Швейцарська математика. Чому Зеленський залишив у своїй формулі миру три пункти з десяти
Можна вигадати безліч дурних версій. Наприклад, це нібито результат секретних торгів між Києвом і Москвою. Однак конспірологія тут зайва
З нагоди п'ятиріччя свого президентства Володимир Зеленський дав 20 травня два великі інтерв'ю: газеті The New York Times та агентству Reuters. У них не пролунало нічого несподіваного, крім однієї новини.
В обох інтерв'ю Зеленський розповів про скорочення своєї формули миру для саміту у Швейцарії лише до трьох пунктів із 10. Це радіаційна та ядерна безпека; продовольча безпека; звільнення полонених та депортованих осіб.
Інші сім пунктів, включаючи пункт про виведення російських військ з території України, відкладено на "потім". Причому на далеке "потім".
Що очікувалося раніше
Свою формулу миру Зеленський озвучив півтора роки тому у зверненні до учасників саміту "Великої двадцятки" 15 листопада 2022 р. У ній десять пунктів. Вони докладно розписані у восьмисторінковому документі на сайті президента, ми перерахуємо лише їхні назви:
- Радіаційна та ядерна безпека
- Продовольча безпека
- Енергетична безпека
- Звільнення полонених і депортованих осіб
- Відновлення територіальної цілісності України
- Виведення російських військ і припинення бойових дій
- Відновлення справедливості
- Екологічна безпека
- Недопущення ескалації війни та повторення агресії
- Підтвердження закінчення війни
Банкова сподівалася, що ця формула миру буде схвалена на Саміті миру для України 15-16 червня у Бюргенштоку у Швейцарії. Своїми очікуваннями Зеленський поділився із українцями 6 травня. Справедливий мир, наголосив він, можливий лише за умови, що світова більшість долучиться до встановлення миру й примусить до миру Росію — примусить її визнавати базові правила нормального співжиття народів.
"Ніхто не має і не повинен мати привілею нав'язувати щось іншим народам. Тим більше нав'язувати насильством. Всі однаково важливі, і кожен народ однаково заслуговує на повагу. Саме в цьому — наша формула миру, вона вигідна кожному народу, і Саміт миру дає змогу не на словах, а реально показати, хто справді за рівноправ'я у світі", — резюмував він.
Такі самі очікування озвучив секретар РНБО Олександр Литвиненко у відеозверненні до учасників форуму "НАТО 2024 та Арктична Європа", який стартував 20 травня у Фінляндії. "Україна чітко усвідомлює, що війна закінчиться переговорами. І тому була підготовлена і просувається формула миру президента Зеленського. Наша позиція дуже проста, і переконаний, вона буде підтримана учасниками Саміту миру у Швейцарії у червні 2024 року", — заявив він.
Очевидно, це звернення було записано тижнем раніше (там йдеться про бої в Донецькій та Запорізькій областях, але не згадано про російський наступ на півночі Харківщини). А після цього плани Банкової суттєво змінилися.
Що очікується тепер
Першим свідченням зниження очікувань стало повідомлення Офісу президента 13 травня про бесіду Андрія Єрмака із сином мільярдера-філантропа Джорджа Сороса.
"Очільник Офісу глави держави поінформував Олександра Сороса про активну підготовку до Глобального саміту миру, який відбудеться у Швейцарії 15–16 червня. Також він розповів про Українську формулу миру, яку наша країна прагне винести на розгляд лідерів держав та міжнародних організацій. Ідеться про безпеку в Чорному й Азовському морях, забезпечення експорту з України, ядерну безпеку й особливо — повернення полонених і незаконно депортованих українських дітей", — повідомив ОП і процитував Єрмака: "Ці питання є пріоритетними не лише для нас, адже йдеться про продовольчу та ядерну безпеку, повернення громадян, дітей".
Тобто із десяти пунктів формули миру Зеленського у Єрмака залишилися лише три: перший, другий та четвертий. Звісно, це могло пояснюватися специфікою співрозмовника Єрмака: можливо, інші сім пунктів його просто не цікавили.
Щоб робити якісь висновки, потрібно було дочекатися публічних заяв Зеленського. І 20 травня у двох інтерв'ю Зеленський озвучив те саме, що й Єрмак тижнем раніше.
"У мирному саміті візьме участь велика кількість країн. Дуже важливо вирішити три пункти, які можуть поєднати всі країни світу", — розповів Зеленський журналістам NYT. Це продовольча безпека, ядерна безпека та обмін військовополонених "всіх на всіх", а також повернення депортованих дітей.
"Якщо ми підтримаємо вирішення всіх трьох криз окремо, відповідальні країни зберуться на технічному рівні і розроблять план, який ми підтримаємо. Я вважаю, що якщо ми розробимо детальний план щодо вирішення цих трьох пунктів, його потрібно буде передати представникам Російської Федерації. А коли вони побачать, що, наприклад, 60, 80, 100 країн вважають, що це справедливий план, що ж, тоді і подивимося, чи хоче Росія покласти край війні. І ми побачимо, чи хоче світ, щоб війна закінчилася на справедливих умовах, а не на тих, які бачить людина у Кремлі", — сформулював Зеленський свої теперішні очікування.
