Штепсель у Європу. Чого варті мрії України стати енергетичним хабом
Зокрема, мова йде про проект "Енергетичний міст Україна - ЄС". Він дозволить НАК "Енергоатом" експортувати в Польщу, Угорщину, країни Балканського регіону електроенергію, вироблену на другому енергоблоці Хмельницької АЕС. Саме це і є першим кроком до створення енергетичного хаба на території України, заявив 22 вересня президент "Енергоатому" Юрій Недашковський.
Які труднощі та вигоди чекають наших енергетиків, на що сподіватися і чого побоюватися українським споживачам, з'ясовувала "ДС".
Дороге перемикання
У червні "Укренерго" підписало з Європейською мережею системних операторів передачі електроенергії (ENTSO-E) "Угода про умови майбутнього об'єднання енергосистем України та Молдови з енергосистемою Європи" строком до 2025 р. тобто до зазначеного терміну ми повинні підключитися до мереж 34 європейських країн за їх стандартами.
І змінювати потрібно не тільки технічні характеристики енергосистеми, але і правила гри на нашому ринку.
Договір ознаменував завершення першого етапу в проекті щодо приєднання України до європейської енергосистеми - відповідну заявку Київ подав ще в 2005 р. Ми зобов'язалися провести заходи для синхронізації з європейськими мережами. І навіть прописали цю мету в "Енергостратегії України до 2035 р." в Законі "Про ринок електроенергії". У технічному плані належить налаштувати автоматичну систему регулювання частоти і потужності нашої енергосистеми відповідно до європейським стандартам.
В першу чергу це означає, що протягом декількох років потрібно "відключитися" від Росії та Білорусі, з якими досі українська інтегрована система. А потім близько року демонструвати європейцям, як у нас все працює ізольовано.
І це не так просто, оскільки генерація електрики протягом доби не завжди відповідає споживанню - і треба кудись "зливати" надлишкову енергію або, навпаки, брати відсутню. Ситуація ускладнюється тим, що внутрішніх ресурсів для ефективної балансування недостатньо: призначених для цієї мети ГАЕС мало, а теплоелектростанції (ТЕС), потужність яких легко регулювати, дуже дорогі в експлуатації.
Також може знадобитися збільшити пропускну спроможність ліній електропередач на захід. Зараз в Польщу, Угорщину, Словаччину та Румунію тягнуться три гілки напругою в 750 кВ, три - в 400 кВ і три - в 220 кВ.
В "Укренерго" підрахували, що для синхронізації української енергосистеми з європейськими мережами потрібно близько мільярда євро.
Мала репетиція
Втім, Україна вже в малому масштабі відрепетирувала "підключення" до Європи ще на початку 2000-х, коли так званий "Бурштинський острів" - Закарпатська, частина Івано-Франківської та Львівської областей - синхронізувався з європейською енергосистемою після успішної "ізоляції" від об'єднаних вітчизняних мереж. Тут працюють Бурштинська ТЕС, Калуська ТЕЦ і Теребле-Рікська ГЕС, сумарна потужність яких становить 2500 МВт. Більшість з згаданих ЛЕП йдуть саме звідси в Угорщину, Словаччину і Румунію. А за ним Україна експортує електрика - до 4 млрд кВт*год електроенергії за рік. Крім того, Україна також поставляє невелику кількість електроенергії до Польщі по лінії 220 кВ з львівської Добротвірської ТЕС на Замость.
Наступним етапом в синхронізації з Європою повинен стати пілотний проект енергетичного мосту з Хмельницької АЕС в Польщу і Угорщину. Після відключення від енергосистеми України другий блок станції почне працювати на експорт: одна частина енергії піде по ЛЕП напругою 750 кВ на польський Жешув (вона зараз зупинена), інша - за діючої магістралі в угорську Альбертиршу. Інвестиції в проект, зокрема, відновлення гілки на Польщу, планують залучити від компаній Westinghouse Electric Sweden AB, Polenergia International S. аг.l. і EDF Trading Limited в рамках державно-приватного партнерства. За попередніми оцінками, міст можна побудувати за півтора року.
Переключивши на Європу один енергоблок потужністю 1000 МВт зараз, українська енергосистема отримає виграш в майбутньому: в "Енергоатомі" мають намір на кошти від додаткового експорту добудувати блоки №3 та №4 ХАЕС, готовність яких оцінюється в 73 і 28% відповідно. Разом вони дадуть 15 млрд кВт*год на рік, причому третій енергоблок повинен заробити в 2025 р.
Поділ по живому
Ще великі труднощі чекають на Україну при переформатуванні свого ринку електроенергії, який міцно тримають монополісти. Згідно з європейськими правилами, які вже прописані в українському законодавстві, генерація та постачання енергії повинні бути розділені. Все для того, щоб підвищити конкуренцію: різні виробники повинні мати доступ до мереж, а споживачі - вибирати постачальника.
