Скільки ще депутатів посадить Генпрокуратура до Нового року
Організувати масовий арешт депутатів за підозрою в корупції та зловживанні службовим становищем генпрокурор обіцяв ще в липні. Тоді серед вірогідних "жертв" фігурували представники фракції "Опозиційного блоку" та "Радикальної партії". Однак, минуло майже три місяці, а на лаві підсудних опинився лише один Ігор Мосійчук, який на фоні інших підозрюваних виглядає невинним ягнятком. Чому Віктор Шокін загальмував внесення подань щодо позбавлення інших депутатів їх недоторканості – можна тільки здогадуватися. Вірогідно, однією з основних причин стало наближення місцевих виборів. Владі невигідно створювати своїм конкурентам додаткові інформаційні приводи для агітації. Відтак, щонайменше до листопада ніяких подань вже точно не буде.
Серед тих, кого Генеральна прокуратура може попросити на лаву підсудних давно фігурують кілька відомих прізвищ. Зокрема, з "Опозиційного блоку" це лідер партії і колишній міністр палива та енергетики Юрій Бойко, колишній голова НАК "Нафтогаз України" Євген Бакулін та Сергій Ківалов. Всі вони люди відомі, а їхні "подвиги" минулого також давно на слуху, тому додаткових пояснень щодо обґрунтування їх кримінального переслідування не потребують.
Також, серед вірогідних арештантів називали одразу кількох депутатів від "Радикальної партії". Окрім вже затриманого Мосійчука, це також Андрій Лозовий, Дмитро Лінько і колишній віце-прем'єр від "радикалів" Валерій Вощевський. Однак, завтра останній пленарний день жовтня, а відповідних проектів в Раді немає. Це означає, що, як мінімум, до виборів, всі згадані персони можуть почуватися в безпеці – арешт до кінця жовтня їм точно не загрожує. І, цілком ймовірно, що саме вибори гарантували їм недоторканність на цей період. Адже, арешт, наприклад, Юрія Бойко неодмінно спричинить серйозний скандал загальнодержавного рівня, що дасть можливість "Опозиційному блоку" кричати на кожному перехресті про початок масових репресій проти опозиції. Звичайно, що в якійсь мірі цей фактор може зіграти мобілізуючу роль для електорату цієї політичної сили. А робити такий подарунок своїм опонентам на Банковій явно не зацікавлені.
З іншого боку, немає жодних гарантій, що відповідні подання Генпрокуратури про позбавлення низки депутатів їх недоторканності будуть внесені в Раду одразу після виборів. По-перше, тому що в деяких важливих обласних центрах, наприклад у Києві, Дніпропетровську та інших, швидше за все, обрання нових мерів перенесеться на другий тур. По-друге, слабкість діючої парламентської коаліції може стримати пропрезидентські сили від різких кроків в бік їх ідеологічних конкурентів. Тим більше, що їх голоси можуть знадобитись Банковій при розгляді тих чи інших важливих законопроектів. Тому, цілком вірогідно, що початок кримінального переслідування скандальних депутатів відкладуть на 2016 рік. Хоча, частково це питання буде залежати і від результатів майбутніх місцевих виборів.
