Вистава для двох. Навіщо Путін оголошував фальшиве перемир'я

Як і слід було очікувати, жодного "різдвяного перемир'я" насправді не було. І навряд чи хтось в Україні міг повірити, що ось цього разу Путін не обдурить.

Перемир'я навпаки

7 січня російські війська зробили нові спроби захопити Бахмут і Соледар, а також наступати у напрямку Авдіївки та Лимана. Загалом, за даними Генштабу ЗСУ, українські війська відбили ворожі атаки на східному фронті в районі 16 населених пунктів, від Стельмахівки на захід від Сватового на Луганщині до Перемоги біля Мар'їнки на Донеччині.

Крім того, протягом доби ворог завдав 9 ракетних, 3 авіаційних ударів та здійснив 40 обстрілів із реактивних систем залпового вогню, зокрема, по цивільній інфраструктурі та населених пунктах у Харківській, Луганській, Донецькій, Запорізькій областях. Є поранені та загиблі серед мирного населення.

Нагадаємо, Путін оголосив режим припинення вогню з 12:00 6 січня до 24:00 7 січня. І вже в перші години фальшивого перемир'я російські війська обстріляли з артилерії Бахмут і Бахмутський район Донецької області, через що загинули 66-річний чоловік і 61-річна жінка, ще 13 людей було поранено. Пошкодження отримали приватні та багатоквартирні будинки та інші об'єкти, повідомив Офіс генерального прокурора України.

Увечері 7 січня Росія завдала ракетного удару по місту Мерефа Харківської області, загинув 50-річний чоловік. Про це повідомив голова обласної військової адміністрації Олег Синєгубов. Того ж вечора російські війська завдали сім ракетних ударів по Краматорську і два по Костянтинівці. За інформацією голови військової адміністрації Донецької області Павла Кириленка, пошкоджено промислові об'єкти. Також увечері 7 січня Росія обстріляла околиці Запоріжжя, повідомив в.о. мера Анатолій Куртєв. Крім того, за інформацією голови Запорізької обласної військової адміністрації Олександра Старуха, 7 січня російські війська обстріляли місію ООН, яка привезла гуманітарну допомогу до міста Оріхів.

Скасований сценарій

Утім, навіть фальшиве перемир'я викликало істерику на шовіністичних ТГ-каналах, які дивувалися, навіщо Путіну довелося оголошувати одностороннє припинення вогню. І взагалі, з погляду внутрішньої російської пропаганди, цей крок не мав жодного сенсу. Він йшов урозріз зі звичайною кремлівською риторикою, орієнтованою на підвищення у росіян градуса ненависті до українців.

Можливе пояснення з'явилося ще 5 січня, коли міжнародна розвідувальна спільнота InformNapalm повідомила, з посиланням на джерела, наближені до бойовиків "ДНР", що кілька православних храмів Донецька можуть бути заміновані та підірвані під час святкової ранкової служби 7 січня, щоб зняти пропагандистські сюжети для російської аудиторії і таким чином створити привід для нової хвилі мобілізації. Потім стало відомо, що бойовики "ДНР" у Донецьку та Макіївці просять своїх родичів не йти до церкви 6-7 січня, оскільки "можливі артилерійські удари".

Були чи ні у Путіна такі плани, зараз залишається лише гадати. Можливо, це був саме той випадок, коли завчасний розголос змусив Кремль скасувати криваве жертвопринесення.

Але у будь-якому разі можна стверджувати, що спектакль із перемир'ям було розіграно не лише для російської, а й для глобальної аудиторії. І оскільки внутрішньоросійська пропаганда не отримала від путінського перемир'я жодного ефекту, позитивного для Кремля, необхідно оцінити, чи вдалося Путіну досягти якогось зовнішньополітичного ефекту.

Смішна підтримка з Угорщини

Скептицизм щодо путінського перемир'я одразу ж висловили низка світових політиків, зокрема президент США Джо Байден, міністр закордонних справ Німеччини Анналена Бербок, президент Європейської Ради Шарль Мішель та міністр закордонних справ Британії Джеймс Клеверлі. Серед помітних європейських діячів оптимізм висловила лише президент Угорщини Каталін Новак. "Нехай оголошене на все православне Різдво перемир'я стане кроком до миру!" — написала вона в Twitter.

