Чи зможуть абітурієнти-2016 знайти роботу
Сьогодні о 18 годині закінчується прийом документів для вступу до вузів. За даними на вчорашній ранок, 560 тис. абітурієнтів подали 1 млн 872 тис. заяв на вступ у вищі навчальні заклади. За кількістю охочих навчатися лідирують Київський національний університет ім. Тараса Шевченка, Львівський національний університет ім. Івана Франка та НУ "Львівська політехніка".
Перекладачі і юристи вирушать біржу праці
І хоча у Міністерстві освіти очікували, що в цьому році кількість абітурієнтів буде менше, ніж у 2015 році через демографічної ситуації в Україні, бажаючих отримати заповітну "корочку" про вищу освіту стало більше. Для порівняння - під час вступної кампанії-2015 в Єдиній державній електронній базі з питань освіти зареєстровано майже 1 млн 835 тис. заяв від 527,5 тис. абітурієнтів.
Втім, незважаючи на те, що випускників у цьому році менше, ніж у минулому, Кабінет міністрів прийняв рішення про збільшення на 12,3% державного замовлення у вузах в 2016 році. Тобто, понад 80% студентів зможуть отримати безкоштовну вищу освіту за рахунок держави. Все це, звичайно, добре, якби не одне але. Більшість абітурієнтів, як і раніше вибирають спеціальності, попит на які вкрай низький на ринку праці.
За усталеною в останні роки традиції, найбільше абітурієнти хочуть стати IT-фахівцями, юристами та англійськими філологами. Затребуваними виявилися психологія, кібербезпека, туризм, готельно-ресторанна справа та біотехнології.
"У цьому році перелік найпопулярніших спеціальностей цілком типовий, він просто підтверджує загальні тенденції, які при надходженні в українській освіті вже не один рік", - говорить перший заступник міністра освіти Інна Совсун.
А ось інженерні спеціальності знову опинилися не в шані. Приміром, в аерокосмічному університеті "ХАІ", який ще кілька років тому був "кузнею кадрів" для авіа - і ракетокосміческой галузі, тепер найбільший попит на комп'ютерні спеціальності, психологію і прикладну лінгвістику.
У той же час такі профільні для внз спеціальності, як "ракетні двигуни та енергетичні установки", "технології виробництва літальних апаратів" та інші не можуть похвалитися великим конкурсом. Експерти ринку праці говорять, що коли нинішні абітурієнти закінчать вузи, далеко не всі зможуть гідно працевлаштуватися. Особливо важко доведеться англійською філологам і юристам. "Зараз англійську мову знають багато, тому потреби в перекладачах не буде. Не райдужні перспективи і у юристів - в середньому 7,5 таких фахівців претендують на одну вакансію. І якщо ця тенденція збережеться, то юристи зможуть бути затребувані тільки в держсекторі", - говорить контент-менеджер порталу Rabota.ua Тетяна Пашкіна.
Складно буде знайти роботу також бухгалтерів і фінансистів. Краще перспективи IT-спеціалістів, які можуть знайти роботу не тільки в Україні, але і в інших країнах. Але, тим не менше, більшість українських випускників продовжують вперто ігнорувати потреби ринку праці, подаючи заяви до внз на "модні" спеціальності. Варіант - освоїти робітничу професію - розглядають одиниці. Хоча в рейтингу найбільш затребуваних спеціальностей перші рядки незмінно займають "робочі руки": слюсарі, кухарі, муляри, трактористи, зварювальники і т. д.
Сільгоспкомпанії потребують кваліфікованих агрономів, а виробничі компанії зацікавлені в персоналі як на робочі спеціальності, так і на інженерно-технічні.
Чому зникли скани
За пару днів до закінчення прийому документів міністр освіти і науки Лілія Гриневич закликала абітурієнтів перевірити статус своїх електронних заяв у вузи, так як у деяких вступників не завантажилася скан-копія шкільного атестата. У такому разі скан-копію необхідно відправити електронною поштою або особисто привезти в приймальну комісію внз, яка завантажить документ в базу. Однак не виключено, що багато абітурієнтів не зможуть цього зробити. До прикладу, якщо вони після подачі документів поїхали відпочивати за кордон і чекають 1 серпня, коли будуть відомі результати.
Проте по поверненню додому їх буде чекати неприємний сюрприз - вони не будуть допущені до конкурсу через відсутність повного пакету документів. Втім, це не перший "прокол" електронної системи подачі заяв. Через кілька днів після початку вступної кампанії єдина комп'ютерна система Міносвіти просто "лягла", але і після ремонту зависала з завидною постійністю. Абітурієнтам доводилося ночами вводити дані, щоб потрапити до реєстру.
Однак у МОН особливих проблем не бачать. "Електронна система вступу себе виправдовує. Терміни подання та обробки заяв у порівнянні з минулими роками істотно скоротилися, навіть, незважаючи на те, що в перші дні система працювала нестабільно", - каже Інна Совсун. За її словами, основне навантаження на електронну систему в цьому році створювали завантаження скан-копій додатків до шкільного атестату для перевірки середнього бала. Абітурієнти завантажували на сайт скани дуже великого розміру, що створювало додатковий трафік і обмежувало доступ до системи. Тому довелося встановити обмеження на розмір додатків і встановити додатковий потужний сервер.
