"Остання надія". Як з Разумкова роблять спадкоємця Зеленського

Дмитро Разумков стає "останньою надією" для тих всередині Зе-влади, хто вже не вірить в щасливу зірку Володимира Зеленського та його партії

Дмитро Разумков / Getty Images

У "слуг народу" новий напад паніки через падіння рейтингів. І це, схоже, той випадок, коли кількість переходить в якість. Раніше "слуги" вважали Володимира Зеленського і свою партію безсумнівними лідерами народних симпатій і турбувалися головним чином про піар-ходи, які дозволили б їм довше протриматися в цьому статусі. Але тепер вони переключилися на думки про запасні партійні аеродроми і альтернативних лідерів.

Коли Зеленський зрівняється з Порошенком

Приводом для нової паніки стали чергові рейтинги, оприлюднені Центром Разумкова. Пройшли ті часи, коли "слуги" вірували в недосяжність рейтингу Зеленського для всіх конкурентів. Зараз вони зайняті іншим: вираховують, коли і хто дожене і пережене їх кумира.

Досить порівняти дані двох останніх соціологічних досліджень Центру Разумкова. Перше було проведено з 3 по 9 липня, друге — з 30 жовтня по 5 листопада. Проміжок часу між ними — менше чотирьох місяців. А різниця дуже помітна.

Наведемо президентські рейтинги чотирьох найпопулярніших кандидатів (у відсотках голосів серед тих виборців, хто має намір взяти участь у виборах і вже визначився, за кого голосуватиме).

президентський рейтинг

Политик Июль Ноябрь
Владимир Зеленский 36,8 31,2
Петр Порошенко 15,3 21,1
Юрий Бойко 17,2 16,9
Юлия Тимошенко 7,8 8,3

"Слуг народу" особливо вразив той факт, що електорат явно перетікає від шостого президента до пʼятого. За чотири місяці рейтинг Зеленського впав на 5,6%, а рейтинг Петра Порошенка — виріс на 5,8%. І майже весь цей ріст Порошенко отримав за рахунок переходу на його бік виборців, які розчарувалися в Зеленському. Перетікання електорату від Зеленського до Юрія Бойка взагалі не спостерігається. Та й до Юлії Тимошенко мало хто йде, а головний потік іде саме від Зеленського до Порошенка.

Серед "слуг" є деякі, які володіють арифметикою. І вони вже підрахували, що на початку липня Порошенко відставав від Зеленського на 21,5%. А до початку листопада це відставання скоротилося до 10,1%, тобто більш ніж удвічі. І це означає, що якщо такі темпи перетікання електорату збережуться, то ще через чотири місяці, до березня, Порошенко обжене Зеленського за президентським рейтингом.

Коли "слуги" підуть в тінь "Єросолідарності"

Ще сумніше виглядає для "слуг народу" динаміка парламентських рейтингів партій. Рейтинг самих "слуг" завжди був помітно нижчий за рейтинг Зеленського. Тому обігнати "слуг народу" — завдання більш легке і швидке, ніж обігнати Зеленського.

Наведемо парламентські рейтинги чотирьох найпопулярніших партій (у відсотках голосів серед тих виборців, хто має намір взяти участь у виборах і вже визначився, за яку партію голосувати). Решта партій не долають 5%-ний барʼєр.

Парламентський рейтинг партій

Партия Июль Ноябрь
"Слуга народа" (Корниенко) 34,1 27,9
"Европейская солидарность" (Порошенко) 15,1 21,2
"Оппозиционна платформа – За жизнь" (Бойко, Медведчук, Рабинович) 19,1 16,5
"Батьківщина" (Тимошенко) 8,4 8,2

За чотири місяці рейтинг партії "Слуга народу" впав на 6,2%, а рейтинг "Європейської солідарності" виріс практично на стільки ж — на 6,1%. І якщо на початку липня Євросолідарність" відставала від "слуг народу" на 19%, то на початок листопада це відставання скоротилося майже втричі — до 6,7%. Якщо така динаміка збережеться, то "Євросолідарність" зрівняється з "слугами" навіть не через чотири місяці, а через два, до початку нового року.

За допомогою калькуляторів "слуги" вже встигли підрахувати можливі парламентські розклади. Якби парламентські вибори відбулися на початку липня, то "слуги" отримали б 200 місць і змогли б створити правлячу коаліцію з міноритарним партнером — "Батьківщиною", якій дісталося б 49 місць. А ОПЗЖ (112 місць) та "Євросолідарність" (89 місць) залишилися б обидві не при справах.

