Лазівки в дерегуляції. Депутати і контролери проти Doing Business-2018
У зв'язку з двократним підвищенням для малого і середнього бізнесу виплат у дохідну частину бюджету - 2017 , Верховна Рада підготувала для підприємців пряник у вигляді продовження мораторію на перевірки контролюючими органами до кінця наступного року (мораторій діє з 2014 р.). Це випливає із Закону про особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, прийнятого 3 листопада на базі законопроекту№3153 (далі - Закон), поки ще не підписаного президентом.
Але насправді "табу" торкнеться не всіх контролерів. По-перше,воно не відноситься до фіскалам, перевірочна діяльність яких регламентується Податковим кодексом. По-друге, мораторій передбачає винятки для знову створених контролюючих органів. По-третє, механізм, з допомогою якого можна було б припинити самодіяльність перевіряючих, досі не запущений. Словом, у 2017 р. малий і середній бізнес від наїздів не застрахований.
Для кого мораторій
Проблема в тому, що список держорганів, які мають право шерстити підприємців з приводу і без оного, затверджений неабияк застарілим постановою Кабміну №408 від 13.08.14 р. і містить майже півсотні позицій. Насправді, кількість контролюючих органів скоротилося вдвічі, оскільки йде їх реформування, але аж ніяк не скасування, як про це зараз розказують підприємцям. Все тому, що здійснюється реформування за принципом "все під один дах", коли одна структура вбирає в себе декілька органів з схожими функціями.
Абсолютним чемпіоном тут є Госпродпотребслужба, створена шляхом злиття Держспоживінспекції, Держсільгоспінспекції, сумно відомої своїми необґрунтованими перевірками Державної санітарно-епідеміологічної служби,Гостуризкурортов і Держветфітослужби. Користь для підприємців від такого об'єднання полягає тільки в тому, що скорочується кількість перевірок: замість п'яти буде одна.
Але саме Госпродпотребслужба як вже начебто реформований наглядовий орган не потрапила під обмеження, передбачені Законом. Це означає, що з питань, пов'язаних з якістю та безпекою харчових продуктів, захистом рослин і ветеринарією, підприємців перевірятимуть як колись - у плановому та позаплановому порядку. З одного боку, захід начебто виправдана - адже йдеться про здоров'я і життя людей. З іншого боку, прикриваючись саме цим гаслом, контролери нерідко вибивають гроші з неугодних підприємців або ж пресують їх перевірками в інтересах третіх осіб. За статистикою Державної регуляторної служби (ГРС), саме вищезгадані наглядові органи (за винятком хіба чтобывшей Держтуризмкурорту) в 2014-2015 рр. найчастіше допускали порушення в ході перевірок суб'єктів господарювання.
Поза планом
Для інших контролюючих структур мораторій передбачає проведення позапланових перевірок за заявою фізичної особи, за письмовою прохання самого підприємства, за рішенням суду та у зв'язку з форс-мажором (нещасним випадком або смертю, пов'язаними з діяльністю суб'єкта господарювання).
Власне кажучи, з самого початку дії мораторію в 2014 р. контролерів зобов'язали проводити позапланові перевірки з тих же підстав. І вони негайно винайшли спосіб тримати підприємців за комір. "А цей спосіб дуже простий, - говорить Дмитро Нікішин, заступник Чернігівського міського профспілки "Підприємець", - організація позапланових перевірок за зверненнями фізичних осіб, що чинним законодавством не забороняється. Саме за цими скаргами у Чернігові йде суцільний "чос" по базарах і торговим точкам і вимагання грошей за фактом нібито виявлених порушень. Наші спроби з'ясувати, хто ці скаржники, успіху не мають".
Спеціально для того, щоб виключити уявні позапланові зачистки бізнесу в 2017 р. законодавці передбачили фільтр.
Лілія Секелик, партнер юридичної компанії "ЛЕКОН", зазначає, що в Законі розписаний захисний механізм щодо нинішньої "фішки" контролерів: "Щоб попередити ситуацію, коли такі перевірки проводяться на підставі заяви вигаданого особи або конкурента, законопроект передбачає його узгодження з ГРС протягом п'яти робочих днів з моменту отримання. Дане узгодження також підлягає оприлюдненню на офіційному сайті цієї Держслужби". Більше того, Закон надає право підприємцям право не допускати контролерів, якщо вони не пред'являть письмовий примірник погодження.
Нововведення, звичайно, корисне. Але біда в тому, що за два тижні до Нового року цей механізм залишається на папері. Оскільки досі не прийнято жодного підзаконного акту - в першу чергу про форму і порядок проведення цього самого узгодження. До того ж проблемним залишається питання про те, хто буде забезпечувати неухильне виконання цього Закону на місцях. Як зазначає Валерій Вєтров, член громадської ради при ГРС (р. Миколаїв), Державна регуляторна служба сьогодні не має повноцінних представництв на місцях, здатних організувати контроль і складання адміністративних протоколів, у разі порушень з боку перевіряючих, у тому числі при організації позапланових перевірок. Сподіватися ж на те, що норми цього Закону будуть виконуватися автоматично армією співробітників органів держнагляду, які як раз і заробляють на перевірках, не доводиться.
На цьому тлі, не варто забувати, що не далі ніж місяць тому прем'єр Володимир Гройсман поставив перед урядом завдання за рік підняти Україну на 47 позицій у світовому рейтингу Doing Business, щоб з 80-го, переміститься на 33-е місце за легкістю ведення бізнесу. І як зазначала "ДС" будь дерегуляционный закон зменшує обсяг адміністративної ренти і позбавляє того чи іншого депутата, а іноді і цілу фракцію, джерел існування. Поки депутати не особливо поспішають збільшувати дерегуляцію і обмежувати можливості фіскалів.