Зметикувати на чотирьох. Коли Вакарчук замінить Тимошенко
Днями у пропрезидентській партії повідомили, що готові віддати опозиціонерам портфелі голів комітетів ВР з прав людини і свободи слова. Так само на поле опозиційних фракцій "слуги" перекинули делегування кандидата на посаду віце-спікера парламенту. Таким чином, "Опозиційної платформі - За життя", "Батьківщині", "Європейської солідарності" і "Голосу" кинули крихти, що залишилися від поділу владного пирога.
Запаморочення від успіхів у "Слуг народу" було прогнозованим. Точно так само, як і прискорення цього процесу формування парламентської опозиції. Бажання Юлії Тимошенко і Святослава Вакарчука увійти в коаліцію з Зе-депутатами перекреслили підсумки народного волевиявлення - "зеленим" коаліція просто не потрібна. І тепер дуже цікаво подивитися за тим, як політики, які опинилися в опозиції, будуть працювати ліктями, щоб не тільки залишатися на плаву, але і підвищувати свій рейтинг. Якщо з "ОП - ЗЖ" справа йде більш-менш зрозуміло - ця фракція зробить акцент на тому, що тільки вона - справжня опозиція, то Тимошенко, Порошенко та Вакарчуку доведеться або воювати між собою, тим самим доставляючи радість нової влади, або створювати тимчасові союзи для спільної протидії рішень більшовиків.
Обидва варіанти поведінки цілком можливі. Перший - в разі, якщо "Батьківщина" і "Голос" на догоду Банкової будуть і далі вести інформаційні атаки проти "ЄС" і Порошенко, а ті, у свою чергу, відповідати їм тією ж монетою. Другий варіант можливий, якщо, приміром, "Слуги" захочуть скасувати закон про державний українською мовою або внести зміни в Конституцію про особливий статус Донбасу. Втім, у тієї ж "Батьківщини" можуть виявитися союзники в "ОП - ЗЖ", щоб не допустити введення ринку землі чи старту великої приватизації, про що вже заявили на Банковій.
При цьому варто розуміти, що лідери опозиційних фракцій тримають в розумі кілька важливих речей. Перша - вони сподіваються на провал нової влади і ще одні дострокові вибори через рік-півтора. Судячи по якісному складу та ідеологічної різномаїття майбутньої фракції "Слуги народу", такий сценарій дуже вірогідний. Друга - зараз почнеться боротьба за бренд "антизеленский", яка буде йти за двома стратегічними напрямками - до управління країною повинні повернутися професіонали (тренд для Тимошенко і Порошенко) або з критикою Зе-команди з боку таких же нових депутатів, які залишилися в стороні від прийняття рішень (тренд для Вакарчука). Другий варіант, враховуючи вічну актуальність в Україні технології "нових осіб", бачиться більш перспективним. Адже навряд чи ті, хто ввели Святослава Вакарчука у велику політичну гру, зробили це тільки заради 20 мандатів у парламенті.
Напевно, не помилимося, що ставка робилася не на 2019-й, а на 2024 (або навіть раніше) рік обрання нового президента. Замість Зеленського. Питання тільки в тому, як довго Вакарчук і його "Голос" будуть відсиджуватися в засідці. Якщо упустити потрібний момент (а у Святослава Івановича вже є негативний досвід, коли він так і не зважився балотуватися в президенти), то в лідери здатна вирватися Тимошенко. Чи Медведчук. А ось повернути позиції Порошенко ця влада не дозволить, у неї "пунктик" на "попереднике".
Судячи з реакції Вакарчука на поділ портфелів, він не задоволений своєю долею. Каже: його команда готова брати на себе відповідальність і за щоденну депутатську роботу, і за стратегічні перспективи. І якщо людям фронтмена "Океану Ельзи" вкажуть на двері при формуванні уряду - а це дуже вірогідний сценарій - то старт проекту "антизеленский" на чолі з Вакарчуком буде дано вже цієї осені. І цілком ймовірно, що консолідуються навколо нього дуже багато скривджені "зеленої" у всіх відносинах владою.
