Глосарій війни. Навіщо в "Слуги народу" згадали про цензуру в ЗМІ
Ініціатором створення "військових" правил для ЗМІ став колишній журналіст "1+1", депутат-мажоритарник від партії "Слуга народу" Сергій Швець. Він заявив про підготовку відповідного законопроекту, пообіцявши зробити це в короткий термін.
"Як бути зі свободою слова в умовах війни, в умовах надзвичайного, воєнного стану? Поки що це регламентується виключно нормами різних відомств, але це все несистемний підхід, зараз ці обмеження регламентуються тільки документами різних відомств, і системності в такому важливому напрямі явно не вистачає", - сказав Швець.
Тему "глосарію війни", тобто правильного визначення окупаційних військ, сепаратистів, колабораціоністів, самопроголошених республік, подання інформації та її дозування у нас піднімають не перший раз, дискусії в журналістській та експертному середовищі тривають ще з 2014 року, а в останній рік вони особливо активізувалися.
Тут є кілька важливих моментів. По-перше, постає питання про кальці західних стандартів в українських умовах. У нашому журналістському середовищі часто звертають увагу саме на зміну правил або якихось загальних принципів, а суть насправді в їх інтерпретації, адже чисто формальний підхід до застосування "кращих журналістських стандартів ВВС", є помилковим. Як відомо, якщо неухильно дотримуватися стандартів, є точки зору А і Б, і їх потрібно подати для балансу. Але коли йде війна, про яке рівноправне представлення всіх точок зору може йти мова?
У західних медіа не люблять коментувати те, що якщо б цей формат застосовували під час Другої світової, ЗМІ, по суті, повинні були б представити точку зору прихильників Голокосту. Насправді ж у 1939-45 роках в демократичних країнах діяла жорстка регуляція висловлювань медіа, особливо великі обмеження були введені на проникнення інформації від країни-агресора. Більше того, майже всі найкращі стандарти захисту свободи слова були вироблені в державах, які не відчували іноземної окупації вже більше 70 років. Виникає питання, наскільки ці стандарти насправді пристосовані для країни, яка перебуває в стані війни.
По-друге, у внутрішньоукраїнських дискусіях на цю тему ось вже півдесятка років існують дві позиції. Згідно з однією з них, деяке обмеження свободи слова в ЗМІ під час воєнного та надзвичайного стану і дозування інформації може бути розцінено як спроба узурпації влади. Це дуже добре довело введення воєнного стану Петром Порошенко в 2018 році. І хоча воно було введено в скороченому вигляді і без якого б то не було "закручування гайок" для ЗМІ, військове положення обернулося для глави держави звинуваченнями у спробі скасувати президентські вибори і, як наслідок, узурпувати владу, що, крім іншого, сприяло падінню популярності Порошенко.
Що стосується іншої точки зору, більш радикальної, то її прихильники постійно закликають владу "назвати війну війною", відкрито маркувати Росію ворогом, так і зовсім перевести економіку країни на військові рейки. Природно, навіть при відносно великій чисельності такого роду "радикалів", влада ніколи не піде на це, тим більше, що Зе-команда постійно акцентує увагу на своє миролюбство і бажання закінчити війну.
Примітно, що автор ініціативи про "військових правила" для ЗМІ обіцяє при підготовці законопроекту вивчити думку громадян, а саме згодні вони на обмеження інформації в умовах війни для їх же безпеки, а якщо згодні, то в якій мірі. Тобто Швець сам зізнається в тому, що його ініціатива є повністю популістською, адже, слідуючи його логіці, такий закон потрібно приймати чи не на референдумі.
Сумно, що здорова, в принципі, ідея з самого початку тоне в популізмі, так характерному для прийшла до влади команди. Відразу переклавши відповідальність за прийняття рішення на "народ", автор ідеї, який, до того ж колишній журналіст, явно розуміє, що до консенсусу в цьому питанні прийти не вдасться, а єдиною реакцією на його опитування стане змішаний гул голосів, вопящих "зрада" і "перемога". Те ж саме може статися і під час голосування за майбутній законопроект у парламенті, до якого, втім, швидше за все, справа і не дійде.
Нарешті, важливо враховувати, що введення надзвичайного або воєнного стану в нинішніх українських умовах дуже малоймовірно, тому навіть у разі узаконення "глосарію війни" його навряд чи доведеться використовувати в осяжному майбутньому.
