Чотири причини. Чому дострокові вибори можуть не відбутися 21 липня
Юридична казуїстика
Відразу після опублікування указу президента Зеленського про розпуск Ради 62 нардепа звернулися до Конституційного суду з поданням про неконституційність указу глави держави. Крім того, Верховний суд почали надходити позови до президента України про визнання вищезазначеного указу протиправним і недійсним, зараз налічується три позови від фізичних осіб, які намагаються оскаржити указ президента Зеленського, один з них Верховний суд вже відмовився розглядати.
З юридичної точки зору підстави для указу дійсно далеко не бездоганні.Фахівці роз'яснюють, що Конституція дає місяць на формування нової коаліції після оголошення про її відсутність. Враховуючи, що спікер Андрій Парубій офіційно оголосив про припинення існування коаліції 17 травня, у депутатів є час до 17 червня, щоб сформувати нову, і якщо цього не відбудеться, то тільки потім у президента з'являються підстави видавати указ про розпуск. Однак ніякого сенсу створювати нову коаліцію у депутатів немає, адже до 17 червня пройдуть всі терміни в які можливий розпуск Ради, і в силу вступить конституційну заборону на розпуск в останні півроку повноважень.
Зеленський, розпускаючи парламент, стверджував, що коаліції не існує з 2016 р. Де-факто, можливо, це і так, але де-юре ніяких підтверджень цьому поки що немає, а рішення суду про відсутність коаліції вже кілька років, яке багато хто очікував, команда Зеленського так і не отримала.
Теоретично, суди все-таки можуть призупинити виконання указу глави держави, як це було, приміром, у 2007-му, коли Віктор Ющенко розпустив Раду з третього разу, а перші кілька його указів були оскаржені в судах.
Втім, ЦВК не вважає це небезпечним і роз'яснює, що виборчий процес суди не зривають, а секретар Центральної виборчої комісії Наталія Бернацька заявила, що після початку виборчої кампанії жодне судове рішення не зможе зупинити виборчий процес.
Цейтнот для ЦВК
Проблеми у Центрвиборчкому можуть з'явитися не тільки через судових рішень про припинення президентського указу, а й з суто технічних причин. Головна з них - для виборів необхідно надрукувати більше 60 млн бюлетенів, але з-за стислих термінів ЦВК не встигає провести необхідні процедури.
Заступник голови ЦВК Євген Радченко повідомив, що бюлетенів треба буде виготовити в два рази більше, ніж на президентських виборах, з-за двох складових. Так, на вибори по одномандатних округах потрібно більше 30 млн бюлетенів по багатомандатному округу - теж більше 30 млн бюлетенів, і такі обсяги - величезне навантаження на підприємство, яке буде друкувати бюлетені. Разом з тим закон передбачає дуже стислі терміни на їх виготовлення - 17 днів, а ЦВК не встигне провести тендер, затвердити форму і розмір документа.
"Якщо, наприклад, кандидатами побажають стати 20 партій, бюлетень буде 20х30 см, а якщо таких партій буде 50 бюлетень буде більше 80 см, і це в 2,5 рази більший бюлетень. Відповідно, в 2,5 рази більше коштів, і набагато менше верстатів, які можуть технічно потягнути таку печатку", - підкреслив він.
У відомстві уточнюють, що 58 днів - це дуже мало. А треба встигнути з виготовленням та доставкою бюлетенів, бланків протоколів про підрахунок голосів. Також опублікувати інформаційні плакати політичних партій у регіональних чи місцевих друкованих ЗМІ, дані про перелік виборчих округів, формування ОВК і ДВК і змін в їх складі. Кандидатом необхідно виділити час на реалізацію права агітації в друкованих та електронних ЗМІ за кошти держбюджету.
"Грошей немає, але ви избирайтесь"
Офіційно в бюджеті на цей рік закладено 1 млрд 949 млн 620 тис. грн на чергові парламентські вибори. Тепер Кабмін своїм розпорядженням повинен виділити ці гроші, але тут все не так просто. Насправді кошти були передбачені на жовтень і не були передбачені на липень, і тому може виникнути проблема з фінансуванням.
Схожа ситуація в Україні вже була в 2008-му, коли президент Віктор Ющенко знову видав указ про розпуск парламенту, але Кабмін відмовився виділяти гроші на позачергові вибори, і вони не відбулися.
Втім, зараз більшість ключових гравців - Володимир Зеленський, Петро Порошенко, Юлія Тимошенко і Юрій Бойко - відкрито проти дострокових виборів не виступають, але повністю виключати, що в Кабміні, якому навряд чи сподобалися інавгураційні слова Зеленського про повну марність нинішнього уряду, вирішать саботувати молодого президента, не можна.
Саботаж Ради
Для того, щоб встигнути вчасно підготуватися до виборів, потрібні зміни в законодавстві, які оперативно повинна прийняти Рада. Володимир Зеленський навіть подав до парламенту свій законопроект, але він був провалений, отримавши лише 92 голоси "за".
Справа в тому, що не врегульовано один з найбільш серйозних питань - мова йде про терміни і порядок проведення державних закупівель, які в рамках підготовки до парламентських виборів будуть набагато більшою проблемою, ніж на президентських. Голова Центрвиборчкому Тетяна Сліпачук запевнила, що її відомство готове до випробувань, але може не встигнути з тендерними процедурами.
Навіть враховуючи те, що лідери найбільших партій вже прийняли рішення розпускатися, це ще не означає, що рядові парламентарії з цим згодні, а більшість новообраному президенту сколотити так і не вдалося. Тому можливість зриву виборчого процесу з боку нардепів теж скидати з рахунків не варто.
Зібрані разом, загрози дострокових виборів у Раду виглядають досить серйозно, і щоб усунути їх, потрібна добра воля усіх гілок влади - від парламенту і до судів. Чи вдасться досягти консенсусу, який прибере всі перешкоди на шляху до голосування 21 липня, - питання відкрите.
