Старі пісні про головне. З чим йдуть до виборців фаворити дострокових виборів
Старі партії на кшталт "Батьківщини" і "Оппоплатформы"(якщо вважати її спадкоємицею Партії регіонів) обрали меседжі з свого традиційного набору, а от новим политпроектам - президентської "Слуги народу'і "Голосу" Вакарчука потрібно було вигадувати "заманює" теми з чистого аркуша. Трохи осібно тут стоїть політсила екс-президента Петра Порошенко "Європейська солідарність", яка обрала свій головний лозунг відповідно до ситуації, що склалася в країні після обрання Зеленського.
"Слуга народу" і образ головного миротворця
Так як найбільшу фракцію в Раді, якщо вірити соцопитуванням, отримає "Слуга народу", - почнемо з неї.
Головною передвиборчою фішкою у Зеленського обрали мирне врегулювання на Донбасі. Тут треба згадати, що перед президентськими виборами Володимир Зеленський та його команда буквально сипали обіцянками, як з рогу достатку. Тут були і зниження тарифів, підвищення пенсій і зарплат, і посадки всіляких корупціонерів.
З цього немаленького переліку, по суті, не виконано поки нічого. Як виявилося, знизити тарифи президент не в силах - не його компетенція, пенсії і зарплати теж указом глави держави не підвищити, а щоб саджати корупціонерів, потрібно трохи більше, ніж розмова з в.о. голови СБУ.
Ось і виходить, що Зеленському поки нічого запропонувати своїм виборцям. Єдина тема, в якій є якесь конкретне рух, - це питання мирного врегулювання на Донбасі, і саме ця тема стає для "Слуги народу" ключовою. Спочатку Зеленський повернув у Мінську переговорну групу Леоніда Кучму, потім українська сторона в односторонньому порядку заявила про припинення вогню і навіть почала відведення сил у Станиці Луганській. Крім того, на всіх своїх міжнародних зустрічах, будь то поїздка в Берлін. Брюссель чи Торонто, президент активно піднімає тему світу на Донбасі.
Так, у Канаді Зеленський акцентував увагу на "відновлення Донбасу", і навіть озвучив приблизну вартість цієї ініціативи - 10 млрд євро. Ці гроші він збирається взяти в міжнародних інвесторів, для яких восени спеціально організовують конференцію в Маріуполі.
Партія "Слуга народу" навіть презентувала якусь подобу мирного плану "Нова політика на Донбасі", який складається, по суті, з двох пунктів: інформаційної політики на Донбасі та діалогу між владою і жителями окупованих територій і декларації про намір шукати вихід із ситуації.
Як бачимо, Зеленський та його партія з усіх сил намагаються перед виборами виглядати головними миротворцями, при цьому не схиляючись ні до риторики "партії війни", ні до риторики капітулянтів. Проблема такої позиції в тому, що в ній, багато в чому завдяки оточенню Зеленського, все частіше звучать капітулянтські нотки, і "Слуга народу" ризикує втратити підтримку великої кількості патріотично налаштованих виборців. У той час як для проросійського виборця конкуруюча з Зеленським на цьому полі партія Медведчука може здатися переконливіше.
"Опозиційна платформа - За життя" та дешевий газ від Путіна
Умовно другий за рейтингом політсилою є "Оппоплатформа - за життя" Бойко-Медведчука. Їх головну фішку можна сформулювати так: "Ми насправді можемо домовитися з Путіним". Мова тут йде і про світ на Донбасі, і про російською мовою, але найголовніше - це дешевий газ і, як наслідок, зниження комунальних тарифів, що особливо близько їх виборцю.
Медведчук, звісно ж, конкурує з Зеленським на темі світу на Донбасі, для чого йому з ОРДЛО навіть видали чотирьох українських полонених, але можливості кума Путіна обмежуються його неофіційним статусом.
У той же час тема зниження тарифів на комуналку вигідно відрізняє екс-"регіоналів" від "слуг народу", адже Зеленський, як виявилося, про зниження тарифів просто жартував, а ось у Бойка-Медведчука підходять до цієї теми з усією серйозністю. А Москва в цьому активно підіграє. Бойко і Медведчук вже двічі злітали в Росію на переговори з Медведєвим і Міллером, після чого отримали привід заявляти, що домовленості про дешевий газ вже в кишені і після їх приходу до влади ціна "блакитного палива" може впасти мало не вдвічі.
Про конкретних умовах такої "щедрості" Бойко і Ко вирішили не поширюватися, обтічно заявляючи, що вже у них-то з Росією все буде добре, треба тільки провести "Оппоплатформу" в парламент.
Акцент на комуналку, на якій в українській політиці спекулюють всі кому не лінь, у даному випадку ефективний тим, що обіцяє конкретні фінансову вигоду кожному потенційному виборцю. А підігравання Кремля надають обіцянкам "Оппоплатформы" більшої ваги в очах проросійських виборців. На тлі надій ватного виборця на повернення проросійського курсу, викликаних перемогою Зеленського, "Оппоплатформа" зуміла дещо наростити свою підтримку. Тим не менш "Слуга народу" все ще тримає при собі більшу частину проросійського електорату південного сходу.
