"Спека" і "Смерека". Як за державні гроші створюють сумнівні зразки зброї
Відсутність чіткої стратегії розвитку видів збройних сил призводить до нераціонального розподілу державного фінансування. З'являються зразки, які не вписуються в жодні стандарти армії і навряд чи будуть прийняті на озброєння
Таких прикладів за останні роки накопичилося чимало. З недавнього — вперше зʼявилися фото такої собі міні-РСЗВ, правильніше сказати, мікровогнеметної системи "Спека". На перший погляд все "чинно, благородно": вона розроблялася з ініціативи ДК "Укроборонпром" за участю фахівців Центрального науково-дослідного інституту озброєння та військової техніки ЗС України на таких флагманах оборонної промисловості, як ХКБМ ім. Морозова, ДП "Шепетівський ремонтний завод" і ДАХК "Артем".
Однак за фактом ми побачили якусь кустарну установку бойової частини з 10 направляючими на базі бронеавтомобіля "Дозор-Б". Тут питання викликає буквально все. Наприклад, чому саме "Дозор", від якого на сьогодні армія відмовилася на користь польського клона "Онцилла"? Чи це такий собі оригінальний спосіб знайти застосування тій партії з 10 машин, яку свого часу купило Міністерство оборони України?
Немаловажне питання — місце установки в системі озброєння армійських підрозділів. Формально виробник говорить про комбіноване ураження живої сили противника на відкритій місцевості і в укриттях різного типу, ураження неброньованої і легкоброньованої техніки, а також елементів інфраструктури. Однак при цьому спеціально розроблений "Артемом" на базі снаряда від БМ-21 "Град" боєприпас РС-122ТБ має термобаричну бойову частину. Яка, якщо судити по тих же термобаричних гранатометах, має вкрай низьку ефективність на відкритій місцевості.
По суті, машина годиться, тільки щоб "кошмарити" опорні пункти супротивника — умовно кажучи, розвернувся, відстрілявся і втік. Причому точність попадання ніхто не гарантує, оскільки ніякої системи наведення у "Спеки" просто не існує. Застосування в якості бази "Дозору" призвело до суттєвих обмежень сектора обстрілу — фактично стріляти можна тільки по напрямку руху машини.
Великий сумнів також викликають можливості доведення снаряда до серійного виробництва — експерименти з 122-мм снарядом були і в СРСР, проте в результаті вони виявилися невдалими і на озброєння взяли досить-таки габаритний "Град-П" ("Партизан"). На Заході пішли за іншим принципом і за рахунок зменшення калібру до 107-мм створили цілком робочі малогабаритні системи залпового вогню з досить прийнятною точністю стрільби.
Інший яскравий приклад розтрати державних фінансів, за який поки що ніхто не поніс покарання, — історія зі спробою прийняття на озброєння мобільних 120-мм мінометів.
Міністерство оборони України вирішило "розкласти яйця" у два різних кошики і, крім ДП "Укроборонсервіс", замовило розробку зразка приватній фірмі — ТОВ "Українська бронетехніка".
У підсумку "державний" БАРС-8ММК, який був створений спільно з іспанською компанією Everis Aeroespacial в Defensa SLU на базі 10-тонного бронеавтомобіля "Барс" (основа — Dodge Ram), в 2019 р. після дворічних недешевих державних випробувань був прийнятий на озброєння ЗСУ. І навіть куплена установча партія з шести мінометів.
Однак уже після перших бойових стрільб виявилося, що техніка не відповідає мінімальним вимогам військових, виникли величезні проблеми з системою наведення тощо. Як підсумок — всі установки були відправлені на зберігання.
При цьому з 2017 р. проплачувалися роботи по 120-мм самохідному міномету "Смерека", а саме дослідно-конструкторська робота з виведенням на етап попередніх випробувань дослідного зразка.
Конструктори компанії "Українська бронетехніки" за основу взяли власний бронеавтомобіль класу 4х4 — "Варта" (створена на МАЗ-5434), встановивши міномет МП-120 власної розробки. Проведення попередніх випробувань дослідного зразка повинно було закінчитися 1 жовтня 2019 р., а результати мали бути здані 1 листопада 2019-го.
Машина зʼявилася в металі — її, наприклад, показували 4 грудня 2020 р. в рамках презентації українського озброєння бразильській делегації і демонстрували на міжнародній виставці "Зброя та безпека-2021", яка проходила в Києві з 15 по 18 червня 2021 р.
Однак з незрозумілих причин на випробування міномет підприємство не виставило. За зрив термінів у листопаді 2020 р. військова прокуратура Київського гарнізону подала до суду. В результаті Господарський суд міста Києва 25 лютого 2021 р. прийняв рішення про стягнення з ТОВ "Українська бронетехніка" штрафу в розмірі 104 тис. грн за прострочення термінів випробування.
Чи буде розірваний контракт і яка подальша доля "Смереки", на сьогодні незрозуміло. Зрозуміло тільки одне: мобільної потужної системи підтримки армійських підрозділів на фронті наша армія не отримала. А державні гроші і в один, і в інший проєкт були вкладені чималі.
На тлі таких невдалих проєктів потроху закрадається сумнів — може, і праві деякі військові, які заявляють, що зброя потрібна "тут і зараз", а якщо наша військова промисловість не може її видати, то вже краще купити за кордоном, навіть якщо потім будуть проблеми з обслуговуванням і запасними частинами.
