Слуга народу. Чому Зеленський повинен був послати на вибори замість себе Голобородько
Хоча точніше буде сказати, в бенефіс його альтер его - Василя Петровича Голобородько та інших вигаданих персонажів у виконанні самого рейтингового кандидата, кожного з яких із більшою чи меншою мірою допущення можна іменувати "слугою народу".
Мовна сітка "плюсів" на день тиші відома вже давно, і там весь вечір будуть транслюватися програми, головною дійовою особою яких буде Зеленський. "Вечірній квартал", "Розсміши коміка", "Чистоnews" і навіть документальний фільм "Рейган", де американського президента озвучує Зеленський.
Те, що належить Ігорю Коломойському телеканал таким нехитрим прийомом має намір обійти заборону на політичну агітацію в останній день перед виборами, було відомо досить давно. Так само як і те, що Центрвиборчком не вирішиться заборонити демонстрацію художніх творів за участю Зеленського, прирівнявши її до політичної агітації. Це в США можна заборонити демонструвати фільми з участю Арнольда Шварценнегера на момент участі останнього у виборах губернатора Каліфорнії. В Україні ж завжди знайдеться суддя, який цілком задовольнитися тим, що прямого заклику голосувати за кандидата Зеленського ні в якій продукції "95 кварталу" немає, а отже, буква закону дотримана.
Керівництво "1+1", у свою чергу, апелюють до того, що мовляв треба розрізняти актора Зеленського і політика Зеленського. Це, мовляв, дві великі різниці, які не треба змішувати. Але біда в тому, що у виборця якраз саме з цим великі проблеми, адже замість Володимира Зеленського політика його виборчу кампанію веде слуга народу Василь Голобородько.
Не секрет, що сам Зеленський за весь період виборчої кампанії старанно і цілеспрямовано уникав появи в прямих ефірах телеканалів, навіть "власного", де журналісти з усіх сил намагалися влаштувати своєму кандидатові умови максимального сприяння. Разом за весь період кампанії Зеленський дав кілька інтерв'ю, які були показані записи, пару раз включився в прямий ефір по "Скайпу" та провів кілька зустрічей з експертами, де намолов стільки невиразного і безглуздого, що став для багатьох українців посміховиськом. Для коміка це, може бути, навіть дуже непогано, а от для політика рівно навпаки.
Загалом, Зеленський при спробі стати в реальному житті Василем Петровичем Голобородько неминуче перетворювався на Свирида Петровича Голохвастова. І хоча між цими двома літературно-кіношними персонажами різниця не дуже велика (і той, і інший - людина недалекий, але вкрай амбітний), у реальному житті подібні проколи в перевтіленні для Зеленського не надто корисні, що і пояснює спробою підсунути своєму виборцю замість себе справжнього серіально-скетчевые образи.
У цій ситуації напрошуються паралелі між Зеленським і його не менш відомою колегою по естрадно-телевізійному амплуа Андрієм Данилком. Багато могли помітити, що Данилко поза свого вічного образу провідниці Вєрки Сердючки не тільки зовсім не смішний, але і досить затиснутий і скромна людина. Останнє особливо яскраво було помітно на початковому етапі естрадної кар'єри Данилко. Правда, потім він кілька пообвыкся бути перед камерами собою. З Зеленським відбувається приблизно те ж саме - сам по собі він виявився куди менш харизматичний, ніж його герої.
Власне, кожен політик повинен бути в якійсь мірі актором, але він повинен бути поганим актором, тобто грати перед публікою самого себе, випинаючи і перебільшуючи вигідні риси власної особистості. Хороший же актор цілком може бути в реальному житті "ніяким" - без яскравих рис характеру, це навіть буде допомагати йому перевтілюватися, особисті риси не будуть переважувати акторський образ.
Але Зеленський, який начебто і не претендує на звання хорошого актора (його гра - це в більшості своїй простеньке кривляння), і в цій ситуації виявився в програші. Яскравих особистих рис у нього не знайшлося взагалі, то він посоромився їх проявляти в публічному житті, і Зеленський постав перед виборцями в образі простого доброго і чесного хлопця (майже ідентичний поняттю "ніякий").
І цей образ був би непоганий, якби Зеленський зміг відіграти його до кінця. Наприклад, він не мав би намагатися міркувати про речі, в яких він нічого не розуміє, а міг би сказати щось на кшталт: "хлопці, поки я в цьому зовсім не розуміюся, але обов'язково освоюсь з часом", але акторська звичка щось із себе вдавати при відсутності звички серйозно готуватися до ролі привели до всіх його конфузів.
У підсумку акторство, яке і зробило Зеленського найбільш рейтинговим українським політиком, грає з ним злі жарти. І виборець коміка навряд чи до кінця розуміє, за кого збирається голосувати - за Голобородько, за Голохвастова або власне за Зеленського. І Голобородько в цьому суперництві альтер его впевнено перемагає. Сам Зеленський "ніякої", випусти його в люди - виходить негативний персонаж Голохвастов, ось вся тяжкість агітації і падає на недалекого, але рішучого "слугу народу" Голобородько.
Все це приводить нас до висновку про те, що Зеленському не варто було заради політичної кар'єри виходити з екранного образу. Куди ефективніше було б змінити ім'я і прізвище і йти в президенти як Василя Голобородька. Назвали ж партію "Слуга народу" - і все добре. Виборцю в цілому все одно, як іменується "нове обличчя" в політиці, а перебування в образі призвело б куди меншим конфузів для найбільш рейтингового кандидата. Та й підміняти Зеленського на Голобородько заради агітації не було б ніякого резону.
Читайте головне у статті "КАНДИДАТ ВОЛОДИМИР ЗЕЛЕНСЬКИЙ. ЩО ПОТРІБНО ПРО НЬОГО ЗНАТИ"
