Зняття недоторканності. У чому звинувачують Дубневича і які проблеми він викликав у "Слуги народу"

Голосування відбулося не без скандалу, якщо за дозвіл на залучення Дубневича до кримінальної відповідальності проголосували аж 332 нардепа, то дати дозвіл на арешт фігуранта розслідування корупційного монобольшінство "Слуги народу" змогло тільки за допомогою колег з фракції Святослава Вакарчука "Голос".

Так, за згоду на затримання проголосував 241 нардеп, з яких всього 220 представляли фракцію СН. Ще 19 голосів дав "Голос" і два - позафракційні.

При голосуванні за дозвіл на арешт ситуація була ще менш втішною. "Слуга народу" дала всього 208 голосів, "Голос" - 19, а позафракційні - два.

Хто такий Ярослав Дубневич

Дубневич народився у Львові в 1969 р. З початку 1990-х він успішно займався різним бізнесом. Від кооперативу по виготовленню взуття до ТОВ "Корпорація КРТ", яка займалася виробництвом деталей для залізниці. Партнером по бізнесу Ярослава Дубневича був його брат Богдан Дубневич.

З початку 2000-х брати Дубневичи крім бізнесу стали займатися ще й політикою. Спочатку у Львівській облраді, а з 2012 р. - у Верховній Раді. На виборах 2012-го Ярослав Дубневич був обраний народним депутатом по округу №120, що на Львівщині. Тоді він переміг на окрузі у Тетяни Чорновіл. У парламенті VII скликання Дубневич вступив у фракцію УДАР Віталія Кличка.

На виборах 2014 р. Дубневич знову переміг на 120-му окрузі, вступивши у фракцію Блоку Петра Порошенка. 4 грудня 2014 р. він очолив комітет Верховної Ради з питань транспорту.

У 2019 р. Дубневич знову обрався до Ради по 120-му округу, але в цей раз як безпартійний самовисуванець. У Раді він вступив до депутатської групи "За майбутнє", яку пов'язують з олігархом Ігорем Коломойським. Також Дубневич став членом комітету з питань здоров'я нації, медичної допомоги і медичного страхування.

У чому звинувачують Дубневича

17 жовтня 2019 р. генпрокурор Руслан Рябошапка подав у Верховну Раду подання з проханням дати згоду на притягнення Ярослава Дубневича до кримінальної відповідальності, затримання та арешт. Його підозрюють у скоєнні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 191 Кримінального кодексу (привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем).

За даними слідства, в 2015-2016 рр. при сприянні Дубневича здійснювалися держзакупівлі для "Укрзалізниці" за завищеними цінами. Це завдало збитків державі у розмірі більш ніж 93 млн грн ($3,7 млн).

В якості доказів по цій справі прокуратура представила депутатам запису певних телефонних розмов, з яких начебто слідує, що всі рішення щодо держзакупівель для "Укрзалізниці" приймалися за згодою Дубневича як голови комітету з питань транспорту. Також у прокуратурі кажуть, що свідоцтво про це нібито дало колишнє керівництво Міністерства інфраструктури, серед якого і екс-міністр Володимир Омелян.

Згідно з матеріалами справи в 2015 р. "Укрзалізниця" оголосила конкурс на закупівлю стрілочної продукції в цілому на 562 млн грн ($22,3 млн). У тендері брали участь дві компанії: "Арго" і "АКБ Тяжмашкомплект". Обидві нібито підконтрольні Едуарду Пушкаренко - помічнику Дубневича.

Перемогла компанія "Арго". Вона придбала продукцію у Дніпропетровського стрілочного заводу, керівництво якого, за даними слідства, мав вплив Дубневич. Цю продукцію "Арго" потім перепродала "Укрзалізниці". Причому за посередництва компанії "Корпорація КРТ", власником якої був Дубневич.

За документами працювало це так: Дніпропетровський стрілочний завод продав продукцію "Корпорації КРТ" за 525,9 млн грн ($20,9 млн). Вона на 20% дорожче перепродала її "Арго", а та - "Укрзалізниці". Фінальна сума продажу -637,9 млн грн ($25,4 млн).

Дію цього договору, як стверджує слідство, вирішили продовжити. Це нібито дозволяло доставити "Укрзалізниці" ще 20% продукції за завищеними цінами. Працювати за такою схемою вони планували і далі. Але влітку 2016 р. на закупівлі звернуло увагу Національне антикорупційне бюро. Згідно з висновком експертизи учасники схеми заволоділи понад 93 млн грн.

Ці гроші, стверджують слідчі, розподілилися так: 6,37 млн грн ($253,6 тис.) залишилися на рахунках компанії "Арго". Вони стали винагородою Едуарда Пушкаренко і директора компанії Антона Шевченка. 89 млн грн ($3,5 млн) залишилися на рахунках "Корпорації КРТ" Ярослава Дубневича.

Чому за арешт Дубневича ледве нашкребли голоси

Сам Дубневич всі звинувачення відкидає, вказуючи, що ніяких доказів його провини у слідства немає і справа політично вмотивована. "Там, в телефонних розмовах (які представлені як докази. - Ред.), ніде не вказано Дубневич, тільки якийсь Слава. Так Слави є різні", - заявляв Дубневич в парламенті. За його словами, недоторканність з нього знімають із-за того, що він не проголосував за судову реформу Володимира Зеленського.

Такої точки зору дотримується і ряд народних депутатів. Так, регламентний комітет, який розглядав подання Рябошапки на зняття недоторканності, у своїх висновках зазначив, що у депутатів виникли зауваження достатності і обґрунтованості зібраних доказів. Про це з трибуни парламенту заявляв народний депутат з "Слуги народу" Максим Бужанський. Останнього пов'язують з Коломойським, у якого останнім часом йде відкрита війна з генпрокурором Рябошапкой.

Примітно, що за затримання Дубневича проголосувало майже стільки ж "слуг народу" (220), що і за судову реформу від Зеленського (219). І в тому і в іншому випадку не голосувала умовна група "депутатів Коломойського". І якщо у випадку з судовою реформою СН допомогла набрати більшість умовна група Андрія Веревського, то у випадку з Дубневичем - "Голос". Очевидно, що без допомоги депутатів Вакарчука дозволу на арешт Дубневича правоохоронці не отримали б.

В результаті маємо черговий приклад крихкості монобольшинства і наявності у Коломойського у фракції "Слуги народу" якоїсь "золотої акції". І якщо конфлікт між олігархом і Зеленським поглибиться, "слугам народу" доведеться або згадувати про плани створити коаліцію з "Голосом", або шукати собі інших союзників не на ситуативній основі.