Закрити телемарафон та повернути Prozorro. Що ще вимагають від Зеленського G7 та ЄС

Група послів G7 з підтримки реформ в Україні оприлюднила свої пріоритети на 2023 рік. Окрім послів Великобританії, Німеччини, Італії, Канади, США, Франції та Японії, до цієї групи входить також і голова представництва ЄС в Україні. (Нагадаємо, що у самітах G7 беруть участь лідери країн G7 та керівники двох головних органів ЄС — Єврокомісії та Європейської Ради.) Тож оприлюднений список — це спільні пріоритети країн "Великої сімки" та Євросоюзу.

Цей документ містить як обіцянки, так і очікування. Зокрема, обіцянкам західних партнерів цілком присвячений один із розділів документа: "Вирішення проблем, що виникають через повномасштабне вторгнення Росії". Там йдеться про підтримку зусиль України щодо відновлення своєї територіальної цілісності, підтримку в отриманні компенсацій за руйнування та збитки, сприяння відновленню енергетичної інфраструктури та ін.

Втім, усі ми чудово розуміємо, що цей документ складався не заради обіцянок. Фактично це пам'ятна записка для Банкової: чого G7 та ЄС домагатимуться від української влади у 2023 р. Вимоги сформульовані м'яко, іноді завуальовано, але це, звичайно, не означає, що вони не обов'язкові до виконання.

Західні партнери мають два важелі тиску. По-перше, це наше бажання стати членом ЄС. За три тижні, 3 лютого, у Києві має відбутися черговий саміт Україна — ЄС, де обговорюватиметься графік цього процесу. Володимир Зеленський 2 січня поінформував президента Єврокомісії Урсулу фон дер Ляйєн про настрій України "невдовзі завершити" виконання семи кроків, рекомендованих Єврокомісією, "для того, щоб уже цього року розпочати передвступні переговори". Згода ЄС розпочати з Києвом переговори про вступ України до Євросоюзу прямо залежатиме від активності Києва у виконанні спільних вимог G7 та ЄС.

По-друге, ми зараз критично залежимо від фінансування з боку країн G7 та ЄС. І після нашої перемоги ця залежність не ослабне, оскільки нам потрібні величезні гроші на відновлення. Щедрість західних партнерів, знову ж таки, прямо залежатиме від готовності Києва прислухатися до їхніх вимог.

Не будемо переказувати весь список, але зазначимо кілька ключових моментів, які для західних партнерів є принципово важливими.

Виконання рекомендацій ОЕСР

Перший розділ своїх пріоритетів на 2023 рік посли G7 назвали "Економічне відновлення та розвиток". Тут крім різноманітних обіцянок є одна конкретна вимога: "Поліпшення корпоративного управління державними підприємствами та банками відповідно до рекомендацій ОЕСР".

ОЕСР (Організація економічного співробітництва та розвитку) включає 38 держав, у тому числі всі країни G7 та майже всі (22 з 27) країни Євросоюзу. 5 липня 2022 р. Україна подала заявку на вступ до ОЕСР. Проте бажання потрібно підкріпити конкретними діями. Тим часом в останньому огляді ОЕСР корпоративного управління державних підприємств в Україні (він був опублікований 11 травня 2021 р.) йдеться про те, що "зусилля щодо проведення реформ, як правило, були переривчастими та розрізненими, а в деяких випадках навіть були повернені назад". Також в огляді "виявляється низка розбіжностей між реальною політикою та практикою і рекомендаціями ОЕСР". Зокрема, зафіксовано "постійний тиск на наглядові ради у формі прямого чи непрямого політичного впливу на рішення органів управління держпідприємств або загроз застосування правоохоронних органів та порушення кримінальних справ стосовно виконавчих та невиконавчих директорів".

За минулий час ситуація тільки погіршилася. І посли G7 неодноразово висловлювали своє невдоволення тим, як з політичних мотивів організовувалася зміна керівництва деяких найважливіших держкомпаній.

