Стало відомо, чим займуться учасники української експедиції в Антарктиці
Про це розповів в. о. директора Національного антарктичного наукового центру (НАНЦ) Євген Дикий, повідомляє "ДС" з посиланням на прес-службу Міністерства освіти і науки.
"Зокрема, мова йде про 5 нових біологічних дослідженнях. Насамперед дослідники будуть складати фотоидентификационные каталоги китів, а також відновлять і продовжать такі ж каталоги тюленів Ведделла. Особисте "впізнання" кожного кита або тюленя дозволяє краще відстежувати шляхи їх міграції та розробити ефективніші програми їх збереження", - йдеться в повідомленні.
Як наголошується, в грунтах Антарктики вчені вивчатимуть мікробні угруповання та їхні засоби пристосування до екстремальних умов, а із залишків луски, шкіри та інших "екологічних ДНК" у воді будуть визначати склад живих організмів. На відміну від традиційних методів, метод е-ДНК дозволяє визначити "генетичні сліди" всіх видів тварин, які побували у воді протягом останніх трьох днів. Таким чином, є можливість отримати більш повний список фауни Антарктиди і впровадити більш точний і швидкий метод моніторингу стану екосистеми.
Ще два види досліджень будуть спрямовані на вивчення забруднення навколишнього середовища. Перший буде стосуватися вивчення змісту микропластика у воді та донних осадах. Другий - аналізу вмісту хімічних забруднювачів у тканинах риб і молюсків. Такі дослідження покажуть динаміку перенесення забруднення між континентами. Також це дасть додаткові аргументи для обмеження використання певних хімічних речовин або зменшення використання пластикової тари в світі.
"Ми маємо амбітну мету - через кілька років перетворити острів Галіндез, де розташована наша станція, в постійну екологічну "обсерваторію". Саме для цього і розширюється список досліджень, які проводитимуть українські полярники. Результати цих досліджень будуть давати нам спектр необхідних даних, за якими можна буде визначати реакцію екосистеми на зміни клімату", - зазначив Дикий.
Він також повідомив про пріоритетні напрямки роботи НАНЦ в найближчі роки. Наприклад, діяльність вчених не буде обмежуватися лише територією станції. Насамперед планується відновити морські дослідження в Південному океані, а в перспективі - рухатися вглиб Антарктики та розвивати наукові дослідження в Арктиці. Ще одне важливе питання - відновлення гендерної рівності при відборі сезонних і річних експедицій на станцію.
"Недопуск жінок на українську антарктичну станцію - неподобство, нечуване в 21 столітті. Це особливо образливо, враховуючи успішне участь жінок в самих перших, найбільш героїчних українських експедиціях в 1990-і роки. Відтепер українська станція відкрита для всіх, незалежно від статі і гендеру", - підкреслив керівник НАНЦ.
Також серед пріоритетів - широке співробітництво з міжнародними партнерами і громадськістю, розробка нової державної програми досліджень в Антарктиці на 2021-2030 роки.
"У нас багато переваг в Антарктиці. На нашій станції раніше, ніж на інших, відчуваються зміни клімату, на неї десятиліттями ведуться спостереження, вона працює протягом усього року. У той же час в Україні є фахівці у всіх сферах антарктичних досліджень - біологічних, геофізичних, метеорологічних, океанологічних і т. п. І ми повинні використати це сповна, адже зараз полярні дослідження - одні з найбільш перспективних у світі. І тут в України сильні позиції", - підкреслив Дикий.
Нагадаємо, 1 березня 2018 року 12 учасників нової щорічної експедиції на українську антарктичну станцію "Академік Вернадський" завершили обов'язкове навчання. На наступний тиждень заплановано урочисті проводи 23-ї експедиції.
