Сніг, сіль, пісок і сльози. Чому Кличко міг би повчитися у Шварценеггера

За даними Укргідрометцентру, за минулу ніч кількість опадів в Києві склала 11 мм, приріст снігового покриву - 12 див. Управління містом з населенням в кілька мільйонів чоловік в таких умовах — непросте завдання. Це далеко не тільки розмови про боротьбу з корупцією, участь у відкритті шкіл, садочків та бюветів. Це робота, що вимагає прийняття чітких, грамотних і не завжди приємних рішень.

Надзвичайно важливо те, що рішення повинні прийматися вчасно. До їх прийняття необхідно бути готовим. Керівництво міста в особі мера і його адміністрації зобов'язано готуватися саме до таких ситуацій. Побачили кияни таку готовність? Немає.
У будь-якому місті в північній півкулі рясний снігопад — не катастрофа, а привід для мерії включитися в роботу на максимальній потужності.

Безумовно, для цього необхідно наявність справної снігоприбиральної техніки, піску, солі, реагентів. Для цього заздалегідь потрібно забезпечити необхідне фінансування, а в разі відсутності такого — піднімати це питання на політичному рівні. Робити все що завгодно, але знайти фінансування.

Крім того, в разі рясного снігопаду є речі, які не створюють навантаження для бюджету, але дорогого коштують для міста. Зокрема, спостерігаючи настільки рясний снігопад всю ніч з неділі на понеділок, керівництво столиці просто зобов'язана вступити у взаємодію з дорожньо-патрульною службою, МВС, МНС і домовитися про координацію дій.

В ідеалі порядок дій для такої ситуації в загальних рисах має бути складений заздалегідь. Після чого рано-вранці, о 6:00, 7:00 і 8:00, міському голові варто звернутися до мешканців столиці по телебаченню і радіо з переконливим проханням залишити приватний автотранспорт на стоянках і добиратися на роботу на громадському транспорті.

Це дозволило б розвантажити автотраси міста, а також задіяти на повну потужність снігоприбиральну техніку.
Прохання мера могла б підтримати і поліція, а також МНС. Звернувшись з ще більш переконливим проханням виїжджати в місто на особистому автотранспорті тільки в разі крайньої необхідності, а краще взагалі не виїжджати до завершення снігопаду.

Враховуючи столичний статус міста, мер цілком міг би звернутися і до Верховному Головнокомандувачу, щоб задіяти особовий склад військових частин, розквартированих у місті і області для розчищення доріг і особливо мостів. Бійці отримали відмінну можливість попрацювати в несподіваних, можна сказати, екстремальних умовах. У свою чергу, комунальні служби отримали б можливість перевірити координацію своїх дій з армією і МНС. Все-таки треба розуміти, що ми живемо у складний час, і взагалі в країні війна, яку ось уже третій рік називають АТО. Жителі Києва, так і всієї країни, могли б переконатися, що влада міста здатні в умовах обмеженого часу ухвалювати рішення, знаходити додаткові ресурси і налагоджувати співпрацю з іншими відомствами для вирішення виникаючих проблем.

Чи побачили кияни щось подібне? Немає. Київська влада на чолі з міським головою Віталієм Кличком повели себе так само, як і інші "видатні" представники сучасної школи українського менеджменту. А саме: голова КМДА Олександр Попов та київський міський голова Леонід Черновецький.

Справедливості заради потрібно відзначити, що це не тільки український стиль. Так, взимку 2014 р. польський міністр транспорту Ельжбета Беньковска підірвала інтернет своїм коментарем з приводу двох поїздів, які застрягли в снігах "сорі, такий у нас клімат".

Віталій Кличко поки такого яскравого коментаря ще не давав, але все-таки звернувся до мешканців столиці з закликом скористатися настільки суворий важкий для міста момент (10-бальні затори і снігопад) громадським транспортом. Проблема лише в тому, що це було зроблено тільки через мережу FB і тільки близько 13 години дня. Чи треба говорити, що до цього часу основні затори вже навіть кілька розсмокталися?

Втім, і на тому спасибі - попередні міські голови не балували киян спілкуванням, хоча це частина роботи мера. Пояснювати городянам, що відбувається, навіщо, ну і по можливості направити бурхливу енергію міського співтовариства в мирне русло (до речі, цілком можна було закликати молодих киян допомогти комунальникам з розчищенням вулиць).

На тлі управлінського ступору команди мера виникає і питання про фінанси, а були гроші на чистку доріг?

Бюджет Києва на 2017 р. 38,2 млрд грн (для порівняння: бюджет Львова 5 млрд., бюджет Харкова -10,9 млрд грн). Найбільше грошей у Києві запланували витратити на освіту та охорону здоров'я, відповідно 10,79 млрд і 7,57 млрд. Крім того, понад 5 млрд на соціальний захист та 2,65 млрд на ЖКГ. На транспорт і дорожнє господарство планується виділити 2,31 млрд. Це до питання про пріоритети.

Друг і кумир Віталія Кличка знаменитий американський актор і губернатор штату Каліфорнія (2003-2011 рр..) Арнольд Шварценеггер, дещо по-іншому бачив пріоритети бюджетного планування. Не боявся виступати за скорочення соціальних витрат, скоротити бюджетний дефіцит і збільшувати фінансування інфраструктурних проектів.

Під час стихійних лих Швагрценеггер не відмовчувався, а рішуче і вміло координував роботи з ліквідації наслідків лісових пожеж і т. д. Термінатор цілком міг би поділитися управлінським досвідом з київським мером і розповісти йому, що історії про боротьбу з корупцією і роздача соціальної допомоги, — це далеко не всі обов'язки керівника регіону. Є ще така штука, як планування, підбір кадрів і управління ризиками.

На жаль, поки або Термінатор тримає свої секрети в таємниці, або київський мер не особливо цікавиться менеджментом і бюджетним плануванням, віддаючи перевагу іншим цікавим тем для розмов і приємного проведення часу, як-то: лижі, сигари і келих хорошого віскі. Що, втім, також свідчить про неабиякий смак до життя.