Коригування процедури відбору суддів КСУ

У розділі "Судова реформа" ключовою вимогою на 2023 рік можна вважати "забезпечення нової прозорої та конкурентної процедури відбору суддів Конституційного суду України зі значною роллю незалежних експертів у перевірці доброчесності". Та сама вимога міститься в семи кроках, рекомендованих Єврокомісією.

13 грудня Верховна Рада ухвалила закон "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення порядку відбору кандидатур на посаду судді Конституційного Суду України на конкурсній основі". Проте Венеціанська комісія на засіданні 16-17 грудня висловила принципові зауваження до цього закону. Далі рішення було за Зеленським. Він міг накласти на закон вето та внести до парламенту свої пропозиції, що включають рекомендації Венеціанки. Натомість 20 грудня Зеленський підписав закон і 23 грудня він набув чинності. На це відреагувала речниця Єврокомісії Ана Пізонеро. "Єврокомісія очікує, що українська влада повністю врахує рекомендації Венеціанської комісії, опубліковані після ухвалення закону, включаючи збільшення кількості членів Дорадчої групи експертів до семи. Додатковий член має бути за міжнародною квотою для запобігання патовій ситуації у прийнятті рішень", — заявила вона в коментарі "Суспільному".

Ситуація навіть серйозніша. Якщо цю вимогу не буде виконано, то міжнародні організації можуть взагалі не запропонувати нікого до складу Дорадчої групи експертів. І тоді весь процес відбору кандидатур на посади суддів КСУ буде зірвано.

Проте віце-прем'єр Ольга Стефанишина 27 грудня в ефірі телемарафону заявила, що Україна вже повністю виконала всі сім кроків, рекомендованих Єврокомісією, включаючи й ухвалення закону про конкурсну процедуру відбору суддів КСУ. "Все, що можна було зробити, організувати, забезпечити за цими семи рекомендаціями, все, що вимагало політичного консенсусу — і щодо запуску конкурсних процесів, і щодо прийняття законодавства, — ми зробили", — заявила віце-прем'єр.

Проте Єврокомісія не вважає цей крок виконаним. Про це повідомило "Суспільне" 12 січня. "Європейська комісія уважно стежить за погодженням реформи процесу відбору суддів Конституційного суду України з висновком Комісії з заявки України на членство в ЄС, яке, зокрема, передбачає, що цей процес здійснюється відповідно до висновку Венеціанської комісії, — заявили в коментарі "Суспільному" в Єврокомісії. — Висловлюємо впевненість, що українська влада повністю усвідомлює відповідні позиції Венеціанської комісії та Європейської комісії та добре підготовлена до ухвалення рішення про повне дотримання їхніх рекомендацій".

Міжнародні стандарти для правоохоронців

У розділі "Реформа системи правоохоронних органів" головним пріоритетом є "продовження реформування українських правоохоронних органів відповідно до міжнародних стандартів". Це співзвучно з рекомендацією Єврокомісії "прийняти всеосяжний стратегічний план реформи всього правоохоронного сектора як частини системи безпеки України".

Попри заяву Стефанішиної, що Україна вже все виконала, цей план ще не ухвалено. Лише 11 листопада генпрокурор Андрій Костін утворив міжвідомчу робочу групу для підготовки проекту плану. 11 січня він повідомив, що група вже розробила проект Комплексного стратегічного плану реформування органів правопорядку як частини безпекового та оборонного сектора України на 2023-2027 роки. Це дозволить його модернізувати та привести у відповідність до стандартів, які має досягти Україна на шляху до членства в ЄС, підкреслив генпрокурор. За його словами, проект передадуть на розгляд до Офісу президента.

Кінець телемарафону

У розділі "Ефективний уряд та інституції" першим пунктом йде "подальша відданість незворотній децентралізації та сильному місцевому самоврядуванню, включаючи всеосяжне залучення муніципалітетів та регіонів під час відновлення". З цією вимогою погано узгоджується ухвалений 13 грудня законопроект №5655 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування сфери містобудівної діяльності". Ініціатором цього проекту виступила голова партії "Слуга народу" Олена Шуляк. Його розкритикувала Асоціація міст України, потім проти нього виступили мери Києва, Львова та Дніпра Віталій Кличко, Андрій Садовий та Борис Філатов. До речі, Зеленський досі не підписав цей закон, але й не наклав на нього вето.