Те саме, тільки ще чіткіше, він сказав в інтерв'ю Reuters. "На саміті розглядатимуться три пункти: ядерна безпека, продовольча безпека (вільне судноплавство у Чорному та Азовському морях), повернення вкрадених дітей України і обмін "всіх на всіх". По цих трьох пунктах, якщо всі країни їх підтримають, розроблять технічні покрокові плани, і потім на різних майданчиках різні країни передадуть їх Росії і будуть спілкуватися з її представниками", — анонсував Зеленський.
Росії, за його словами, тоді доведеться відповідати більшості світу. "Якщо ми зможемо довести до логічного виконання цих трьох пунктів, то ми зможемо переходити до другої частини — складних пунктів, які зможуть привести до закінчення війни. Ніхто не каже, що завтра Росія погодиться, але важливо, щоб ініціатива була у нас", — пояснив він.
Чому очікування знизилися
Отже, "складні пункти, які можуть привести до закінчення війни", відкладено на невизначений термін. Спочатку буде підготовлено "технічні покрокові плани" виконання трьох більш простих пунктів. Ці плани передадуть Росії. І якщо Путін їх виконає, тоді настане черга решти семи пунктів.
Звісно, це говорить про те, що очікування від саміту стали набагато скромнішими. Цей важливий перелом стався у проміжку між 6 та 13 травня. Можна вигадати безліч дурних версій. Наприклад: Банкову налякав Путін новими ядерними погрозами та повторним наступом на півночі Харківщини. Або: це все "підступи Сороса". Або: "Захід нас зрадив". Або: це нібито результат секретних торгів між Києвом та Москвою.
Однак конспірологія тут зайва. Швидше, у двері Банкової постукала реальність. І її прийняли.
Конференція високого рівня про мир в Україні (так офіційно називається саміт у Бюргенштоку) — це, образно кажучи, танець, який танцюють вчотирьох. Перші два танцюристи — це Україна як ініціатор та Швейцарія як організатор саміту. Третій танцюрист — це західні партнери (зокрема, ймовірно, і Сорос), які допомагають Банковій зробити саміт якомога більш представницьким. А четвертий танцюрист — це Глобальний південь. Без його участі саміт втратив би сенс.
Банкова спочатку мала завищені очікування. На прес-конференції у Києві 25 лютого Зеленський наголосив, що на саміті обговорюватиметься лише українська формула миру: "Ми не хочемо, щоб нам нав'язували якісь формати переговорів, якісь формули миру країни, які сьогодні не тут, не у війні. Дуже важливо, що ініціатива може виходити лише від України".
Однак швейцарські організатори вирішили інакше. "На Конференції всі присутні держави повинні мати можливість внести свої ідеї та пропозиції для справедливого та міцного миру в Україні", — повідомило 2 травня МЗС Швейцарії. За його словами, "Конференція спиратиметься на дискусії останніх кількох місяців, зокрема, на українську формулу миру та інші мирні пропозиції, які ґрунтуються на Статуті ООН та основних принципах міжнародного права".
Позиція організаторів зрозуміла: вони опікуються своїм іміджем і тому, звісно, не хочуть, щоб конференція зірвалася. Вони розуміють, що важко залучити до Бюргенштока лідерів країн Глобального півдня, якщо вимагати від них, щоб вони два дні обговорювали лише ідеї Зеленського. Напевно, вони мають і свої ідеї.
Але якщо обговорювати різні ідеї, то підсумки саміту можуть виявитись не зовсім тими, на які розраховувала Банкова, коли висувала цю ініціативу. У підсумковий документ могли б увійти вимоги не лише до Росії, а й України. Наприклад, вимога якнайшвидше припинити вогонь і зайнятися тим, чим, на думку Глобального півдня, Україна має займатися: вирощувати зерно для Глобального півдня.
Тобто Банкова опинилася перед вибором між двома поганими позиціями: або саміт буде проігноровано лідерами країн Глобального півдня, або саміт прийме документ, малокорисний чи навіть шкідливий для України. Обидва варіанти, звісно, були б дуже вигідними для Росії як на дипломатичному, так і на пропагандистському фронті.
Ймовірно, тому довелося придумувати третій варіант: обрізати формулу миру до трьох пунктів. Один із них — продовольча безпека — це, власне, головна принада для Глобального півдня.
Тема радіаційної та ядерної небезпеки — це, навпаки, головна страшилка для Глобального півдня. Навіть якщо там сподіваються, що хмара радіації до них не дійде, але їх не може не турбувати перспектива радіоактивного зараження земель, на яких вирощується зерно для Глобального півдня. "Це буде ризик для всіх. Шість реакторів. Це як шість Чорнобилів", — описав Зеленський у NYT перспективу вибуху на окупованій Запорізькій АЕС.
А пункт про полонених та дітей, як пояснив Зеленський, "є гуманітарним". Тобто розрахунок на те, що учасникам саміту буде незручно проігноруватиме цю проблему і вони, щоб виглядати неабиякими гуманістами та миротворцями, попросять Путіна обміняти полонених та повернути вкрадених дітей. Якщо ми отримаємо позитивний результат щодо цього пункту — можна буде сміливо сказати, що саміт пройшов недаремно.
