Випадкова жертва. Як Ляшко пережити, що вбивали не Мосійчука

25 жовтня близько 22:00 на вулиці Адама Міцкевича в Києві, біля редакції телеканалу "Еспресо", прогримів вибух. В результаті постраждали народний депутат від Радикальної партії Ігор Мосійчук і політолог Віталій Бала, покидали будинок після вечірнього ефіру, загинули охоронець Мосійчука Руслан Кушнір і Михайло Мормиль, якого спочатку називали "випадковим перехожим".

Однак незабаром з різних джерел почала надходити інформація про те, що метою цього замаху був зовсім не Мосійчук, а саме Мормиль. Журналіст Ростислав Демчук повідомив, що фахівці, мінери-підривники, вважають: відставний підполковник міліції Михайло Мормиль не став випадковою жертвою теракту, а навпаки. Тобто випадковими жертвами стали Мосійчук, Кушнір та Балу. Терористи ж полювали за Мормилем.

На оприлюдненому "Еспрессо" відео з камери спостереження чітко видно: як тільки Мормиль порівнявся з мопедом, на якому знаходилася вибухівка направленої дії, вона спрацювала. Основна вибухова сила вдарила саме в Мормиля. Офіцер був скалічений так, що правоохоронці довго не могли його ідентифікувати. За Мосійчуку, Кушніру і Балі вдарила вже менш потужна хвиля, яка розійшлася "віялом" від епіцентру.

Уважні люди також помітили, що мопед з вибухівкою був припаркований далеко від автомобіля Мосійчука. Та й сам вибух був направлений в протилежну сторону від того напрямку, в якому рухалися люди, що вийшли з приміщення телеканалу "Еспрессо". У зв'язку з цим Демчук запропонував слідчим "поцікавитися, кому міг досадити Михайло Мормиль, який останнім часом займався приватною юридичною практикою".

МВС повідомило скупі біографічні дані загиблого: "Підполковнику міліції Михайлу Мормилю було всього 36 років. Він закінчив Національну академію внутрішніх справ у 2003 р. Працював слідчим відділу Шевченківського райвідділу. З 2006 р. працював в МВС. Неодноразово заохочувався відзнаками міністерства. До 2015 р. був співробітником юридичного департаменту МВС. Після звільнення займався приватною юридичною практикою". Про причини звільнення Мормиля в 2015 р. МВС умолчало.

Друг загиблого Руслан Болгов, який був його одногрупником в академії, заявив: "Він говорив, що переживає за своє життя і що за ним ведеться спостереження". За інформацією Болгова, Мормиль звільнився після ДТП, в яке він потрапив, причому винною стороною у тому пригоді він вважав Нацполицию і вів проти неї судові справи з вимогою виплати компенсації за підірване здоров'я. "Якщо б він виграв суд щодо компенсації, то це могло б стати прецедентом і виплачувати довелося всім. Його останні запити по цій справі були датовані вчорашнім числом", - повідомив Болгов на наступний день після смерті одного.

Щодо самого вбивства Болгов зазначив, що Мормиль "йшов додому, як і завжди, цією дорогою. Вибух стався саме в ту секунду, коли він перебував максимально близько до епіцентру вибуху". На думку Болгова, "той, хто активував вибуховий пристрій, що був у зоні видимості і чекав необхідного моменту. Вибух був активований дистанційно, таймер виключаю". Щодо версії про замах на Мосійчука він зазначає: "Вибухівка була далеко від парадного, звідки вийшов нардеп, що спочатку не давала 100%-ної гарантії смерті нардепа, а це непрофесійно, якщо тільки не інсценування".

До такого ж висновку прийшла юрист-кримінолог Ганна Маляр, проаналізувавши відео з камери спостереження: "На відео видно, що в момент вибуху найближче до епіцентру знаходиться саме загиблий, який проживав у цьому будинку. А Мосійчук та Балу були на певній відстані". На думку Маляр, якби мішенню був Мосійчук, то вибухівку, швидше за все, заклали б в його машину. Замість цього її заклали в автомобіль, який стояв досить далеко від під'їзду, звідки виходив депутат. "Якщо є посягання на конкретну особу, то вибухівку підкладають у той транспортний засіб, у якому ця особа буде їхати. Якщо вибухівка підкладається в мопед, мотоцикл тощо, то планується, що людина буде проходити повз", - сказала Маляр.

Сильним аргументом на користь цієї версії є повідомлення прокуратури, згідно з якою слідство з'ясувало, що вибухівка була з дистанційним управлінням. Тобто вона не спрацювала в запрограмований час, а тоді, коли цього захотів зловмисник. І сталося це рівно в той момент, коли повз мопеда з вибухівкою проходив Мормиль.

Між тим Мосійчук відразу ж оголосив, що це був замах саме на нього і що "замовники сидять у Москві. Виконавці - київські". Цю версію одразу ж підхопили його однопартійці. А депутат-"радикал" Дмитро Лінько встиг "обчислити", що замах на Мосійчука було скоєно на замовлення президента Чечні Кадирова. Причому Кадиров навіть виступив із спростуванням. Глава "радикалів" Олег Ляшко висунув дві версії: теракт могли влаштувати або російські спецслужби, або політичні опоненти "радикалів", такі як Сергій Льовочкін. "Я не виключаю, що це Льовочкін і його бандити могли організувати це напад", - заявив Ляшко.

Варто відзначити, що Мосійчук і Ляшко дуже зацікавлені у версії про те, що мішенню терористів був саме Мосійчук. Останній був активним учасником погрому Святошинського райсуду Києва, де таким чином було зірвано обрання запобіжного заходу для керівника "Добровольчого руху ОУН" Миколи Коханівського, затриманого за стрілянину біля станції метро "Академмістечко". А Ляшко виставив себе на посміховисько, вказавши в декларації, що тричі виграв в лотерею і отримав у сумі 571 тис. грн.

Якщо ж версія, що метою терористів був Мормиль, стане у слідства основний, Ляшка і "радикали" виявляться не в дуже вигідному світлі. З Мосійчука одразу ж спаде ореол героя і жертви Кремля, так і звинувачення Ляшко на адресу Льовочкіна будуть виглядати вкрай безглуздо. Також в незручній ситуації (до речі, не вперше) виявиться і радник глави МВС Антон Геращенко, поторопившийся все списати на "руку Кремля".

Так що і Ляшко, і Мосійчук швидше за все будуть наполягати, що метою терористів був саме "радикал", без оглядки на слідство і висновки експертів, а всі версії, не узгоджуються з цієї, будуть вважати спробою применшити значущість Радикальної партії. Надто вже вигідно "радикалам" бути головними ворогами Кремля в Україні. Хоча насправді Мосійчук ніякої небезпеки для Кремля не представляє і цілком може виявитися просто випадковою жертвою.