Для внутрішнього користування. Навіщо Кучма в Мінську зажадав розпуску ЛДНР
Чергове засідання Тристоронньої контактної групи в Мінську, що відбулося 15 жовтня, виявилося безрезультатним: сторони ні про що не домовилися. Тим не менш воно виявилося ефектним: озвучена Леонідом Кучмою позиція української сторони запровадила російську сторону в стан крайнього подиву.
Домогтися такого ефекту було неважко. Кучма лише підкреслив, що виконання політичного блоку питань мінських домовленостей можливо виключно за умови виконання низки пунктів. І він перерахував ці пункти: "розпуск квазигруппировок ЛДНР; повне припинення вогню; забезпечення ефективного моніторингу СММ ОБСЄ на всій території України; виведення з території України збройних формувань іноземних військ і військової техніки; розведення сил і засобів вздовж всієї лінії зіткнення; забезпечення роботи Центральної виборчої комісії України, українських політичних партій, ЗМІ та іноземних спостерігачів; встановлення контролю над непідконтрольним Україні ділянкою російсько-українського кордону і виконання інших пунктів, передбачених українським та міжнародним законодавством і Мінськими угодами".
Такий перелік навела прес-секретар Кучми Дарка Оліфер. Вона повідомила також, що у підгрупі з соціально-економічних питань українська сторона знову ставила питання відмови у ОРДЛО від рублевої зони і про повернення української державної і приватної власності, включаючи відновлення сплати податків в державний бюджет України в суворій відповідності з українським законодавством.
Про російської реакції можна судити з заяв сенаторів РФ, яких особливо обурило перша вимога Кучми — про розпуск фейкових республік. У своїх коментарях російські сенатори називають це вимога "грубим порушенням Мінських угод" і лякають, що якщо це дійсно офіційна позиція Києва, то на процесі мирного врегулювання на Донбасі "можна ставити крапку". Прес-секретар Путіна Пєсков більш обережний в оцінках. "Такі нові ввідні дуже несподівані і для Москви, і для Берліна, і для Парижа. Поки важко коментувати, чи означає це відхід від Мінських угод, чи означає це відмову від раніше взятих зобов'язань, раніше поставлених підписів, поки незрозуміло", — сказав він.
Однак насправді ті вимоги української сторони, про які повідомила Дарка Оліфер, призначалися насамперед не для порушення російської сторони, а для внутрішнього українського споживання. Засідання в Мінську відбулося на наступний день після того, як в Україні пройшли потужні демонстрації проти капітуляції. І те, що озвучив Кучма, служить як би сигналом демонстрантам, що вони почуті владою.
Втім, слід підкреслити, що слова Кучми — це поки що не більше ніж набір побажань. У кращому випадку це ті пропозиції, з якими Володимир Зеленський відправиться на переговори в нормандському форматі, якщо вони коли-небудь відбудуться. Можливо, український президент на тих переговорах навіть зможе відстояти один-два зі своїх пунктів, посилаючись на те, що інакше в Україні знову підніметься хвиля протестів. Але поки що це все вилами по воді писано.
А ось про що можна говорити більш впевнено, так це про те, що Зеленський не збирається задовольняти вимоги акцій протестів проти капітуляції. Зокрема, він не відмовився від виконання тих умов, які висунув Кремль для проведення переговорів у нормандському форматі. Це, нагадаємо, формула Штайнмайера, яку підписав Кучма 1 жовтня, і відведення українських військ від Петровського і Золотого.
На засіданні в Мінську 15 жовтня Кучма аж ніяк не відкликав свій підпис під формулою Штайнмайера. Також українська сторона підтвердила готовність відвести війська від Петровського і Золотого, як тільки на цих ділянках буде дотриманий семиденний режим тиші. Про те ж 16 жовтня заявив Зеленський в Ризі на зустрічі з президентом Латвії Эгилсом Левитсом. "Ми будемо чекати сім днів тиші. Для нас ознакою є ОБСЄ, яка повинна сказати: "Так, сім днів не було пострілів". На сьогодні я знаю, що два дні немає пострілів", — підкреслив він.
Тим часом вже почалися акції схвалення формули Штайнмайера і відведення українських військ. Першим з такою заявою виступив Харківська міськрада 16 жовтня. "Ми, депутати Харківської міської ради, підтримуємо президента України в пошуках миру. Ми вважаємо формулу Штайнмайера єдиним на сьогодні реальним шляхом до припинення війни. Відведення військ не є відступом, а є кроком вперед до ще більшого припинення вогню, а отже, і смертей", — йдеться в документі.
Так що кремлівські вимоги вже виконуються Україною. А українські вимоги, озвучені Кучмою, лише продовжують звучати в українських ЗМІ, немов заколисуюча казка.
