Дивиться з ДНР для Пасічника. Кремль ще не поховав "Новоросію"
Головний вигодонабувач перевороту в ЛНР Леонід Пасічник, який замінив на посаді лідера "молодої республіки" контуженого Ігоря Теслярської, у всю освоюється на новому місці. Короля, як відомо, грає свита, і хоча Пасічник на окупованому Росією шматку Луганщини зовсім не король, його "свита" теж багато про що говорить.
У цьому сенсі показово призначення на посаду глави Міністерства державної безпеки ЛНР" якогось Анатолія Антонова, який замінив на місці головного гебіста "молодої республіки" самого пішов на підвищення Пасічника. За логікою вертикальної організації влади, місце нового "глави ЛНР" мав би зайняти людина, призначений своїм попередником, але в окупованому Луганську все відбулося дещо не так. ЗМІ тут же дізналися, що новим головним гэбистом "республіки" став повний тезка "першого заступника міністра держбезпеки ДНР" Антонов Анатолій Андрійович. Збіг у даному випадку настільки малоймовірні, що немає ніяких сумнівів в тому, що це один і той же чоловік.
Таким чином, головного "правоохоронця" Пасічнику відрядили з дружнього Донецька. А враховуючи роль донецьких "зелених чоловічків з білими пов'язками" в ході перевороту і повалення Теслярської, роль нового вождя ЛНР бачиться вже дещо по-іншому і змушує згадати про ідею об'єднання ДНР і ЛНР в якусь "Новоросію", про яку багато говорили під час перевороту.
Те, що Антонов присланий в ЛНР в якості наглядача, ніяких сумнівів не викликає, ось тільки припущення про те, що цей смотрящий від Захарченко, дещо перебільшені через несамостійність самого "голови ДНР". Більш правильно називати Антонова людиною Суркова, а його відносна віддаленість від луганських сепаратистських еліт повинна зробити його своєрідним арбітром у непростих внутреннеэлэнэровских відносинах.
Як відомо, Захарченко вважається людиною, підконтрольним безпосередньо раднику Путіна Владиславу Суркову, в той час як Пасічника пов'язують безпосередньо з російської ФСБ. Можливо, така розстановка фігур в Луганську є результат певного компромісу між ФСБ і Сурковим і Антонов покликана врівноважити ситуацію в Луганську.
Як би там ні було, але не згадати в такому разі про об'єднання двох недореспублик в одну недореспублику ніяк не можна. Тим більше, що в день призначення Антонова про цієї теми знову заговорили в ДНР. І хоча роздуми глави так званої "народної ради ДНР" Дениса Пушилина на цей рахунок занадто серйозно сприймати не потрібно, тим не менш тему об'єднання явно залишають на плаву.
Ще одна подія, що вписується в канву плану "Новоросія", відбулося паралельно в Алчевську. Там, за інформацією українських ЗМІ, сепаратисти остаточно "віджали" місцевий металургійний комбінат. Це підприємство, нагадаємо, входить в корпорацію "Індустріальний союз Донбасу", одним із власників якого є нардеп Сергій Тарута. Тепер же воно буде управлятися сепаратистської компанією "Внешторгсервис", за якою нібито стоїть побіжний олігарх часів Януковича Сергій Курченко. Схоже, що даний "віджим" робиться для того, щоб знайти через Росію міжнародні ринки збуту для алчевської металургійної продукції і, відповідно, запустити роботу комбінату.
Москві подібний хитрий сценарій запуску Алчевського меткомбінату може бути потрібен виключно для того, щоб перевести окуповані території на самоокупність або хоча б щоб істотно знизити вартість утримання ОРДЛО, і може бути особливо актуальним у разі об'єднання "республік".
Є підстави говорити про те, що Кремль таки буде об'єднувати ЛНР з ДНР? Зрозуміло, немає. Головним сценарієм для Москви все ще залишається "впихивание" окупованих територій назад в Україну на своїх умовах. І основою для такого "вписування" залишаються своєрідно трактовані Росією Мінські угоди, де прописалися дві "республіки", а не одна "Новоросія". Так що, якщо сьогодні почати процес об'єднання, то Мінські угоди, швидше за все, будуть остаточно поховані, що Москві зовсім ні до чого.
Таким чином, сценарій "Новоросія" залишається актуальним в якості якогось плану "Б", який може бути запущений в разі остаточного відмови від інкорпорації сепаратистських анклавів в Україну, що буде можливо лише в разі усвідомлення нереальності реалізації плану "А". Сьогодні ж цей план відіграє роль своєрідного шантажу України, адже його реалізація буде означати втрату окупованих територій Україною на досить довгий термін, і чим довше буде цей строк, тим складніше буде реінтеграція окупованого Донбасу Україною.
