Шведський прорив. Що означає рішення Стокгольмського арбітражу для "Нафтогазу" і "Газпрому"

Арбітражний інститут Торгової палати Стокгольма відхилив вимоги компанії "Газпром" до "Нафтогазу" щодо принципу "бери або плати". При цьому, "Нафтогаз" повідомив, що Стокгольмський арбітраж також задовольнив вимогу української сторони про перегляд ціни з урахуванням ринкових умов, а також повністю скасував заборону на реекспорт газу.

Увага до деталей

На думку Михайла Гончара, президента Центру глобалістики "Стратегія XXI" рішення суду успіх української сторони. "Можна сказати, що це успіх. Однак потрібно уважно вивчити сам документ - немає в ньому "підводних каменів", якими може скористатися "Газпром", щоб дане рішення не виконувати", - зазначив експерт.

За словами Гончара, цим рішенням Стокгольмського арбітражу ціну на газ для України інтерпретував як неринкову, і це те, що для нас завжди було очевидним, але тепер є рішення суду, а це серйозний аргумент.

"Це рішення підтверджує те, про що завжди казали: формула "Газпрому", яку він називає ринковою європейською, насправді була формою дискримінації "Нафтогазу", - зазначив експерт.

Він підкреслив, що на правило "бери або плати" базувався позов "Газпрому" - "Нафтогаз" нібито не виконує свої зобов'язання, які він узяв на себе, погодившись на цю норму в контракті 2009 року.

"Якщо по нормі "бери або плати" і за формулою ціни на газ було прийнято таке рішення арбітражу, то це означає, що Газпром в принципі займався маніпуляціями і в ринкову та європейську обгортку завертав свої традиційні практики використання газу, як механізму або як зброї для примусу партнера до тим чи іншим вигідним для нього відносин", - підкреслив Гончар.
При цьому експерт підкреслив, що тепер важливо як механізми компенсації будуть працювати і яку канву для вирішення цього питання надасть рішення арбітражу.
"Вони ж точно не сформулюють в прямому вигляді: "Газпром" винен "Нафтогазу" стільки-то, швидше за все, вони зобов'яжуть сторони знайти формулу вирішення цього питання", - вважає експерт.

"Нафтогаз" і його керівництво

Успішне завершення судового протистояння зміцнить позиції менеджменту компанії, зокрема голова правління Андрія Коболєва і комерційного директора "Нафтогазу" Юрія Вітренка. По-перше, вони відкрито зможуть заявити, що свою зарплату отримують не дарма. Можна навіть пригадати, що в давні часи, за успішне вирішення газових суперечок з "Газпромом" в 2004 р., тодішній глава "Нафтогазу" Юрій Бойко отримав від президента Леоніда Кучми звання героя України.
Порівняння навряд чи припаде до душі нинішній команді, але для розуміння масштабу події цілком може згодитися.

По-друге, якщо переможна партія в Стокгольмі буде доведена до кінця, то нинішній менеджмент зможе просувати свої ідеї з реформування "Нафтогазу".
В тому числі, по формуванню передумов для збереження російського газового транзиту через Україну.

Цілком можливо буде знову піднято питання встановлення ринкових цін на газ для населенням, якея, все таки, керівництво "Нафтогазу" люди знають, знають що роблять.

Позиція "Газпрому"

Судячи з реакції, російська компанія рішенням Стокгольмського суду не задоволена, але особливого шуму поки піднімати не має наміру, напираючи на те, що рішення проміжне. "Сьогодні отримано окреме (проміжне) рішення Стокгольмського арбітражу по розгляду між ВАТ "Газпром" і НАК "Нафтогаз України" в рамках контракту купівлі-продажу природного газу в 2009-2019 роках, що є проміжною стадією арбітражного процесу. Стокгольмський арбітраж може винести остаточне рішення не раніше кінця червня", - йдеться в повідомленні "Газпрому".
Загалом, поки у "Газпромі" вивчають документи та готуються до завершальному раунді судового спору в Стокгольмі.

Звідки ноги ростуть

"Газпром" і "Нафтогаз України" судяться в Стокгольмському арбітражі з червня 2014 р. Предметом позовів є контракти, укладені під час прем'єрства Юлії Тимошенко і Володимира Путіна на постачання природного газу з Росії в Україну і транзит газу через територію України від 2009 р.

Загальні претензії "Нафтогазу" до "Газпрому" у Стокгольмському арбітражі за двома позовами - за постачання газу і за контрактом на транзит - становлять понад $26,6 млрд.

Претензії російської сторони - 38,7 млрд доларів. Зокрема, $36,6 млрд штрафи за недобір газу за контрактним правилом "бери або плати" (take or pay), згідно з контрактом, укладеним прем'єром Юлією Тимошенко.