армії стане стримуючим фактором для вулиці. Але от чи стане — велике питання...

Страх третій: прикордонники і порушники

Іншу причину має інтерес Зеленського до Держприкордонслужби. За словами Арахамії, вже є законопроєкт про те, що Державна прикордонна служба повинна бути підпорядкована Кабміну як окремий центральний орган виконавчої влади.

Відразу підкреслимо, що це дуже дивне рішення. У цивілізованих країнах прикордонники працюють у тісній зв'язці з поліцією і підпорядковуються зазвичай саме МВС. Інша модель була в СРСР — там прикордонні війська підпорядковувалися КДБ, і така ж модель зараз в Росії, де прикордонна служба входить до складу ФСБ.

Зеленський посоромився копіювати радянсько-російську модель, і це, безумовно, добре. Також добре, що він посоромився підпорядкувати це відомство безпосередньо собі. Однак підпорядкування Держприкордонслужби безпосередньо Кабміну може викликати проблеми.

Потрібно розуміти реалії прикордонників: коли вони працюють в звичайному режимі, їм не потрібно ні з ким нічого погоджувати. Така потреба виникає у виняткових випадках — коли потрібно приймати політичні рішення. Наприклад, через кордон в Україну намагається пробратися якийсь галасливий діяч: який-небудь російський чи білоруський опозиціонер, або хтось із колишніх українських політиків-втікачів, або хтось, хто раніше був видворений з України, або кримінальний авторитет, злодій в законі, або просто російський артист, якому заборонений в'їзд, але який запевняє, що він друг Зеленського або Баканова або когось ще з Зе-влади...

Схоже, Зеленський не хоче, щоб такі питання вирішував Монастирський, і має намір сам, без зайвих посередників, давати вказівки прикордонникам, кого пускати, а кого спроваджувати назад. А в очах суспільства вина за всі спірні рішення буде лежати не на президенті, а на Кабміні.

Але у цієї моделі, при всій її привабливості для Зеленського, є один суттєвий недолік. У критичній ситуації Держприкордонслужба може забуксували. Зараз, якщо станеться якийсь серйозний інцидент на кордоні, політичне рішення повноважний приймати міністр внутрішніх справ. Але якщо Держприкордонслужба буде підпорядкована безпосередньо Кабміну, то Кабмін не зможе оперативно реагувати. Для прийняття рішення потрібно буде скликати засідання, збирати всіх членів уряду, і все це вимагає часу, тоді як реакція може вимагатися миттєво і кожна хвилина може бути на рахунку.

Напевно, можна припустити, що в разі чого оперативно відреагує Зеленський, візьме відповідальність на себе і дасть адекватні накази. Але дуже важко уявити, як все це буде виглядати на практиці — і в плані оперативності, і в плані відповідальності, і в плані адекватності.