Українці змінюють пріоритети. Чому корупція вдвічі обігнала війну

Дві головні теми в українських медіа – війна та корупція. Півтора роки тому була одна-єдина головна тема: війна з Росією. Але поступово корупція не лише наздогнала війну, а й випередила.

І ось результат. Свіже соцопитування зафіксувало, що 58% українців назвали боротьбу з корупцією пріоритетом номер один серед усіх реформ та завдань для України. І лише 29%, удвічі менше, обрали варіант "завдання, пов'язані з війною".

Вибір у два тури

Це дослідження провів КМІС на замовлення Консультативної місії ЄС в Україні. Це важливо з двох причин. По-перше, це знімає підозри, що соціологи могли спрацювати на користь тієї чи іншої політичної сили. По-друге, це дає підстави припускати, що результати дослідження будуть використані Євросоюзом під час висування вимог Києва: "Дивіться, адже це не ми придумали, що у вас корупція, це ваші громадяни наполягають".

Втім, це дослідження цікаве не лише євробюрократам. У певному сенсі воно моделює два тури президентських виборів, принаймні у тому, що стосується боротьби ідеологій.

Респондентам було запропоновано список із дев'яти реформ та завдань для України. Людей попросили обрати топ-3 пріоритетів та пріоритет номер один.

При виборі топ-3 пріоритетів можна було голосувати за три позиції із списку. Дві позиції отримали підтримку переважної більшості опитаних: боротьба з корупцією — 90%, "завдання, пов'язані з війною" — 77%. Ще три позиції набрали більш ніж 20%: реформа судової системи — 43%, забезпечення прав людини — 26%, реформа правоохоронних органів (поліції, СБУ тощо) — 21%. Інші чотири позиції набрали менш як по 10% (від 8 до 4%), ухилилися від відповіді — 3%.

При виборі пріоритету номер один можна було голосувати, звісно, лише за одну позицію. І тут вийшла жорстка сутичка між двома лідерами першого туру: боротьба з корупцією — 58%, "завдання, пов'язані з війною" — 29%, решта сім реформ та завдань — сумарно 10%, ухилилися від відповіді — 3%.

"І", а не "або"

Як же так вийшло, що корупція вдвічі випередила війну? Ми всі пам'ятаємо, що в перші місяці після 24.02.2022 тема корупції взагалі не звучала, всі думки українців були зайняті російським вторгненням.

Ключ до розгадки можна знайти в інших цифрах того самого соцопитування. Респондентам запропонували, дивлячись у той же список реформ і завдань для України, відповісти: "Про яку з цих реформ ви щось знаєте?" Можна було вибрати всі варіанти, що підходять. І лідерами виявилися ті самі: боротьба з корупцією — 64%, "завдання, пов'язані з війною" — 48%, решта — менш ніж по 40% (від 39 до 20%).

Це можна вважати відображенням того, як ці теми представлені в українському інформпросторі, включаючи всі головні джерела інформації (а для людей це Telegram-канали – 44%, новини у телевізорі – 43%, YouTube – 36%, новинні інтернет-видання – 34%). Медіа та блогери більше та охоче розповідають про корупцію, ніж про ситуацію на фронті. І це впливає на розташування пріоритетів у мізках у людей.

Однак тут важливий і зворотний зв'язок. Медіа, звісно, ведуть людей за собою, але водночас і йдуть за людьми. Якби люди хотіли слухати лише про війну з Росією, а про корупцію не хотіли б, то медіа, що говорять про корупцію, просто втратили б аудиторію. Тобто справа все ж таки не тільки в медіа, а й у людях теж.

А люди за 20 місяців великої війни дуже змінилися. Для багатьох жителів західних та центральних регіонів, у тому числі столиці, війна відійшла на задній план, щойно російські війська були вигнані з-під Києва. Повітряні тривоги стали менше лякати (зокрема завдяки посиленню протиповітряної оборони столиці та інших міст). До того ж, влада сама посприяла тому, щоб війна пішла з фокусу суспільної уваги. Наразі інформація про бойові дії та повідомлення про ворожі обстріли займають в українському інформпросторі набагато меншу частку, ніж у перші місяці війни. Телеканали, лояльні Банковій, повернули в ефір звичні розважальні програми та серіали. А онлайн-медіа згадали про тему корупції.

