Сила страху та страх сили. Навіщо Зеленський будує "нацгвардійську державу"

Військовослужбовці Нацгвардії отримають право затримувати та передавати правоохоронним органам осіб, які вчинили або підозрюються у скоєнні адміністративного правопорушення

Бійці Нацгвардії / УНІАН

"Слуги народу" готуються до спекотної зими. Судячи з внесеного ними законопроєкту, вони очікують на масові заворушення, аж до нападу на органи державної влади та їх посадових осіб. Раніше Кабмін уже поклав на Нацгвардію припинення масових заворушень. А тепер "слуги народу" мають намір серйозно розширити повноваження цього військового формування.

Таким чином, виявилися осоромлені злі язики, які наклепували, що Зе-влада має намір побудувати в Україні "поліцейську державу". У нас буде не "поліцейська держава", а "нацгвардійська".

Що пропонують "слуги"

Йдеться про законопроєкт №6292 "Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо удосконалення правових засад діяльності Національної гвардії України". Його внесли 15 народних депутатів із фракції партії "Слуга народу". Шанси проходження проєкту через профільний парламентський комітет із питань правоохоронної діяльності дуже високі. Серед авторів проєкту – заступники голови цього комітету Максим Павлюк та В'ячеслав Медяник, голова підкомітету з питань організації охорони громадської безпеки та порядку Олександр Дануца, а також заступник голови фракції "слуг народу" Євгенія Кравчук.

Сумнівно, щоб усі ці статусні люди займалися самодіяльністю. Швидше за все, їхня ініціатива виходить із Банкової, конкретно — від заступника керівника Офісу президента Олега Татарова, до компетенції якого входять "формування державної політики у сфері правоохоронної діяльності" та "забезпечення гарантій національної безпеки держави у сферах правоохоронної діяльності".

Татаров чудово пам'ятає уроки Майдану. Тому не дивно, що в офісі Володимира Зеленського готуються до масових заворушень уже зараз, не чекаючи, коли вони розпочнуться.

Попри свою назву, законопроєкт пропонує зміни не лише до Кодексу про адміністративні правопорушення, а й до Закону "Про Національну гвардію". Головні нововведення полягають у тому, що військовослужбовці Нацгвардії набувають права:

  • у разі залучення до виконання завдань щодо забезпечення громадської безпеки, участі у здійсненні заходів державної охорони органів державної влади та посадових осіб, при охороні об'єктів, що підлягають охороні Національною гвардією, здійснювати превентивні та поліцейські примусові заходи відповідно до Закону "Про Національну поліцію";
  • вживати заходів реагування на правопорушення, визначені Кодексом про адміністративні правопорушення, зокрема складати протоколи про адміністративні правопорушення;
  • вимагати від фізичних осіб припинення правопорушень та дій, які перешкоджають здійсненню повноважень Національної гвардії;
  • передавати матеріали про адміністративні правопорушення на розгляд уповноважених органів виконавчої влади чи судів;
  • затримувати, доставляти та/або передавати органам Національної поліції (поліцейським), правоохоронним органам осіб, які вчинили або підозрюються у скоєнні адміністративного правопорушення;
  • застосовувати відкрито технічні прилади та технічні засоби, що мають функції фото- та кінозйомки, відеозапису, засоби фото- та кінозйомки, відеозапису.

Що ж до Кодексу про адміністративні правопорушення, то туди додано повноваження посадових осіб Нацгвардії проводити особистий огляд та огляд речей; вилучати вогнепальну, холодну металеву, пневматичну зброю; здійснювати адміністративне затримання та складати протоколи про адміністративні правопорушення.

Як це буде використовуватись

Щоб розуміти, як ці норми використовуватимуться, важливо не виривати їх із контексту. А контекст тут ось який. 20 серпня Кабмін ухвалив постанову №894, якою затвердив Порядок організації діяльності та взаємодії Національної гвардії з уповноваженими органами державної влади та органами місцевого самоврядування щодо припинення масових заворушень.

Цим документом влада створила собі можливість душити будь-які акції протесту у зародку. "За наявності інформації про можливі порушення громадського порядку під час проведення зборів, мітингів, ходи, демонстрацій та інших масових заходів… утворюється оперативний штаб", — йдеться у документі. Тобто жодних порушень ще навіть не відбулося, є лише інформація про можливі порушення – і вже створюється оперативний штаб. Якщо, наприклад, протестувальники мають намір прийти на Банкову, то штаб може бути створений просто за дзвінком із Офісу президента.

Щоб штаб ухвалив рішення про придушення масових заворушень, потрібна одна-єдина провокація. Згідно з документом, затвердженим постановою №894, "рішення про проведення спеціальної операції щодо припинення масових заворушень приймається керівником оперативного штабу на підставі аналізу оперативної обстановки та інформації про внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про кримінальне правопорушення, передбачене статтею 294 Кримінального кодексу України". У статті 294 КК "Масові заворушення" йдеться про "організацію масових заворушень, що супроводжувалися насильством над особистістю, погромами, підпалами, знищенням майна, захопленням будівель або споруд, насильницьким виселенням громадян, опором представникам влади із застосуванням зброї або інших предметів, які використовувалися як зброя". Тобто потрібен один-єдиний привід у вигляді "насильства над особистістю" або "опір представникам влади", щоб відомості були внесені до ЄРДР, і це стало сигналом для придушення акції протесту.

Пригнічувати акції протесту буде не Нацполіція. Поліцейські лише допомагатимуть. "Основним суб'єктом, на який покладається припинення масових заворушень, є Національна гвардія", — говорить постанова Кабміну.

Якщо тепер подивитися на законопроєкт №6292 з урахуванням цього контексту, стає очевидним, що у разі масових акцій протесту влада має намір не захищатися, а нападати. Якщо народ почне збиратися на вулиці Банковій (біля Офісу президента) або на вулиці Грушевського (біля Кабміну та Верховної Ради), то Нацгвардія зможе одразу це припиняти. І законопроєкт №6292 дає для цього усі необхідні повноваження.

Раніше у разі масових акцій протесту біля органів влади головною функцією Нацгвардії було охороняти будинки та захищати їх від можливих нападів. Тепер до цієї функції додадуться ще дві. По-перше, вести відеозйомку всіх довкола. По-друге, зупиняти та обшукувати всіх підозрілих осіб. А тих, хто відмовиться виконувати вимоги, — затримуватимуть і складатимуть на них протоколи про адміністративні правопорушення.

Звісно, це навряд чи допоможе, якщо на Грушевського та навколо Офісу президента вже зберуться десятки тисяч людей. Нові повноваження будуть найефективнішими саме на початковій стадії акції протесту. Можна очікувати спроб затримати організаторів акції, причому не лише політичних керівників, а й взагалі всіх, хто може повести людей за собою, наприклад, ветеранів війни з Росією чи громадських діячів.

Нарешті, тут можливий розрахунок і психологічний момент. Люди мають боятися йти на акцію протесту, думаючи, що їх обшукуватимуть і затримуватимуть ще на підході до центру міста. Спрацює це чи ні – важко сказати. Але вже зараз можна говорити, що влада сповнена страхом — і саме страх спонукає її лякати народ застосуванням сили. Об'єктивних причин для масових заворушень начебто немає жодних — але, можливо, влада знає більше, ніж ми, і має підстави боятися і готуватися до них.