Стара пісня про головне. Піднімуть "слуги народу" новий мовний Майдан
Нардеп і за сумісництвом голова комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики Олександр Ткаченко вважає, що ухвалення мовного закону, яке відбулося в останні дні каденції минулого Ради, заклав багато ризиків для суспільства в цілому і для нових депутатів.
"У цьому законі викликає питання, скажімо, штрафування за невикористання державної мови у сфері послуг", - сказав Ткаченко в інтерв'ю ЗМІ.
Природно, заява колишнього топ-менеджера "плюсів" прозвучало не на порожньому місці. Багато українців пам'ятають, що ще в квітні 2019 р. переміг на виборах Володимир Зеленський заявив про намір ретельно проаналізувати закон про функціонування української мови на дотримання конституційних прав усіх українців відразу після вступу на посаду президента.
Зробивши популістська заява в традиційному для себе стилі "і нашим, і вашим", після виборів Зеленський так жодного разу і не повернувся до питання про перегляд мовного закону на предмет дотримання прав українців у ньому. Варто сказати, що тут тактика глави держави виявилася правильною. Тобто, отримавши свої передвиборчі бали на ній, президент вирішив не чіпати дуже чутливу для суспільства тему, вступивши за принципом "працює - не чіпай", тим більше закон набув чинності лише влітку минулого року.
Схоже, Ткаченко вирішив реанімувати мовну тему, зробивши роботу за президента, але підштовхнули його до такого кроку, швидше за все, причини суто комерційні. За його словами, нардепи на базі комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики почали підготовку до національного круглого столу щодо мовного питання. Таким чином, законодавці нібито хочуть знайти компромісний підхід, який би об'єднував країну". Мало того - до дискусії нардеп пообіцяв залучити фахівців, вчених, експертів, які нібито позитивно відреагували на таку ініціативу.
Про те, що експерти і вчені, яких згадує Ткаченко, брали безпосередню участь в розробці прийнятого мовного закону, він воліє не згадувати. Крім неназваних вчених і експертів, шукачів "компромісу" зараз можна у великій кількості знайти серед прихильників "мызамирности" зразка ОПЗЖ і частини електорату "слуг", що мешкає на півдні і сході країни. Свіжий соцопитування, оприлюднений Центром Разумкова, показує падіння рейтингу влади та зростання симпатій до партії Бойко-Рабиновича-Медведчука, яка відома симпатіями до російської мови, "російського світу" і до агресивного сусіда України в принципі.
Можливо, це просто збіг, але тенденцію падіння рейтингу серед "ватного" електорату в Офісі Зеленського помітили не вчора, не міг про це не знати і Ткаченко. Швидше за все, колишній глава "плюсів" переслідував свої власні інтереси, які збіглися з партійними. Це доводить, зокрема, його виправдання скандального висловлювання головного продюсера серіалів на "1+1" Олени Єремеєвій, яка заявила, що українська мова підходить для комедій, але не підходить для мелодрам. Для виробників серіалів, мовляв, непросто знайти тональність української мови, щоб глядач сприймав її". Ткаченко переконаний, що її слова були вирвані з контексту. "Вона пояснювала економіку серіалів і яким чином вона працює. Олена не стосувалася мовного питання", - заявив він.
Саме інтересами телебосів, які хотіли б і надалі проводити багато російськомовного контенту, не особливо озираючись на закон і якісь квоти, що обмежують використання російської, мабуть, і пояснюється позиція Ткаченко.
Найцікавіше, що нардеп закликає "чітко усвідомлювати всі ризики", з якими він зіткнеться разом з іншими бажаючими переглянути закон про держмову. Напевно розуміє Ткаченко і те, що його ініціативу можуть назвати черговим кроком до реваншу проросійських сил, а опозиція скористається нею як приводом для піару і нагадає, що пріснопам'ятний закон Колесніченка-Ківалова викликав "мовний Майдан" і підготував ґрунт і людей до Революції гідності.
Незважаючи на все перераховане вище, відступати від свого наміру нардеп явно не збирається. Є у нього і союзники - "слуги", наприклад, Максим Бужанський, який ще недавно пропонував парламенту продовжити можливість викладання в середній школі російською мовою до вересня 2023 р. - правда, безуспішно. Ткаченко і Бужанський можуть зібрати навколо себе значну групу "слуг", що турбуються про нехтування прав російськомовних громадян нашої країни.
Проблема тут в тому, що суспільство, яке, на думку глави гуманітарного комітету Ради, "давно вже чекає відвертої розмови з цього питання", явно не налаштований робити його спокійним і виваженим. Тим більше, слуги нібито орієнтовані не на вибіркові, а на комплексні зміни. Чого ж доб'ються Ткаченко і Ко своєю ініціативою щодо перегляду закону про держмову?
По-перше, на якийсь час, можливо, зупиниться перетікання виборців від "слуг" до ОПЗЖ, ще з осені почалося на півдні і сході України - люди оцінять такий крен президентської партії у бік російськомовного електорату. Чи надовго вистачить хайпи на такій гострій темі - невідомо, але падіння економіки, відсутність кредитів і зростання тарифів замість їх зменшення він явно не перекриє повністю.
По-друге, штучним чином вкинута в українське суспільство ще у 2004 р. російськими політтехнологами тема "двох Україн" може отримати нове дихання, і роздувати її буде нова влада. Передбачити масштаб наслідків такого розкручування конфлікту "по спіралі" зараз досить важко - суспільство сильно розігріта шестирічною війною, і градус внутрішнього конфлікту може бути досить високим, породжуючи конфлікти від домашніх до публічних. Як відомо, однією з головних позицій діючого закону є обов'язкове використання української у сфері послуг, на що так довго наполягала проукраїнська частина суспільства в противагу тим, хто вважає українізацію "насильницької", а російську мову - "скривдженим".
По-третє, "слуги" самі створюють привід для вуличних протестів. Мовна тема, скільки б разів Зеленський не повторив "яка різниця", об'єктивно дуже болюча для України, і будь-яка спроба законодавчо зміцнити позиції російської мови гарантовано викличе акції протесту, як це вже було у 2012-м. При цьому Зеленський і "слуги народу" продовжать копіювати шлях Януковича і Партії регіонів, що як мінімум мобілізує "войовниче меншість" і політичні сили, на нього орієнтуються, а ще додасть прихильників цього "меншості" з числа власних виборців. Та й усередині фракції "Слуги народу" є чимало і тих, чия позиція не збігається з Бужанским і Ткаченко.
В цілому, навіть якщо зміни торкнуться лише скасування штрафів за порушення мовного закону, які і так зараз не застосовуються, влада досягне лише короткочасного позитивного ефекту для себе. У свою чергу, втрати від педалювання мовної теми можуть виявитися набагато більшими. За великим рахунком, для Зе-команди було б правильніше взагалі не чіпати мовне питання і обмежитися просто ігноруванням чинного закону. Але оскільки нинішньої влади не доводиться розраховувати ні на економічне зростання, ні на завершення війни на Донбасі, а тут ще й підкрадається коронавірус може солідно обвалити рейтинг, ніяких інших можливостей порадувати хоча б частину свого електорату просто немає. Так що від спокуси спробувати переглянути мовний закон нинішня влада навряд чи втримається.
