Спонтанна контратака. ВСУ прибирають до рук Авдіївський дорожній вузол (КАРТА)
Після вчорашніх новин про загострення на фронті, які йшли, що називається, в режимі "нон-стоп", сьогодні з накопиченням кількості матеріалу прояснюється картина того, що сталося і що відбувається. Насамперед трохи зрозуміліше ситуація в районі Авдіївської промзони і Донецької фільтрувальної станції, яка стала "каменем спотикання".
Отже, судячи з усього, бойовики після виставленого завуальованого ультиматуму про відхід наших військ від ДФС (причому зовсім нездійсненного - 1,5 км в умовах близького контакту в 200-300 метрів це захмарна цифра) вранці в неділю вирішили реалізувати свої обіцянки "відсунути укропов" і пішли в локальне наступ в районі так званих Першого і Другого ставків.
По всій видимості, планувалася операція на рівні батальйону і очолював її особисто комбат (інакше важко пояснити загибель одного з польових командирів на прізвисько "Грек"), розрахунок був зроблений на раптовість і стрімкість атаки. Однак щось не зрослося і нарвавшись на запеклий опір бойовики були змушені відступити. Бійці ж 72-ї бригади, що недавно пройшли ротацію і повні сил і бажання воювати, на плечах відступаючого противника пішли вперед.
Їх бойовий запал підтримали і сусіди праворуч і ліворуч, які почали "шуміти" в районі Авдіївської промзони і захід від залізничної станції "Ясинувата-2". У підсумку локальна операція на одному напрямку переросла в серйозний бій з використанням всього спектру озброєнь. Причому противник, намагаючись збити атакуючий натиск, завдав ударів по ближньому тилу нашої угруповання. Там потрапила під серйозний обстріл Авдіївка, де були поранені двоє мирних жителів, перебито електропостачання міста (не відновлено станом на 10:00 сьогодні).
Ближче до вечора зібравши сили (до 80 осіб при підтримці двох танків і 4 БМП) противник спробував контратакувати. У відповідь була задіяна вся наявна артилерія Оперативно-тактичної угруповання "Донецьк", що призвело до великих втрат у наступаючих. З боку бойовиків фіксувалася робота як мінімум батареї 122-мм гаубиць Д-30 і двох батарей САУ 2С3 "Акація".
Всю ніч на 30 січня тривали короткочасні артилерійські обстріли з двох сторони, які тривають і зараз.
Наша спонтанна контратака, по всій видимості, дещо сплутала плани як нашого командування, так і противника. Є велика ймовірність того, що зараз розробляється і реалізується план для додання стійкості нової лінії протистояння, в якому для наших основним моментом буде утримати позиції за ДФС і спробувати збити ворожі позиції на найближчій пануючій висоті - териконі в 150 метрах на захід від Першого ставка.
Справа в тому, що останнім часом нашим командуванням застосовується тактика, яку можна умовно назвати "дрібних кроків" - коли наші бійці займають 50-100 метрів "сірої зони", під вогнем противника окопуються, потім через якийсь час процедура повторюється. Таким чином, вдається, з одного боку, мінімізувати власні втрати, які при лобовому штурмі і навіть контрнаступ завжди великі, з іншого боку - "тримати в тонусі" передові частини, які при позиційній війні мають всі шанси стрімко втрачати боєздатність (що, на жаль, відбувається на деяких ділянках фронту, де дуже часто рівень небойових втрат зашкалює).
Тепер же ВСУ майже впритул наблизилися до вирішення головної тактичної задачі в районі Авдіївської "промки" - взяття під контроль ДФС, яка забезпечує водою Донецьк, і остаточне перерізання траси Е50 Донецьк-Горлівка, яка тягнеться вздовж лінії розмежування і свого часу була по суті рокадной для бойовиків. З моменту закріплення ВСУ безпосередньо в промзоні дорога виявилася під вогневим контролем, зараз же, щоб повністю перекрити трасу потрібно взяти під контроль терикон за "Першим ставком".
Бої за Пикузы (колишнє Комінтернове)
Набагато більш незрозуміла і заплутана ситуація на приморському напрямку. Насамперед, це пов'язано з браком оперативної інформації звідси. Поки навіть незрозуміла лінія зіткнення сторін, яка тільки за останні два місяці змінювалася мінімум три рази. Очевидно, що морпіхи дуже сильно "підібгали" бойовиків в районі на північ від умовної лінії Пикузы (кол. Комінтернове) - Широкіно, що викликало побоювання командування бойовиків в можливості утримати ті ж Пикузы і напрямок н. п. Верхнешироковское (кол. Жовтень).
Тому майже синхронно під Маріуполем почалася серія дрібних атак практично по всьому фронту з метою спробувати зрушити нашу оборону. Великих населених пунктів тут немає, місцевість відносно рівна і тому супротивник що називається не соромлячись використовує реактивну артилерію - так, тільки цієї ночі був зафіксований факт роботи "Граду" по наших позиціях в районі Водяного. У відповідь українська артилерія з позицій захід Маріуполя "працює" як на передовій, так і по ближньому тилу противника. Причому перелетающие через місто снаряди викликають певну паніку у городян, які ще пам'ятають трагічні події дворічної давності, коли під удар ворожих "Градів" потрапив мікрорайон "Східний".
З появою більш детальної інформації картина боїв тут буде більш зрозумілою, однак не виключено, що найближчим часом ми можемо почути про серйозне просування на Приморському напрямку.