"Європейська солідарність" і опір реваншу
Основним мессседжем переформатированного в "Європейську солідарність" Блоку Петра Порошенка стало протистояння "реваншу проросійських сил" і захист завоювань Революції гідності і досягнень президента Порошенко в попередні п'ять років.
По суті, головними опонентами партійці Порошенко замість "Слуги народу" і президента Зеленського назвали Медведчука і "Оппоплатформу", відвівши роль головних реваншистів саме їм. Популярного в народі президента Зеленського у Порошенка намагаються критикувати поменше, але скандальні заяви про Богдана російською мовою і сумнівні мирні ініціативи президента змушують "ЄС" вступати і на полі опозиції Зеленському.
Після пропозицій, що пролунали надати російській мові статус регіональної на Донбасі і спроби Андрія Клюєва та Анатолія Шарія стати кандидатами в нардепи у "ЄС" створили "Європейську хартію", до якої закликали приєднуватися інші політсили, пообіцявши не допустити зупинку руху України в ЄС і НАТО.
Не випадково особливі зусилля команда партії Порошенко докладає до організації передвиборних турів екс-президента в західні області та на його малу батьківщину - Вінниччину. Там Порошенко найбільше підтримали на президентських виборах, до того ж саме жителі західних областей найбільш чутливі до теми можливого реваншу.
При цьому варто зазначити, що частина людей з оточення Зеленського деяким чином підіграють Порошенко і мобілізують його електорат, роблячи заяви проросійського штибу, як той же Богдан, коли говорив про російською мовою, або сам Ігор Коломойський, який називав війну на Донбасі "внутрішнім конфліктом". Та й Андрій Портнов, який формально в команду Зеленського не входить, але є "другом" і Коломойського, і Богдана, цілком може стояти за рішеннями судів про реєстрацію на виборах Андрія Клюєва, і Анатолія Шарія і цим також підігравати Порошенко.
"Батьківщина" перетворюється в партію пенсіонерів
"Ветеран" української политсцены партія Юлії Тимошенко "Батьківщина" вирішила зробити "цвяхом програми" пенсійну тему. Мабуть, після програшу на президентських виборах Тимошенко вирішила працювати суто на свій ядерний електорат, який складається переважно з жителів провінції пенсійного та передпенсійного віку. На обличчя робота з чітко окресленої цільової аудиторією.
Глава "Батьківщини" стверджує, що за законом мінімальна пенсія повинна дорівнювати 3000 грн, а в реальності 70% пенсіонерів отримують 1500 грн, при цьому своїми майбутніми пенсіями нібито перейнялася навіть молодь. А винна в цьому недосконала солідарна система, що дісталася Україні в спадок від СРСР, яку, зрозуміло, Юлія Володимирівна замінить на справедливу.
У передвиборній риториці "Батьківщини", звісно, є місце і тарифного геноциду" та боротьби з "ринком землі", але питання встановлення справедливих пенсій займає непропорційно велике місце.
Мабуть, на цих виборах Юлія Володимирівна не намагається зловити журавля в небі, як це було з масштабним "Новим курсом" на президентських, а намагається працювати більш надійно. Тимошенко і не приховує, що хоче в коаліцію до партії Зеленського і сподівається на золоту акцію, яка дозволить претендувати на прем'єрство. А для цього ядерного електорату Тимошенко буде цілком достатньо, важливіше не виборча кампанія, а підкилимні ігри.
"Голос" і спізнився косплей Зеленського
Ще одна жваво стартувала партія - "Голос" Святослава Вакарчука. З продуктивними і непопулистическими гаслами і меседжами у команди фронтмена "ОЕ" все складається не дуже райдужно, і головною ідеєю партії стало, по суті, позиціонування себе як "нових політиків", які змінять якість депкорпусу і в цілому української політики, при цьому без конкретики, як саме передбачається досягти цього.
Як цей, так і більшість інших меседжів і риторики "Голос" скопіював у "Слуги народу". Більш того, агітаційно-концертний тур Вакарчука - повна калька з президентської кампанії Зеленського, хоч співак і заперечує, що безкоштовні концерти - це фактично підкуп виборців, а сам він варіант Зе для патріотичної публіки Заходу України. До речі, зміцненню такого способу дуже посприяв 30 номер списку партії - відомий україномовний і по-справжньому патріотичний комік Сергій Притула.
Враховуючи, що рейтинги "Голоси" мають тенденцію до зростання, такого нехитрого прийому (копіювання успішного досвіду політичного конкурента) може виявитися цілком достатньо. Тим більше що "Голос" виглядає досить зручним коаліційною союзником для "Слуги народу", як мінімум менш токсичним, ніж "Оппоплатформа" Медведчука, "Батьківщина" Тимошенко або "Євросолідарність" Порошенко.
В цілому головні ідеї, з якими рейтингові партії йдуть до виборців перед майбутніми виборами, не блищать оригінальністю, але цього від них і не потрібно - в середньому українцю, на жаль, нецікаво, якими методами партія збирається піднімати економіку або зміцнювати оборону країни. Замість конкретних кроків достатньо пообіцяти благоденство і абстрактний світ, а як і коли - це вже питання десяте....