Це було цілком очікувано. У 2017-2021 роках Новак була віце-головою партії "Фідес", яку очолює прем'єр Віктор Орбан. І зараз Новак йде у фарватері зовнішньої політики Орбана (як відомо, в Угорщині прем'єр набагато впливовіша постать, ніж президент). Але примітно, що сам Орбан путінську ініціативу проігнорував. Та й одна фраза від Новак у Twitter не тягне на серйозну заяву.

Ось, власне, і весь ефект у Європі. Якщо Путін розраховував, що Європа примусить Україну приєднатися до перемир'я, то він прорахувався. Навіть його традиційні союзники з-поміж європейських вкрай правих і вкрай лівих цього разу відмовчали. Не вважав за потрібне коментувати ініціативу Путіна і президент Сербії Олександр Вучич. Коротше, перемир'я було фальшивим, але і результат від нього вийшов майже нульовим. Принаймні у Європі його практично не помітили.

Турецькі плани на Путіна

Але все ж таки у Путіна була вагома причина розігрувати цю виставу. Звати цю причину Реджеп Тайїп Ердоган. Президент Туреччини взяв на себе роль посередника між Росією, з одного боку, та Україною і Заходом, з іншого. Він неодноразово заявляв про свою місію. Додамо, що він на ній непогано заробляє, домагаючись від Путіна преференцій, знижок, відстрочок оплати при закупівлі зернових та природного газу.

І ось щоб продовжити свою гру в посередника, Ердоган захотів отримати від Путіна доказ серйозності його прагнення до миру. Таким доказом, за їхньою домовленістю, і мало стати оголошене Путіним одностороннє припинення вогню на 36 годин.

Прес-секретар Ердогана Ібрагім Калин розповів CNN International, що президент Туреччини у своїх телефонних дзвінках 5 січня повторив свої заклики до припинення вогню як Путіну, так і президенту України Володимиру Зеленському. "Війна нині заходить у глухий кут і, як ми бачимо, жодна із сторін не в змозі здобути вирішальної перемоги на полі бою. Але ми продовжимо працювати над припиненням вогню на полі бою", — заявив Калин. Тобто він чітко окреслив, що мета всієї цієї витівки — саме заморожування війни. І це, безперечно, саме те, що зараз потрібне Путіну, але абсолютно не потрібно Україні.

За словами Калина, виходить, що Росія зараз виглядає добре, а Україна — погано. "Одностороннє припинення вогню означало, що Росія зупиниться, а потім і Україна, і саме такий дзвінок зробив наш президент двом лідерам", — наголосив він. Виходить, Путін послухався заклику Ердогана, а Зеленський відкинув.

Ердоган має намір і надалі підігравати Путіну. "Ми продовжимо повторювати ці заклики, розповідаючи про факти на полі бою", — анонсував Калин. "Ми можемо укласти локальні перемир'я. Це може перетворитися на своєрідне переговорне середовище, яке знову зведе переговорників", — сподівається він.

З його слів можна зрозуміти, що ця вистава матиме продовження. "Спочатку ми маємо зупинити кровопролиття. Зусилля, які ми намагаємося створити, — це середовище, в якому обидві сторони можуть об'єднатися. Українцям потрібно побачити якісь конкретні кроки з російської сторони, такі як російський план виведення військ з української території та обмін полоненими, Запорізька АЕС, продовження зернової угоди. Це те, на чому слід зосередитись", — розповів прес-секретар Ердогана.

Звісно, цікаво подивитися на "російський план виведення військ з української території". Однак, сумнівно, що він з'явиться (тим більше що Кремль стверджує, що територія, де зараз йдуть бойові дії, це територія РФ, а не України). Скоріше, Ердоган і Путін продовжуватимуть спроби вмовити нас на заморожування війни, заманюючи різними обіцянками. Розрахунок тут на те, що автором ініціативи (як і у разі фальшивого перемир'я) буде Ердоган, а не Путін, і тому Києву, мовляв, буде легше погодитися.

У щирість миротворчих зусиль Ердогана повірити важко — хоч би тому, що з Анкари не пролунало жодного засудження російських атак та обстрілів під час оголошеного Путіним припинення вогню. Але Туреччина продовжуватиме брати участь у цій виставі — напевно, допоки Путін платитиме за це.