Крутий друг. Кого Саакашвілі лякає своєю дружбою з Трампом

Тим не менш, Михайло Николозович спритно і в потрібний момент вийняв із рукава історію своєї двадцятирічної дружби з Трампом, і в образі політичного метра попередив українців: "Ми повинні бути обережні і організовані більше, ніж коли-небудь". При цьому екс-президент Грузії не забув підкреслити, що особисто знайомий з Трампом вже більше 20 років, і навіть дружить з ним, а перемога Трампа на виборах, якщо і була несподіваною, то точно не для Саакашвілі, який, хоч і "акуратно", але передбачав ще чотири місяці тому.

Бажання емоційного і амбітного Саакашвілі, який дуже любить увагу до власної персони, трохи погрітися в променях слави героя всіх останніх світових новин цілком зрозуміло. Як і спробувати підняти себе в контексті нового президента США. Саакашвілі не посоромився процитувати Трампа чотирирічної давності, коли нинішній переможець президентських перегонів в США відвідував Тбілісі в якості інвестора: "Лідери великих країн їздять в Грузію вчитися у Саакашвілі, він один з кращих світових лідерів і Грузія під його керівництвом процвітає". Трамп у 2012-му не скупився на пафосні слова на адресу Саакашвілі. І якщо тоді ці слова звучали як звичайна лестощі бізнесмена президенту країни, в якій цей бізнесмен планує заробити ще грошей, то сьогодні це вже похвала з вуст лідера наймогутнішої країни у світі. Практично констатація величі.

Але не честолюбством єдиним екс-президента Грузії можна пояснити його бажання публічно поностальгувати про свою дружбу з Трампом. Не дивлячись на відставку Саакашвілі залишається українським політиком і нагадування про його багаторічних зв'язках з свежеизбранным президентом США може бути протрактовано як сигнал і простим українцям та представникам нашої влади.

Не секрет, що шалений Дональд не користується особливою симпатією українців. І зайве нагадування про 20-річну дружбу могло б і не додати Саакашвілі розташування українського виборця. З іншого боку, Трамп - хороший чи поганий - вже президент США, з яким хочеш не хочеш, а потрібно розмовляти і домовлятися. І нагадати українцям, що Саакашвілі - це саме той чоловік, який краще за інших здатний домовлятися з Трампом, річ не зайва. До того ж не потрібно забувати, що за екс-президентом Грузії тягнеться слава політика, якому особливо благоволить Вашингтонський обком.

Але, все таки, розповіді про давню дружбу з Трампом - це насамперед послання української влади. Мовляв, не поспішайте політично ховати Міхаела Николозовича, він все ще дуже впливовий, раз сам Трамп йому співає оди, і ще може бути дуже затребуваний і Україною, і США.

Наскільки дружба Саакашвілі з Трампом реальна і чи є в ній політичний потенціал - питання, звичайно, дискусійне. Станом на сьогодні і Саакашвілі і Трамп уже зовсім інші люди. Тим не менш, колишній президент Грузії і ще не вступив на посаду президент США мають досить багато спільного. І той і інший люди екстравагантні і емоційні, не приховують свої маленькі людські слабкості зразок любові до прекрасної статі, обидва здатні на сміливі, спонтанні й несподівані дії. З одного боку, ця схожість здатна допомогти їм знайти спільну мову. З іншого, притягуються, як відомо, протилежності, а схожість характерів цілком може стати причиною категоричного непорозумінь і навіть конфліктів.

Як би там не було, відносини з Трампом доведеться налагоджувати ніяк не Саакашвілі, а Порошенко, який вже запланував собі візит в США відразу ж після інавгурації нового американського президента. Саакашвілі може хіба що допомогти президентові України у встановленні контактів з новим колегою з США. Але, по-перше, велике питання - чи потрібна буде Порошенко допомогу в цьому питанні від Саакашвілі, а якщо і буде потрібна, то потрібно буде ще подолати всі ті складності, які накопичилися у відносинах Саакашвілі і Порошенко останнім часом.

Набагато більш імовірно, що Саакашвілі в якості українського опозиціонера тепер отримав інструмент троллінгу чинного глави держави. Як би не склалися стосунки з Трампом і США у Порошенка, Саакашвілі тепер завжди може сказати: "я як старий добрий друг Трампа, міг би домогтися від Вашингтона більшого".