З днем чекіста. Для кого влаштовувалося шоу з Єжовим і що він міг "зливати"
Джордж Бернард Шоу говорив: "Немає конфлікту, немає і драми". У вчорашньому затримання співробітниками департаменту контррозвідки СБУ заступник протоколу прем'єр-міністра Станіслава Єжова предостатньо і першого, і другого. Та й в цілому само по собі затримання, сповнене урочистістю, викликає питання.
Адже як вдалий збіг обставин - на місці в цей момент опинилася знімальна група телеканалу "Прямий" (донедавна "Тоніс"), номінальним власником якого є колишній депутат-регіонал Володимир Макеєнко. Правда, злі язики пов'язують цей телеканал з Банкової. Так от, як пояснила репортер їх присутність під Кабміном під завісу, мовляв, проходили повз після роботи на Грушевського і так вийшло... Йшли-йшли, пиріжок знайшли.
Причому пиріжок був яскраво підсвічений неоном. Його ніхто не ховав, хоча могли б. Справа в тому, що в Кабміні є два внутрішніх двору, та зовнішній, який виходить на вулицю Грушевського, і куди всіх пускають. Співробітники СБУ могли тихо взяти Єжова, до того ж другий внутрішній двір використовується вкрай рідко і в особливих випадках. Спецслужба звичайно отримала б туди доступ. Але цього не сталося. Ще цікавіше, що центральний вхід на Грушевського був закритий, і чиновника виводили через якийсь бічний вхід, а потім продефілювали через весь двір, грубо кажучи, на очах у всіх. Як у Середньовіччі вели засудженого на ешафот через натовп, озброєну гнилими метальними снарядами.
Ведуть Єжова під ручки, а за колегами йде і начальник департаменту контррозвідки СБУ Олексій Петров. Журналісти до нього з мікрофоном і камерою підлітають. А він не тікає! І, звичайно, ж охоче дає коментар. Глава. Контррозвідки. СБУ. Тобто це ті люди, які не спілкуються з пресою, не повинні, не можуть, не хочуть. Загалом напрацьованої звички немає і пильну увагу явно лежить за рамками зони комфорту. Гранично чіткий коментар - красиво з усмішкою: чітке питання - чітку відповідь.
Далі є заява Служби безпеки про те, що затримання проходило за сприяння керівництва КМУ. І, судячи з усього, про подвійне життя заступник голови протоколу стало відомо не вчора і не тиждень тому. Як повідомив представник Кабміну в парламенті Вадим Денисенко, Єжова, завербованого росіянами під час однієї з закордонних відряджень, вели вже "давно". "Його робота останнім часом була "під ковпаком", - зазначив народний депутат. Якщо кожен крок, зітхання і слово дійсно тривалий час фіксувалися спецслужбою, а ймовірніше за все, так і є, то навіщо було його показувати на всю Україну. На цей рахунок є кілька припущень.
По-перше, спецслужба могла б, наприклад, через Єжова згодовувати дезу його кураторам. З іншого боку, цілком імовірно, що такі спроби робилися, але закінчилися або провалом, або вичерпали себе. Тому-то і стався такий ось шпигунський ексгібіціонізм, щоб отримати хоч якусь вигоду і забезпечити українцям катарсис.
По-друге, показати світу цього манкурта стало наслідком політичної доцільності: зібрали фактаж до рівня "не відкрутишся" - пов'язали. Продиктована ця політична доцільність підвищенням престижу СБУ, яка, як не крути, залишається політичним гравцем. Особливо тріумф актуальне до кінця року. Днями, відзначимо, на сайті спецслужби публікувалися свого роду звіти про успіхи: про кремлівських агентів і терористів, про викритих корупціонерів і зрадників у лавах самої Служби безпеки. І наостанок контррозвідка влаштувала потужний феєрверк з Єжовим. Ефективно і ефектно. "Браво!", - аплодують стоячи українці.
По-третє, може мати місце дзеркальний білоруський шаблон стосовно Павла Шаройко. А головний сигнал сусідам "праворуч", настільки нав'язливим з пропозиціями дружби і "русскомирности": перегнули, панове, палицю, але у СБУ руки довгі, і таких от "хлопців" їм по плечу відловити. На театральний ефект і одночасно на бажання просемафорить Кремлю вказує і символічність дат. Єжова затримали в день чекіста. Поки ФСБ його "відзначала" арештом учасниці Pussy Riot з плакатом "З днем народження, кати", СБУ запропонувала російським колегам уїдливий презент.
