"Стіна" на кордоні. Чи зможуть українські прикордонники зупинити російське вторгнення
Загострення ситуації на російсько-українському кордоні, що пов'язане з посиленням угруповання російських військ, змусило суспільство згадати про напівзабутий проєкт "Стіна" — зміцнення кордону як такого
Днями про хід реалізації проєкту розповів голова Державної прикордонної служби Сергій Дейнеко.
На початок російської агресії в Криму і війни на Донбасі навесні 2014-го Прикордонна служба із збройного формування перетворювалася в службу європейського зразка — у прикордонників практично повністю забрали важке піхотне озброєння і бронетехніку. Але головною проблемою стало навіть не відсутність озброєння — не була проведена делімітація кордону з Росією, не вистачало технічних засобів, а робота прикордонників полягала в патрулюванні нарядами і організації спостережних пунктів. Все це було малоефективно як проти нелегальної міграції, так і незаконного переміщення вантажів.
Такий стан речей дозволив незаконним збройним формуванням у Донецькій і Луганській областях практично без проблем отримувати з Росії зброю, боєприпаси і "добровольців". Уже влітку 2014-го були спроби почати інженерне забезпечення умовного кордону — тодішній глава Донецької ОДА Сергій Тарута на власні гроші став копати протитанковий рів. "Ми з братом на вихідних за власні кошти вирили рів шириною чотири метри, уздовж всієї ділянки кордону", — заявив тоді Тарута. Але практичного значення ця ініціатива, по суті, не мала.
У 2015-му з подачі прем'єр-міністра України Арсенія Яценюка був запущений масштабний проєкт — планувалося серйозно зміцнити сухопутний і морський кордони України з Росією, адміністративний кордон континентальної України з Кримом, а також придністровський сегмент кордону з Молдовою. В цілому — майже 2200 км.
На ці роботи планувалося виділити до 2020-го 4,19 млрд грн (близько $143 млн), потім сума була зменшена до 2,5 млрд грн (близько $90 млн). У графік не вклалися і станом на початок травня 2021-го облаштовано всього близько 400 км протитанкового рову, 330 км рокадної дороги, 70 км колючого дроту і 100 км металевого паркану.
Темпи робіт, звичайно, дуже повільні — ще чотири роки тому прикордонники звітували про те, що облаштували 273 км протитанкового рову, 47 км контрольно-слідової смуги, 83 км загороджень і 153 км рокадних доріг.
При цьому нині Дейнеко заявляє, що роботи близькі до завершення тільки в Харківській області, в Чернігівській вони знаходяться в стадії роботи, а в Сумській ще навіть не починалися (грошей вистачило тільки на початок проєктно-вишукувальних робіт). Причому нічого не говориться про Луганську область, де загроза флангового удару російських військ дуже велика, і де організовувати оборону потрібно в першу чергу.
Низькі темпи реалізації проєкту, очевидно, пов'язані з відсутністю бюджетного фінансування — мабуть, державні мужі вважають, що "Велике будівництво" набагато важливіше зміцнення кордону з державою-агресором.
При цьому дуже примітивно представляти проєкт "Стіна" тільки як огорожу кордону колючим дротом і протитанковий рів. Це комплексна програма, деталі якої секретні. Але з відкритих джерел можна зробити висновок, що, перш за все, мова йде про організацію системи оповіщення та спостереження. На додаток до "старої доброї" контрольно-слідової смуги у вигляді розораної смуги землі вздовж кордону і наглядовим вишкам з сенсорними камерами, які працюють на енергії сонячних і вітрових генераторів, у процесі робіт додається металеве загородження з інфрачервоними камерами і закопаний в землю сенсорний кабель, який реагує на вагу більше 50 кг.
Є ще і організація лінії оборони з опорними пунктами, траншеями і окопами, капонірами для бронетехніки, а також вогневими точками. Причому робиться це все за правилами сучасної фортифікації з урахуванням залучення частин ЗСУ та можливістю ведення кругової оборони.
Крім того, це організація рокадних доріг, що дозволяють маневрувати силами і засобами прикордонної — за останні роки вона перетворилася в досить добре озброєну структуру з сучасним озброєнням та обладнанням. Так, авіація прикордонників почала отримувати легкі вертольоти Airbus моделі H125, модернізовані вертольоти Мі-8МСБ, які планують використовувати в якості бойових. У прикордонників нарешті з'явилася безпілотна авіація — є інформація про масову закупівлю БПЛА "Лелека 100", Spectator-M вітчизняного виробництва і DJI Matrice 200 зарубіжного.
На гроші Європейського Союзу масово закуповуються автомобілі спеціального призначення — перш за все Renault Duster, мобільні тепловізійні комплекси на базі повнопривідних автобусів Torsus Praetorian 4х4.
Що стосується озброєння, то у прикордонників на передових заставах за останні роки з'явилися протитанкові ракетні комплекси з навченими розрахунками, прикордонний спецназ першим в країні отримує стрілецьку зброю натовського калібру, в складі комендатур швидкого реагування з'явилися мінометні розрахунки з 60-мм і 82-мм мінометами вітчизняного і зарубіжного виробництва.
Зупинити російське вторгнення прикордонники не зможуть, але таке завдання перед ними і не стоїть — вони повинні нанести противнику максимальної шкоди, відійти з мінімальними втратами, давши частинам ЗСУ час розгорнутися в бойовий порядок.