Втім, було б великою помилкою стверджувати, що українців зараз хвилює лише корупція, а війна не хвилює. Повторимо, переважна більшість опитаних включають і боротьбу з корупцією, і війну з Росією до топ-3 пріоритетів для України. Тобто люди не протиставляють ці два завдання, а скоріше поєднують їх.

І тут треба продовжити розмову про те, як змінилося сприйняття війни за 20 місяців. Чим довше йде повномасштабна війна, тим у більш далеке майбутнє відсувається її кінець у мізках людей. І постають питання: чому так, чи могло бути інакше, і чи робить влада все необхідне для того, щоб наблизити перемогу.

Питання корупції починає грати роль відповіді на питання війні. Чи могло б бути більше хороших новин з фронту? Могло б, якби мільярди, які пішли на корупційні схеми, перетворилися на дрони, озброєння, боєприпаси, військову техніку та фортифікаційні споруди.

Передвиборне вікно можливостей

Це дослідження, як і багато інших перед ним, підтвердило високий рівень довіри до Володимира Зеленського. КМІС називає це ефектом "згуртування навколо прапора": після широкомасштабного російського вторгнення довіра українців до своїх державних органів, особливо до президента, суттєво зросла. Наразі 73% респондентів довіряють президенту, не довіряють — 21%.

Але довіряти ще не означає вважати ефективним. І це дуже чітко показали результати того самого дослідження. Лише 19% вважають за достатні дії вищого керівництва України для проведення реформ у країні. А 71% – недостатніми.

Респондентам було запропоновано також дати оцінку конкретно за списком реформ та завдань для України: "Які з цих реформ, на Вашу думку, справді просуваються?" Можна було вибрати всі варіанти, що підходять. І ось що вийшло. Дійсно просуваються "завдання, пов'язані з війною" — так вважають 20%, боротьба з корупцією — 19%, цифрова трансформація — 18%, решта шість позицій набрали менш ніж по 10% (від 7 до 2%), а 22% заявили, що жодна реформа не просувається, 32% ухилилися від відповіді.

Коли люди говорять про довіру до політика, вони можуть вкладати в це свою оцінку "не зрадник і не злодій". Але є велика різниця між просто "не зрадником" і "ефективним верховним головнокомандувачем", як і між просто "не злодієм" і "ефективним борцем з корупцією".

Дельта між 73% рівнем довіри і 19% оцінкою ефективності дуже велика. У передвиборчий час вона створює вікно можливостей конкурентам. Особливо тим, хто зможе не протиставити дві теми, а об'єднати їх.

Тема корупції точно не згасне. Цьому сприятимуть і українські медіа, і західні партнери. До речі, у соцопитуванні було й питання, яке безпосередньо стосується замовника: яка підтримка Консультативної місії ЄС зараз є найбільш актуальною для України. Запропонували сім конкретних видів підтримки, респонденти могли обрати до трьох відповідей. Майже половина, 46%, сказали, що потрібна підтримка у боротьбі з корупцією. Логічно: якщо українська влада не справляється, то нехай нам ЄС допоможе.

Новий сплеск уваги до теми корупції очікується після 10 грудня, коли НАЗК обіцяє відновити публічний доступ до електронних декларацій депутатів та чиновників. У реєстрі будуть доступні усі декларації, які не повинні бути закритими, і там будуть усі подані декларації за усі періоди часу.

Медіа та блогери напевно знайдуть там багато цікавого фактажу. А чи буде це цікаво їхній аудиторії? Соцопитування підказує, що люди вже чекають. Майже половина респондентів, 47%, назвали систему електронного декларування ефективним інструментом боротьби з корупцією. Два роки тому, до початку великої війни, так вважали 36%. Схоже, інтерес до декларацій зріс саме тому, що під час повномасштабної війни з Росією у суспільстві посилилася нетерпимість до корупціонерів у владі та потреба хоч якось їм помститися.

Не гадатимемо, як на цей суспільний запит відреагують потенційні кандидати. Незабаром ми це побачимо, якщо, звісно, вибори таки відбудуться.