По-четверте, це може бути внутрішньою грою заради зірочок на погонах, дивідендів, електоральних голосів. Але ця версія малоймовірна, оскільки сама по собі гра погано прогнозована і несе величезні ризики для ляльковода. Тому-то навряд чи б знайшовся сміливець серед українських homo politicus, який вважав би такий ризик прийнятним.
Тепер, власне, про Станіславі Ежове. З його докладним резюме можна ознайомитися в іншому матеріалі. Джерело "ДС" розповів, що сам по собі Єжов був дуже замкнутим і не особливо приємною в спілкуванні персоною. Наприклад, принципово порушував кабмінівський етикет тим, що з людьми в побуті спілкувався виключно російською мовою, навіть якщо до нього зверталися українською. Підкреслимо, в Кабміні прийнято спілкуватися тією мовою, якою до тебе звертаються. Що ще. Виглядав він як людина з комплексом відмінника і з ставленням до оточуючих, яке можна описати одним грубуватим анекдотом: всі навколо "ті самі" (яких не люблять росіяни і націоналісти), а я - д'артаньян.
Більш цікаво, як чиновник, у якого дружина, до речі, - росіянка, зміг залізти так високо. Факт - Єжов дійсно хороший перекладач-синхроніст. Його навіть називають найкращим в Україні. За словами співрозмовника видання, Єжова перевели в Секретаріат Кабміну саме тому, що він був чудовим синхроністом. Завдяки своїм навичкам Єжов був присутній на переговорах тет-а-тет, вів особисте листування, тобто знав досить багато. Це крім інформації, наданої Петровим, про те, що чиновник працював "вкрай ініціативно" - крав документи, підслуховував і т. п. Питання в іншому, до яких конкретно даними, він мав допуск. Був на них гриф?
Богдан Яременко, який очолював службу протоколу з 2004 по 2006 рік, на своїй сторінці в Facebook розповів, що допуск до держтаємниці був тільки у нього. "Звичайно, і міжнародна переписка, і графіки роботи прем'єр-міністра, і програми візитів - документи чутливі, але неважливі", - зазначив дипломат, підкресливши, що насправді зустрічі і переговори по більшій частині - формальні і порожні. Тобто щось з ряду геть що виходить в руки Єжова навряд чи могло потрапити. Однак навіть "пересування" прем'єра і керівництва КМУ, графік, заяви, дзвінки і т. д. і т. п. - цінна інформація. Її сонм дозволяє російським спецслужба скласти картину внутрішніх розкладів, положення фігур і їх сили, так і зовнішньополітичної і зовнішньоекономічної діяльності глави уряду.
Що турбує, так це просте усвідомлення факту: Єжов - лише верхівка айсберга. Скільки ще таких інфільтрованою сидять в різних кріслах. З іншого боку, безглуздо заперечувати, що СБУ працює. І вміє розставити всі фігури на дошці, вгадати потрібний час. Ні, мова не про день чекіста. В контексті історії з Єжовим цікавим чином виглядає поточне протистояння Києва і Москви навколо Спільного центру з контролю і координації питань дотримання режиму припинення вогню (СЦКК). Насправді це лише гіпотеза, але аж надто підозріла низка подій. Спочатку росіяни з ображеними мінами йдуть з СЦКК та їх замінюють сепаратисти. Українська сторона негайно ж знаходить, ким їх замінити. За словами глави МинВОТ Вадима Черниша, частина функцій можуть взяти на себе міжнародні організації. А президент Петро Порошенко і зовсім заявив, що в СЦКК можуть прийти партнери по "нормандскому формату" - німці і французи. І наостанок відбувається затримання Єжова. В цей же день представник України в мінській підгрупі тристоронньої контактної групи з питань безпеки Євген Марчук з посиланням на представника РФ повідомив, що ті готові повернутися за смішних умовах: затвердження положення про СЦКК, їх статусу, гарантій безпеки тощо Нічого такого, що могло б бути насправді принциповим для Кремля. Загалом показуха тоді, показуха зараз. А повертаючись до СБУ, є сенс припустити, що арешт Єжова був показовою прочуханкою з меседжем "вистачить колобродити, тому в СЦКК". Крім того, таким чином росіянам продемонстрували готовність затримати кого-небудь ще, або ж дали зрозуміти, що агентурна мережа російських спецслужб в Києві вже відома.
