Наступний хід Путіна. Коли Росія визнає митників ОРДЛО
Ще 18 лютого 2017 р. після видання указу Путіна про визнання документів, виданих ОРДЛО, стало зрозуміло, до чого все йде. Адже мета цього указу була не в тому, щоб повітря стрясати, а для того, щоб на підставі документів ДНР/ЛНР можна було перетинати кордон, влаштовуватися на роботу, вступати до внз та проводити операції в банках. Несподівано, правда? Особливо зважаючи на мляву реакцію нашого Мзс і НБУ. Вже тоді той же Нацбанк повинен був офіційно заявити, що проведення банківських операцій на підставі документів, виданих на контрольованих територіях, буде розцінено як грубе порушення правил банківських операцій та спричинить за собою жорсткі санкції до винних.
Між тим фраза з путінського указу звучить так: "У Російській Федерації визнаються дійсними документи, що посвідчують особу, документи про освіту та (чи) про кваліфікацію, свідоцтва про народження, укладення (розірвання) шлюбу, зміну імені, про смерть, свідоцтва про реєстрацію транспортних засобів, реєстраційні знаки транспортних засобів, видані відповідними органами (організаціями), фактично діючими на територіях зазначених районів, громадянам України та особам без громадянства, які постійно проживають на цих територіях".
Інформацію про те, що Ощадбанк почав обслуговувати громадян за паспортами ДНР/ЛНР, повідомило "РИА Новости" з посиланням на прес-службу банку. Однак на сайті банку новини на цю тему немає. В Україні першим відреагував на цю звістку не міністр закордонних справ України, а міністр внутрішніх справ Арсен Аваков. Реакція була лаконічною: "Сбербанку нетактовно запропонували очистити пляж. Так, ще було риторичне питання, скільки часу НБУ буде потрібно на виразну реакцію.
На жаль, все це стрясання повітря і гнівні інвективи не варті і виїденого яйця. Гіпотетичним порушником (якщо факт використання документів з ОРДЛО підтвердиться) є материнська структура — Сбербанк РФ, тому санкції можуть стосуватися тільки його. Що можна поставити українській "дочці"? Ну, заборонити кореспондентські відносини з "мамою". Заборонити розміщувати у ній депозити, видавати міжбанківські кредити. Як говориться, налякали їжака... До речі, в самій українській "дочці" Ощадбанку поспішили роз'яснити, що "банк працює в рамках правового поля країни і не приймає паспорта ДНР і ЛНР".
Що стосується можливості вивести з українського ринку Сбербанк Росії, то раніше треба було думати, а саме в 2014-2016 роках, коли НБУ стверджував російським банкам плани докапіталізації і дозволяв зараховувати в капітал кредиторську заборгованість перед "материнками". Тоді і потрібно було розробляти стратегію щодо умов функціонування банків з країни-агресора, включаючи й таке важливе питання, як можливість функціонування в Україні банків, кінцевим бенефіціаром яких є іноземна держава. Саме тоді й можна було "потриматися за кадик" і прописати базові умови гри на українському ринку капіталу. А тепер всі ці банки білі і пухнасті, неухильно виконують діючі нормативи НБУ. Немає законодавчих шляхів виведення їх з ринку. Є ще механізм націоналізації. Але для його застосування потрібно згода власників, а його, очевидно, не буде. Правда, можна швидко зробити спеціальний закон на дві сторінки, але тоді доведеться виплатити власникам справедливу ціну за націоналізований актив. Чи це змусить зробити неупереджений міжнародний суд.
З іншого боку, у теорії використання документів ДНР/ЛНР — грубе порушення вимог FATF (міжнародна організація, яка протидіє фінансуванню тероризму і відмивання коштів, отриманих злочинним шляхом), і за це порушник може нести серйозну відповідальність. Для того, щоб задіяти весь арсенал FATF, Україна як її повноправний учасник повинна була виконати низку обов'язкових процедур. Ланцюжок ця виглядає приблизно так: прийняття спеціального закону України про визнання організацій терористичними; визнання ДНР/ЛНР терористичними організаціями в судовому порядку; офіційне повідомлення про даний факт ООН та FATF; включення ЛНР/ДНР в міжнародний список FATF; розсилка НБУ спеціальних повідомлень у міжнародні фінансові організації, включаючи SWIFT (міжнародна міжбанківська система передачі інформації та здійснення платежів, без якої неможлива жодна фінансова транзакція в сучасному світі). Здійснити всю цю ланцюжок, враховуючи процедурні моменти, реально можна було за шість–дев'ять місяців, тобто до кінця 2014 р. Однак це не пізно зробити й сьогодні, щоб жоден банк у світі, навіть в РФ, не зміг би обслужити клієнта з паспортом ДНР/ЛНР.
З точки зору міжнародного права, ЛНР/ДНР — не визнані, самопроголошені структури, але не терористичні. У санкційні списки потрапили лише окремі персоналії, але не самі організації. До речі, у світовій практиці є подібні прецеденти: громадяни Південної Осетії і Абхазії, визнані РФ і Науру, можуть зі своїми паспортами відкривати рахунки у банках РФ. Громадяни Нагірного Карабаху можуть робити те ж саме в банках Вірменії, громадяни Косова — в банках ЄС, громадяни Тайваню — в банках США і т. д. Тут потрібно дуже чітко розуміти, що в світі вміють розділяти поняття "самопроголошений" і "терористичний". Перше поняття не вимагає алгоритму необхідних дій: статус самопровозглашенности присвоюється за фактом невизнання. А ось для присвоєння терористичного статусу, необхідно рішення країни, що постраждала від тероризму.
Якщо вчитатися в текст указу Путіна, стає зрозуміло, що саме цього і бояться росіяни. Тому і написали: "Видані відповідними органами (організаціями), фактично діючими на територіях...". Без вказівки абревіатури ДНР/ЛНР. Вони ще побоюються наших дій у цьому напрямку.
До речі, наступний крок РФ, до якого нам треба готуватися, — це визнання митно-вантажних декларацій та іншої експортно-імпортної документації, виданої в ОРДЛО для місцевих підприємств. Це дозволить ДНР/ЛНР здійснювати торговельні операції та іншу господарську діяльність з підприємствами РФ, минаючи митні і податкові органи України, в тому числі отримувати експортну виручку в рублях, минаючи валютний контроль НБУ. Але щось підказує, що для наших чиновників це теж стане великою несподіванкою...