Закінчується розділ не менш важливою вимогою: "Зміцнення свободи та незалежності ЗМІ, підтримка високоякісного та фінансово стабільного суспільного мовлення". Мається на увазі, звичайно, "Суспільне", яке декларує свою незалежність від олігархів, політиків та держорганів. Після 24 лютого "Суспільне" фактично поглинено телемарафоном "Єдині новини", який опрацьовує населення чітко на користь Банкової та партії "Слуга народу". І це викликає роздратування у послів G7.

Раніше вони могли доносити до українців думку "Великої сімки" та Євросоюзу, використовуючи "Суспільне". Але телемарафон часто взагалі ігнорує критичні оцінки послів G7, вважаючи за краще вводити в оману українців переможними реляціями на кшталт заяви Стефанішиної про те, що Україна вже повністю виконала всі сім рекомендацій Єврокомісії.

Відновлення аукціонів Prozorro

У розділі "Боротьба з корупцією" зазначимо насамперед вимогу "прийняття та виконання Державної антикорупційної програми реалізації Національної антикорупційної стратегії". 20 червня 2022 р. Верховна Рада затвердила Антикорупційну стратегію на 2021-2025 роки та зобов'язала НАЗК до 10 грудня підготувати та внести до Кабміну проект Державної антикорупційної програми на 2023-2025 роки, а уряд — затвердити її не пізніше 10 січня 2023 р. НАЗК свою частину роботи виконало своєчасно, проте Кабмін 10 січня відмовився затвердити проект та відправив його назад у НАЗК на доопрацювання.

Можна не сумніватися, що посли G7 у цій дискусії на боці НАЗК. До того ж вони вимагають "посилення роботи Національного агентства щодо запобігання корупції, з особливим акцентом на підтримці негайного відновлення системи електронного декларування майна та контролю за політичними фінансами". Нагадаємо, що згідно з законом, ухваленим 3 березня, у період дії військового стану повні перевірки електронних декларацій не проводяться.

Ще одна примітна вимога — "Збереження прогресу, досягнутого Україною у зменшенні корупції в державних закупівлях, шляхом розширення та систематизації стандартизованих процедур закупівель та платформ електронних закупівель, а також заохочення до зменшення випадків неконкурентних державних закупівель". Тут можна побачити не лише вимогу відновити аукціони Prozorro, а й взагалі припинити практику держзакупівель в обхід Prozorro, яка стала надто помітною ще 2021 р., а 2022 р. фактично почала домінувати.

Як відомо, 30 грудня Кабмін ухвалив постанову №1495 "Про внесення змін в особливості здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму військового стану в Україні та протягом 90 днів. з дня його припинення чи скасування". Ключова зміна полягає у можливості для замовника проводити торги без аукціону. Мінінфраструктури пояснило, що таким чином уряд адаптує електронну систему закупівель Prozorro під умови воєнного часу, хоча в постанові йдеться, що вона діятиме ще й протягом 90 днів після скасування воєнного стану.

Незалежність НКРЕКУ

Нарешті, в останньому розділі "Реформування енергетичного сектору та перехід до "зеленої" економіки" першою стоїть вимога "впровадження реформ в енергетичному секторі, що сприяють залученню інвестицій, демонополізації та прозорості, забезпечуючи при цьому незалежність енергетичних та ядерних регуляторів".

Західним партнерам зараз важливо бачити незалежність НКРЕКУ — Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг. З 22 лютого 2022 р. її очолює Костянтин Ущаповський, який раніше був призначений членом комісії за результатами конкурсу. НКРЕКУ своїми рішеннями може впливати на держкомпанії, у тому числі й на ті, що перебувають під пильною увагою послів G7.