Термін спливає: юристи відповіли, чи збереже Зеленський легітимність
В травні цього року спливає президентський термиін Володимира Зеленського. Однак тези, що Зеленський втратить легітимність після 20 травня (п'ята річниця інаугурації), є нарративом російської пропаганди, який не відповідає українському законодавству
Про це заявили голова Конституційного суду у 2018―2019 рр. Станіслав Шевчук та співавтор Конституції України Роман Безсмертний, пише "Бабель".
Так, в п.1 ст.30 закону "Про правовий режим воєнного стану" вказано: "У період дії воєнного стану не можуть бути припинені повноваження Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Національного банку України, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, судів, органів прокуратури, органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, розвідувальних органів та органів, підрозділи яких здійснюють контррозвідувальну діяльність".
Конституція має найвищу юридичну силу в Україні, однак в ній йдеться лише про повноваження Верховної Ради під час воєнного стану. Відповідно до ст. 83 Основного закону, повноваження ВР продовжуються. Верховна Рада продовжує працювати навіть після виборів до складання присяги ноими депутатами (ст. 115 Конституції). Президент має виконувати свої повноваження до вступу на пост наступного новообраного голови держави. А Кабмін складає повноваження перед новим парламентом. Або в разі вотуму недовіри від парламенту, відставки чи смерті премʼєра працює до призначення нового уряду. Юристи називають це принципом безперервності або "принципом континуїтету".
"Головний принцип полягає в тому, що не може бути вакууму найвищої державної влади навіть у мирний час, а тим більше під час війни — це гарантує Конституція України", — пояснив Шевчук, додавши, що у Конституції все діє за принципом безперервності влади.
Однак Конституція передбачає виняткові випадки, коли повноваження президента можуть припинитися та переходять до голови Верховної Ради. Мова йде про добровільну відставку, неможливість виконувати повноваження за станом здоров'я, імпічмент, смерть.
В Україні є презумпція конституційності закону — він відповідає Конституції до того моменту, поки Конституційний суд не визнає зворотне. Тому норма закону "Про режим воєнного стану" про те, що повноваження президента продовжуються під час воєнного стану, не суперечить Конституції.
Як пояснив Безсмертний, в Конституції вказали норму лише про Верховну Раду для того, щоб посилити її роль під час війни і завадити можливим спробам узурпації влади.
Також юристи зазначають, ст. 38 Конституції України передбачає проведення виборів в останню неділю березня пʼятого року повноважень президента України. Але необхідно тримати баланс між правами людини та безпекою держави. І в окремих випадках безпека, державний суверенітет і територіальна цілісність стоять на першому місці.
"Наша Конституція — не пакт самогубців, її не можна читати чи тлумачити таким чином, щоб це могло знищити нашу державу чи істотно послабити її під час смертельної небезпеки з боку зовнішнього ворога", — каже представник Конституційного суду й додає, що це доктрина і практика усіх демократичних держав.
Крім того, за Конституцією, вибори мають бути вільними, чесними, прозорими. В умовах воєнного стану численна кількість виборців перебуває за кордоном, під окупацією та на фронті, виборчі дільниці не зможуть повноцінно забезпечити виборчий процес в умовах обстрілів та повітряних тривог, а спостерігачі не зможуть вільно працювати. Такі вибори не будуть вважатися демократичними.
Безсмертний нагадав, що президент під час війни реалізує повноваження верховного головнокомандувача (ст. 7 закону "Про Збройні Сили України", ст. 8 закону "Про оборону України"), зокрема, очолює Ставку. Саме вона стає вищим колегіальним органом воєнного керівництва. Юридичних механізмів заміни очільника Ставки в законодавстві немає.
Тому протягом 90 днів після завершення воєнного стану Верховна Рада призначить президентські та парламентські вибори.