Звучить непогано, але це може рубонути по живому - бізнесу олігархів. Скажімо, Рінату Ахметову доведеться розділити свою генерацію (ТЕС, малі ГЕС), трейдингову компанію і численні обленерго, які зараз входять у холдинг ДТЕК.
Включення України в енергосистему Євросоюзу дозволить у кілька разів збільшити обсяги експорту електроенергії і валютної виручки.
Зараз всього 550 МВт потужності Бурштинського острова працюють на експорт. Переорієнтація одного енергоблоку ХАЕС додасть до них ще 1000 МВт. В "Енергоатомі" впевнені, що 1550 МВт "стануть наріжним каменем, на якому буде отшлифовываться можливість роботи енергосистеми України в синхронному режимі з системою Європейських операторів ENTSO-E".
В абсолютних цифрах і цінах український експорт електроенергії поки що не дуже великий. У минулому році ми збільшили поставки порівняно з 2015 р на 10,9% - до 4,014 млрд кВт*год, а валютну виручку на 1,3% - до $152 млн. Більше 78% експорту припало на Угорщину, понад 21% - на Польщу і менше 1% - на Молдову.
У першому півріччі 2017-го динаміка покращилася. Порівняно з аналогічним періодом 2016 р. Україна збільшила поставки на 44,5% - до 3,16 млрд кВт*год. Тільки з "Бурштинського острова" на Угорщину, Словаччину та Румунію пішло на 21,3% більше електрики - 1,85 млрд кВт*год. Також відновився комерційний експорт в Молдову, який становив 695 млн кВт*год, а ось постачання в Польщу скоротилися до 615,6 млн. кВт*год.
В Росію і Білорусь ми сьогодні не експортуємо електроенергію, хоча і приймаємо звідти невеликі її обсяги як "технологічне переміщення". До речі, в 2013 р., коли електрика продавалося і в Білорусь (яку потім "перекупили" росіяни), за кордон пішло майже 10 млрд кВт*год, а виручка склала $580 млн. Судячи зі статистики, за підсумками 2017 р. можна очікувати експорту трохи більше 6 млрд кВт*год, а це всього лише 3,75% від загальної генерації в 160 млрд кВт*год.
Примітно, що встановлена потужність станцій об'єднаної енергосистеми України складає 55 331 МВт, що теоретично дозволяє виробляти значно більше електроенергії, але цей потенціал може бути задіяний тільки частково. Адже близько половини потужностей припадає на "дорогі" та зношені ТЕС, багато з яких роками простоюють через нерентабельність, є проблеми і з іншими видами генерації. Окремий мінус - зниження внутрішнього споживання у зв'язку з недавнім падінням економіки, але ситуація поліпшується, і в "Укренерго" вже прогнозують підвищення внутрішнього попиту на електрику на 0,8-2% в рік.
Втім, запуск навіть одного ядерного реактора, а також заходи щодо стабілізації системи для зменшення втрат можуть істотно наростити поставки електрики, звичайно, якщо буде попит. Так що в цьому контексті особливо цікавий зовнішній ринок. За оцінками українських експертів, тільки "розворот" реактора ХАЕС більш ніж удвічі збільшить обсяги експорту.
У разі повної синхронізації української та європейської енергосистем з'явиться можливість перемикати надлишкові або нові потужності на Європу.
Тут варто відзначити наявність планів на найближчі вісім років по збільшенню потужностей ГЕС на 825 МВт за рахунок реконструкції чотирьох діючих станцій та будівництва декількох нових. В "Укренерго" підрахували, що після повного "підключення" до європейських мереж Україна зможе збільшити щорічний експорт мінімум в три рази - до 18-20 млрд кВт*год. Відповідно, виручка складе значні $1,5 млрд.
Як заробляти
Однак щоб експортувати електрику, недостатньо просто мати вільні потужності і технічну можливість, це ще має бути вигідно. Простіше кажучи, закупівельні ціни для трейдера в Україні повинні бути нижче, ніж у тих же Угорщині чи Польщі. У нас же експортер купує електрику у ДП "Енергоринок" за ціною близько $50 за МВт*год, і проблема в тому, що на Угорській біржі HUPХ середні розцінки такі ж, і заробити тут можна хіба що на продажах в певні години (в залежності від часу доби біржові ціни можуть відрізнятися в рази). Правда, є і більш витончені рішення. Так, на думку експертів, холдинг ДТЕК спеціально завантажує свої ТЕС своїм дешевим вугіллям, продає "Енергоринку" вироблену на них електроенергію за завищеним тарифом, а потім сам же і експортує куплене за оптовою ціною електрика в Угорщину або Молдову. І отримує вигоду, але не від експорту як такого, а від проданого державі електрики.
