Порятунок втечею. Чому Прилепін зав'язав з Захарченко
В огляді "ДС" - головні події за останні сім днів, що відбулися на території окупованих районів Донбасу
Втеча Прілепіна
На минулому тижні фейковая ДНР втратила останнього свого знакового медиаперсонажа Прілепіна, який значився "замполітом батальйону", але насправді воював переважно на інформаційному фронті. Правда, на відміну від таких же роздутих російською пропагандою "героїв" типу Гіві і Мотороли, письменник-фашист, будучи далеким родичем самого кремлівського куратора ОРДЛО Суркова, отримав привілей "демобілізуватися" не вперед ногами, а просто врятуватися з окупованого Донецька банальним втечею. Що, звичайно ж, було художньо оформлена як, мовляв, неможливості знайти собі місце в умовах позиційної війни з натяком на звичайну втому.
"Цього літа наш батальйон перейшов зі складу полку спецпризначення у відомство ракетних військ, тепер ми - ракетники. Специфіка, прямо скажемо, не моя. Ну і в світлі того, що настання не буде, а у великій Росії у мене за два роки донбаської служби накопичилася безліч завислих і не вирішуваних справ, у липні я йду з посади заступника командира батальйону", - оголосив пропагандистським ресурсів Прилепін і був такий. Хоча залишився в іпостасі радника Захарченко, але, мабуть, радити ватажкові російської окупаційної адміністрації в ОРДО вже тільки по телефону з Москви.
Адже, як тут же стало відомо не кому-небудь, а центральному російському інформагентству ТАСС, цей "дембель" прийняв пропозицію очолити передвиборчий штаб кандидата від КПРФ на виборах московського мера Куміна, де попрацює навіть в компанії онука Зюганова. Зрозуміло, що всі окупанти і колаборанти поставилися до повернення Прілепіна в Москву "з розумінням", крім більш раннього відставника Гиркина, написав у соцмережі дуже їдкі з цього приводу пости. Зате ще одного лисого пропагандиста донбаських терористів Грема Філліпса прилепинский вчинок сподвиг також на "відхід у відставку". Як написав той у своєму Twitter:"Тепер я буду жити в Англії і вибирати цікаві проекти для свого репортажу".
Одкровення екс-бойовика
А от не про картинних, а про реальних умовах "служби" в російських армійських корпусах на окупованому Донбасі розповів днями колишній бойовик Володимир Бакланов, який скористався програмою СБУ "Тебе чекають вдома". Його одкровення про злочини окупантів, присутності кадрових російських військових на командирських посадах у бойових підрозділах і постачання зброї з Росії цілком підходять для Міжнародного кримінального суду в Гаазі, в якому він, між іншим, хоч завтра готовий свідчити.
А розповісти Гаазькому трибуналу екс-бойовика є що, так як він був короткий час навіть заступником з озброєння у російського "комбрига" полковника Бушуєва. Тобто Бакланів особисто виїжджав в Ростовську область, наприклад, для отримання мінометів і боєприпасів до них. У нього також дуже багатий особистий досвід спілкування з російськими кадровими офіцерами. Втім, особливе місце в його показаннях займають повальні і безкарні вбивства "ихтамнетами" не тільки місцевих жителів, але і один одного, через що він, пробувши на "службі" з липня 2014-го по травень 2018-го, зважився, нарешті, здатися владі.
І ніби на підтвердження слів Бакланова про тотальне беззаконня на минулому тижні в ДНР стався справжній штурм "військовослужбовцями" будинку одного з "комбатов" на прізвисько Шаман, після чого того посадили "на підвал" за незаконне зберігання зброї. Проте вся сіль у тому, що метою наїзду на Шамана, за словами його соратників, виявився елементарний розбій - у нього і трьох охоронців вивернули кишені і рюкзаки, знайшовши всього якихось 11 тис. руб. (4,6 тис. грн), але більший "улов" принесла "шаманська" дружина, у якої відібрали всі її ювелірні вироби.
Нова хвиля релігійних переслідувань
Давно відомо, що нині в окупації з будь-якими іншими релігійними організаціями, окрім православних Московського патріархату, м'яко кажучи, не церемоняться. Точніше, місцеві філії ФСБ, закамуфльовані під "республіканські МГБ", грубо їх "кошмарят", звинувачуючи в "шпигунстві для СБУ", то в "екстремізмі" широкого профілю. Зовсім недавно де-факто закрили головну мечеть Донецька, знайшовши в ній "заборонену літературу" у вигляді Корану, а тепер знову перейшли на протестантів.
Так, в окупованій Макіївці в один липневий день до молитовного будинку церкви "Нове життя" під'їхали озброєні "представники влади" і оголосили віруючим, що їх будинок їм більше не належить, опечатавши приміщення печаткою "мін'юсту ДНР". Місцевим пастирю залишилося лише писати у себе в Facebook: "Як далі вести Церкву? Невже це тільки початок гонінь? Потребую мудрості і провід Божому".
Незабаром виявилося, що це не був якийсь експромт чи випадковість. Просто з Москви в окуповані райони Донеччини та Луганщини прийшла нова інструкція, кого і як саме зраджувати релігійним переслідуванням. Тепер головні жертви - це ті громади, які відмовляються співпрацювати з російськими окупантами і їх колаборантами. А основним приводом для гонінь повинні стати пошуки "екстремістів, які поширюють небезпечну літературу". Якщо ж така не знаходиться, що цілком логічно, то її слід підкинути, у крайньому випадку - просто вигадати.