А ось якби вибори Верховної Ради пройшли на початку листопада, то "слуги" отримали б уже тільки 170 місць, "Батьківщина" — 50, і вони не змогли б створити коаліцію на двох (у них було б тільки 220 голосів при мінімально необхідних 226 ). Це означає, що "слугам" довелося б йти на союз з "Євросолідарністю" (129 місць) або з ОПЗЖ (101 місце). А до моменту реальних виборів все може виявитися ще гірше, з точки зору "слуг".

Подібні розрахунки неминуче призводять "слуг" до сумних роздумів про нещасливу долю своєї партії. Вчорашні народні улюбленці сьогодні перетворюються в обʼєкт загальних глузувань, а завтра може прийти черга, мʼяко кажучи, нелюбові і навіть ненависті.

Зважаючи на таку свою перспективу, "слуги" дуже стурбовані пошуком запасних варіантів. І тому вони жваво обговорюють між собою цифри ще одного рейтингу від Центру Разумкова — рейтингу довіри.

Чи зможе спікер замінити президента

Рейтинг довіри відображає, яка частина опитаних заявила, що довіряє ("повністю довіряє" або "скоріше довіряє") тому чи іншому політику. Зазвичай ці цифри не викликають особливого резонансу в суспільстві: українців, та й медіа, набагато більше цікавить саме президентський рейтинг політиків, ніж рейтинг довіри.

Однак "слуги народу" приділяють рейтингу довіри особливу увагу. По-перше, туди включається більш широке коло осіб. По-друге, кожен респондент може висловити довіру не одному, а відразу декільком персонам. І це дозволять судити, які можуть бути альтернативні лідери у тій чи іншої політичної сили.

Рейтинг довіри

Политик Июль Ноябрь
Владимир Зеленский 44,2 32,8
Дмитрий Разумков 39,3 29,8
Петр Порошенко 16,4 21,7
Юрий Бойко 23,2 21,7
Юлия Тимошенко 16,7 16,6
Виктор Медведчук 20,2 15,5
Денис Шмыгаль 13,6 12,2
Андрей Ермак 9 7,7

За чотири місяці довіра до Порошенка зросла на 5,3%, а довіра до Зеленського впала на 11,4%. Це спонукає "слуг" шукати кандидатів на роль спадкоємця Зеленського. І перший, хто їм впадає в очі, це спікер парламенту Дмитро Разумков. У нього рейтинг довіри 29,8%, що лише трохи нижче, ніж у Зеленського (32,8%), і помітно вище, ніж у Порошенка і Бойко (по 21,7%). А керівник президентського офісу Андрій Єрмак і премʼєр Денис Шмигаль в порівнянні з Разумковим взагалі виглядають аутсайдерами.

Усередині Зе-влади — на Банковій і в парламентській монобільшості — не просто стурбовані швидким падінням рейтингів всіх "слуг". Там ще й внутрішньовидова боротьба. І свіжі цифри по рейтингу довіри цю боротьбу явно прискорили.

Разумков стає "останньою надією" для тих всередині Зе-влади, хто вже не вірить в щасливу зірку Зеленського і "слуг". Саме цей факт спонукає конкурентів Разумкова в оточенні Зеленського постаратися швидше зняти його з поста спікера. Втім, завдання це майже нездійсненне. Банкова не має кандидатури на заміну Разумкова, яка влаштувала б 226 "слуг народу" і до того ж була б настільки слухняна Єрмаку, як того хотів би сам Єрмак. Досягти домовленості з іншими групами і фракціями теж проблематично — вони будуть хотіти якусь компромісну фігуру, яка влаштувала б і їх теж. Словом, в парламенті знайдеться небагато охочих підігравати Банковій в її прагненні посилити свій контроль над Верховною Радою. І в міру падіння рейтингу Зеленського і "слуг" вплив Банкової на процеси в парламенті буде лише слабшати.

Оточення Разумкова, в свою чергу, радить спікеру максимально дистанціюватися від "слуг", бо поки що він стрімко падає разом з ними (рейтинг довіри до нього впав за чотири місяці на 9,5%). Примітну картину можна було спостерігати 9 листопада на ток-шоу "Свобода слова", де брав участь Разумков. Там йому був поставлене пряме запитання: чи буде він балотуватися на наступних виборах до Верховної Ради від партії "Слуга народу"? Разумков промовчав.

Втім, самостійні перспективи Разумкова не варто переоцінювати. При всіх його спробах дистанціюватися від Зеленського і "слуг" йому не вдасться дистанціюватися від того факту, що він капітально попрацював спочатку на перемогу Зеленського, а потім і на перемогу "слуг" і, власне, саме за це і отримав винагороду у вигляді крісла спікера парламенту. І рейтинг довіри до нього цілком закономірно падає разом з рейтингом "слуг" і Зеленського.